Справа № 302/1406/24 Провадження № 3/302/3/25
про закриття справи
(повний текст)
11 березня 2025 року селище Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Повідайчик О.І.
за участі:
секретаря судового засідання Куруц В.І.,
захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Аннишинця М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, із здійсненням фіксації технічними засобами, справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , не працюючого
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
на розгляд судді надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №127188 від 11 вересня 2024 року про те, що «11.09.2024 о 13 год 20 хв в смт. Міжгір'я по вул. Шевченка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Мерседес бенц днз НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився в Міжгірській РЛ, чим порушив п. 2.5. ПДР - відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських...
В підтвердження факту вчинення зазначеного правопорушення до протоколу додані: рапорт інспектора Цьопа В.В., акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеоматеріали та письмові докази на підтвердження отримання ОСОБА_1 посвідчення водія й не притягненням його раніше до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
З'ясовуючи обставини, які підлягають встановленню при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 280 КУпАП суддя враховує таке.
Відповідно до диспозиції ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.3 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР.
Водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння (п. 2.9. а). ПДР).
Пунктом 2.5 ПДР установлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
ОСОБА_1 на розгляд справи з'явився та виловив добровільне бажання надати пояснення по суті справи. Підтвердив, що дійсно 11 вересня 2024 року керував транспортним засобом марки Мерседес Бенц і, під час руху вулицею Шевченка в селищі Міжгір'я його зупинили працівники поліції. На питання про причину зупинки йому повідомили, що підставою було нанесення тону вальної плівки на задні ліхтарі транспортного засобу. ОСОБА_1 зауважив, що поліцейські не могли бачити задніх ліхтарів автомобіля, оскільки він рухався в напрямку до них, а не навпаки - на що працівники поліції запропонували йому пройти огляд з метою встановлення наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я. ОСОБА_1 відразу погодився й проїхав з поліцейськими до лікарні. Близько 30 хвилин ОСОБА_1 намагався здати зразки біологічного середовища (сечу) під відеозапис, при цьому чітко виконував вимоги й інструкції поліцейських та медичних працівників, а саме: пив багато рідини, стояв біля відкритого крану з якого текла вода і т.д., проте здати зразки в нього не виходило з фізіологічних причин. Побачивши, що ОСОБА_1 не вдається здати сечу для проведення тесту - працівники поліції запропонували йому оформити відмову від проходження огляду. Стверджував, що він не відмовлявся здати будь-які інші біологічні зразки, як от: слину, кров чи ін. й не ухилявся від проходження огляду, не намагався покинути заклад охорони здоров'я - натомість робив усе, щоб пройти огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Повідомив, що пройшов тест на приладі Драгер шляхом продування, результат якого показав, що він не перебуває в стані сп'яніння. Просив провадження в справі закрити через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Аннишинець М.В. подав суду клопотання про закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання стверджував, що працівники поліції безпідставно зупинили транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 . Зважаючи на протиправність зупинки всі подальші дії поліцейських були незаконними. Заявляв про неналежність і недопустимість відеоматеріалів у зв'язку з наявністю перерв у відеофіксації подій. Повідомляв, що працівниками поліції навмисно вимикались прилади відеофіксації й під час перерв у записі працівники спонукали ОСОБА_1 відмовитись від проходження огляду. Стверджував про відсутність у ОСОБА_1 ознак сп'яніння й безпідставність проведення огляду та про порушення поліцейськими порядку проведення огляду з метою встановлення стану сп'яніння й про недопустимість усіх доказів, наявних в матеріалах справи.
Свідок ОСОБА_2 під час розгляду справи, будучи попередженою про відповідальність за відмову від дачі показань та за дачу завідомо неправдивих показань пояснила, що дійсно вона працює лікарем в закладі охорони здоров'я, куди ОСОБА_1 було доставлено працівниками поліції для проходження огляду з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння. Показала, що останньому було надано ємність для здачі зразків біологічного середовища (сечі), за яким в лікарні проводиться відповідний тест. ОСОБА_1 впродовж тривалого часу намагався здати взірці, проте йому це не вдавалось. При цьому він виконував всі вказівки працівників медзакладу, зокрема вживав велику кількість рідини, стояв біля відкритого водопровідного крану слухаючи як дзюрчить вода з тим, щоб викликати відповідний поклик. ОСОБА_1 було запропоновано пройти тест на Алкотестері, який він пройшов, проте результатів огляду вона не пам'ятає. Свідок ствердила, що ОСОБА_1 не вживав жодних дій спрямованих на ухилення від проходження огляду. В журналі останній не був зареєстрований позаяк не зміг здати зразків біологічного середовища. Повідомила, що об'єктивних ознак стану наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 не мав. Ствердила, що тест з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння може бути проведено також із взірців крові, проте здати кров ОСОБА_1 ні поліцейські, ні працівники медичного закладу не пропонували. Повідомила, що ОСОБА_1 не відмовлявся проходити огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Свідок ОСОБА_3 , яка є матір'ю ОСОБА_1 після роз'яснення їй права не давати свідчень щодо її сина висловила бажання надавати показання та будучи попередженою про відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань пояснила, що того дня вона разом із сином їхала в транспортному засобі, коли їх зупинили поліцейські та попросили пред'явити документи, при цьому не повідомивши про причину зупинки. Під час спілкування поліцейському не сподобались очі ОСОБА_1 і він запропонував останньому пройти огляд в лікарні, на що той зразу погодився. Десь через годину син ОСОБА_1 повернувся до транспортного засобу, сів за кермо й вони поїхали додому. При цьому він пояснив, що не зміг пройти огляд і поліцейські запропонували йому оформити відмову від проходження огляду після чого повернули йому ключі від транспортного засобу, які перед тим вилучали й відпустили його до автомобіля. Свідок ствердила, що на місці зупинки поліцейські не проводили огляду ОСОБА_1 , який поводився адекватно й не вживає наркотичних засобів.
Свідок ОСОБА_4 будучи попередженим про відповідальність за відмову від дачі показань та за дачу завідомо неправдивих показань пояснив, що дійсно працює інспектором відділення поліції та пам'ятає, що вказаного дня зупинив транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , оскільки на лобове скло автомобіля було за тоноване. Під час спілкування у водія були звужені зіниці очей, неадекватна поведінка й мляве обличчя, а тому поліцейський вирішив, що той перебуває в стані наркотичного сп'яніння й запропонував йому пройти огляд в закладі охорони здоров'я. Повідомив, що зазначені ознаки він виявив візуально, ніякого додаткового огляду водія на місці не проводилось. ОСОБА_1 погодився проїхати в лікарню, проте там йому не вдалося здати взірці біологічного середовища. Оскільки вони чекали досить тривалий час і бачили, що ОСОБА_1 не вдається здати відповідні взірці (сечу) - було прийнято рішення оформити, що останній відмовляється проходити огляд. Ствердив, що поліцейськими оформлялось направлення на проведення медичного огляду ОСОБА_1 з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння, проте чому воно відсутнє в матеріалах справи й чому огляд не зафіксований у відповідному журналі в медичному закладі пояснити не зміг. Також не зміг надати відповідь чому матеріали відео фіксації містять значні перерви. Повідомив що ОСОБА_1 робив спроби здати взірці біологічного середовища та виконував вказівки працівників лікарні, а саме: пив воду й стояв біля відкритого водопровідного крану слухаючи як тече вода. Ствердив, що здати кров чи інші взірці біологічного середовища ОСОБА_1 ніхто не пропонував. Пояснив, що ОСОБА_1 також було запропоновано пройти огляд за допомогою алкотестера на що той погодився й пройшов тест.
До протоколу в справі адміністративне правопорушення суб'єктом його складання додано матеріали з яких встановлено таке.
З рапорту інспектора СРПП ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Цьопа В.В., який не містить дати складання, слідує, що невстановленої дати він, разом з сержантом поліції Дебель В.І. під час патрулювання вул. Шевченка в смт Міжгір'я зупинили транспортний засіб Мерседес Бенц Віто д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , оскільки на задні габаритні вогні автомобіля було нанесено тону вальну плівку. Під час перевірки документів у ОСОБА_1 було виявлено візуальні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, різка зміна настрою та сонливий огляд, у зв'язку з чим останньому було запропоновано пройти в Міжгірську РЛ для проведення тесту на стан наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 від тесту відмовився, а тому було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів слідує, що огляд проводився у зв'язку з виявленими ознаками: розширені зіниці очей, сонливий вигляд, різка зміна настрою. Огляд ОСОБА_1 - не проводився.
З доданих до матеріалів справи відеозаписів слідує, що зйомка була проведена 11.09.2024.
На відеофайлі MOVA0099.mov відображено події в період часу з 13:21:02 по 13:25:00. Так з відео слідує, що о 13:21:08 до особи, яка здійснює зйомку наближається білий мікроавтобус марки Мерседес Бенц рухаючись переднім ходом так, що видна тільки передня частина транспортного засобу й в 13:21:18 він зупиняється на вимогу подану вказівкою жезлом. З подальшого відео слідує, що зупинка була здійснена поліцейським, який пропонує водію пред'явити документи. На питання водія (13:22:53) щодо причин зупинки поліцейський уникає відповіді. О 13:23:49 поліцейський з'ясовує у водія чи вживав той наркотичні засоби й чи готовий пройти відповідний огляд, на що ОСОБА_1 стверджує, що не вживав наркотичних засобів і готовий пройти тест навіть на місці, а також в медичному закладі. О 13:24:27 поліцейський повідомляє, що причиною зупинки було нанесення на задні габаритні вогні додаткового покриття. При цьому суд зауважує, що до вказаного періоду час поліцейський на оглядав задню частину транспортного засобу й на відео не відображено наявності певного покриття на вказаних ліхтарях.
На відеофайлі MOVA0100.mov відображено події в період часу з 13:37:16 по 13:41:39. Так з відео слідує, що ОСОБА_1 було вручено ємність для здачі взірців біологічного середовища (сечі) й він прямує до вбиральні та під відеозапис намагається їх здати. ОСОБА_1 повідомляє, що йому не вдається здати аналізи на що поліцейський радить випити води.
На відеофайлі MOVA0101.mov відображено події в період часу з 13:45:44 по 13:50:03. Так з відео слідує, що ОСОБА_1 під відеозапис намагається здати взірці біосередовища та повідомляє поліцейського, що йому це не вдається.
На відеофайлі MOVA0102.mov відображено події в період часу з 13:55:07 по 13:55:31. Так з відео слідує, що ОСОБА_1 пройшов тест на алкогольне сп'яніння за результатами якого на табло вимірювального приладу вказано показник 0,00.
На відеофайлі MOVA0101.mov відображено події в період часу з 13:59:18 по 14:01:44. Так з відео слідує, що ОСОБА_1 ствердно відповідає на питання поліцейського чи відмовляється він від проходження огляду, після чого поліцейський повідомляє того про необхідність огляду лікарем. В подальшому ОСОБА_1 пояснює, що він бажає пройти огляд й буде чекати коли зможе здати відповідні зразки та, що вже зробив все можливе для цього. За вказівкою працівника мед закладу ОСОБА_1 відкриває водопровідний кран та стоїть слухаючи як тече вода й п'є воду.
На відеофайлі MOVA0103.mov відображено події в період часу з 14:02:52 по 14:12:41 про оформлення працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення, при цьому в період часу 14:03:45 ОСОБА_1 пояснює що «він не те, що не хоче, а в нього не виходить здати зразки біологічного середовища».
Відеофайли MOVA0104.mov, MOVA0105.mov та MOVA0106.mov відображають завершення процедури оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Процедура огляду водія з метою встановлення стану сп'яніння унормована положенням КУпАП та підзаконних актів.
Відповідно до статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.
Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі - Порядок № 1103). Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку № 1103 огляд може проводитися: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з приписами п. 4 Порядку № 1103 огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1103 результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Згідно з положеннями п. 6 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав (п. 7 Порядку № 1103).
Відповідно до п. 13 Порядку № 1103 лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.
Пунктом 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (далі - Інструкція № 1425/737) ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:
наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Ознаками алкогольного сп'яніння згідно з положеннями пункту 3 Інструкції № 1425/737 є:
запах алкоголю з порожнини рота;
порушення координації рухів;
порушення мови;
виражене тремтіння пальців рук;
різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції № 1425/737 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Таким чином, відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС, при цьому огляд повинен проводитись з чітким дотриманням встановленої діючим законодавством, прямо передбаченим наслідком порушення якої є визнання результатів такого огляду недійсними.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".
За змістом статей 1, 13 Закону України "Про Національну поліцію", поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 та пунктом 1 частини 1 статті 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Згідно статті 31 Закону № 580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Положеннями пункту 1 частини 1 статті 35 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи та зазначені правові норми суддя констатує таке.
Як слідує з матеріалів справи транспортний засіб ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими за відсутності будь-яких правових підстав, що ставить під сумнів правомірність усіх подальших дій та вимог працівників поліції, а відтак і допустимість здобутих доказів. Водночас суд уважає за необхідне обговорити обставини справи.
Після зупинки транспортного засобу поліцейський поставив ОСОБА_1 вимогу пройти огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, підставою якого відповідно до матеріалів справи були виявлені працівником поліції у водія: розширені зіниці очей, сонливий вигляд, різка зміна настрою. Суд констатує, що з оглянутих відеоматеріалів не вбачається різка зміна настрою в ОСОБА_1 . Сонливий вигляд та розширені зіниці очей (без перевірки їх реакції на світло) самі по собі не є ознаками наркотичного сп'яніння. Відтак матеріалами справи не доводиться наявність підстав для направлення ОСОБА_1 для проходження медичного огляду з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння. Суд наголошує на зазначених обставинах та бере їх до уваги в системному зв'язку з показаннями свідка ОСОБА_2 , яка повідомила про відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння.
Водночас суд зауважує, що ОСОБА_1 добровільно зразу погодився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння та проїхав з поліцейськими до медичного закладу. В медичному закладі ОСОБА_1 виконував усі вказівки поліцейських і працівників медичного закладу з тим щоб здати зразки біологічного середовища - сечі, проте не зміг цього зробити з фізіологічних причин, про що він інформував поліцейських і медиків.
Відповідно до п. 12 розділу ІІІ Інструкції № 1425/737 предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Суд констатує, що ОСОБА_1 не було запропоновано здати будь-який із зазначених вище зразків біосередовища, окрім сечі.
Пунктом 13 розділу ІІІ Інструкції № 1425/737 унормовано, що якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу (слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук) - для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров. Суд зауважує, що свідок ОСОБА_2 , яка інформувала суд про відсутність у ОСОБА_1 об'єктивних ознак стану наркотичного сп'яніння, пояснила, що огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння, міг проводитись закладом, на підставу наявного договору з іншим мед закладом з використанням зразків крові обстежуваного. Водночас свідок не могла пояснити чому в ОСОБА_1 не було відібрано інших взірців біологічного середовища й повідомила, що такий не відмовлявся від проходження огляду з метою встановлення стану сп'яніння й виконував усі вказівки поліцейських і працівників медичного закладу, а також пройшов огляд з використанням алкотестера.
Водночас суд бере до уваги відсутність безперервної відеофіксації процедури огляду водія та наявність тривалих перерв між епізодами відео й надає оцінку зазначеному факту у взаємозв'язку з доводами ОСОБА_1 , про те, що працівники поліції вимикали пристрої відеофіксації й під час перерв у записах спонукали його відмовитись від проходження огляду, на що той в кінцевому й погодився. При цьому суд зауважує, що поліцейські не припиняли (на відвертали пристроїв фіксації) спроб водія здати зразки біосередовища.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Принцип презумпції невинуватості відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини поширюється також на справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності з огляду на суворість застосованої до неї санкції (рішення у справах «Lutz v. Germany», § 182; «Schmautzer v. Austria»; «Malige v. France» «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), від 21 лютого 1984 року, пп. 52-54, Series A № 73; «Лауко проти Словаччини» (Lauko v. Slovakia), 2 вересня 1998 року, пп. 56-59, Reports of Judgments and Decisions 1998-VI; ухвала щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» (Rybka v. Ukraine), заява № 10544/03, від 17 листопада 2009 року).
Частиною 3 ст. 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи зазначені принципи слід констатувати, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд не може перебирати на себе функції захисту чи обвинувачення у справі, зокрема самостійно відшуковувати докази, змінювати фабулу інкримінованого правопорушення, викладену в протоколі (висувати обвинувачення чи змінювати його) тощо. Натомість суддя, в межах протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі поданих доказів встановлює фактичні обставини, які підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та встановлює наявність складу адміністративного правопорушення відповідно до формулювання інкримінованого правопорушення (обвинувачення) викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення, яке повинно відповідати диспозиції відповідної статті Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до судової практики ЄСПЛ «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), «Бочаров проти України», «Коробов проти України»).
За висновками ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
З врахуванням принципу презумпції невинуватості та зазначених вище норм, усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 належить тлумачити на його користь. Відповідно до практики ЄСПЛ збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, може свідчити про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є: 1) керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного, наркотичного чи іншого); 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння; 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП коли особі інкримінується керування транспортним засобом у стані сп'яніння або відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст.12 КУпАП), яка керувала транспортним засобом.
Тобто, доказуванню підлягають такі обставини: 1) керування особою транспортним засобом та 2) перебування цієї особи у стані сп'яніння (наркотичного, алкогольного чи іншого) або відмова від проходження медичного огляду на стан такого сп'яніння.
Повно та всебічно дослідивши та перевіривши в ході судового розгляду усі наявні в справі докази, вислухавши показання особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 і його захисника адвоката Аннишинця М.В., допитавши свідків, суд доходить переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки належних, достовірних, допустимих і достатніх доказів, які б доводили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння матеріали справи не містять. Суд встановив, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння проте з фізіологічних причин не зміг здати зразки біологічного середовища (сечі) про що неодноразово повідомляв поліцейських і працівників медичного закладу. За таких обставин при проведенні огляду в ОСОБА_1 належало відібрати зразки біологічного середовища іншого виду, відповідно до положень до п. 12 і 13 розділу ІІІ Інструкції № 1425/737. Фізіологічна неможливість особи здати взірці біологічного середовища за відсутності ознак ухилення від проходження огляду та непропонування особі здати зразки біологічного середовища іншого виду не може бути кваліфікована як відмова особи від проходження огляду з метою встановлення стану сп'яніння.
При цьому, всі можливості для усунення сумнівів були вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі доводів та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Згідно з п.1 ст.247 КпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, коли відсутній склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає за необхідне, на виконання вимог п.1 ст 247 КУпАП, розпочате провадження у справі відносно ОСОБА_1 слід закрити через відсутність складу адміністративного правопорушення.
З наведених міркувань та керуючись ч. 1 ст. 130, 247, 283, 284 КУпАП, суддя
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанову може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено й оголошено 13 березня 2025 року о 16:00 год.
Суддя О.І. Повідайчик