Справа № 519/496/25
Провадження № 1-кс/519/90/25
13.03.2025 м. Південне
Слідчий суддя Южного міського суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в порядку ч.4 ст.107 КПК України клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про часткове скасування арешту майна,
Представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до Южного міського суду Одеської області з клопотанням про скасування арешту з транспортного засобу марки «Ford Expedition», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ключами від нього, які належать ОСОБА_3 , так як вже був оглянутий експертами ОНДІСЕ для проведення експертиз, експертизи вже закінчені та долучені до матеріалів справи. Також представник зазначає, що майданчик тимчасового утримання за адресою: с. Латівка, вул. Квіткова, 36 в Одеському районі являється приватним майданчиком, що не відноситься до ГУНП в Одеській області, та плата за зберігання стягується з власників транспортного засобу.
Ухвалою слідчого судді Южного міського суду Одеської області від 10.03.2025 вищевказане клопотання прийнято до свого провадження та витребувано з ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області матеріали кримінального провадження № 12024161200000632 від 14.12.2024.
В судове засідання сторона заявника не з'явилася, згідно заяви адвокат ОСОБА_4 просив здійснити розгляд справи без участі представника.
Прокурор ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, заперечує проти задоволення клопотання про скасування арешту.
Слідчий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про дату та час був повідомлений належним чином, з заявами та клопотаннями не звертався.
Слідчий суддя вивчивши матеріали справи, вважає, що подане клопотання не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що слідчим відділенням ВП №4 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024161200000632 від 14.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження встановлено, що 14.12.2024, приблизно о 11:00 год., ОСОБА_3 , керуючи власним транспортним засобом «Ford Expedition» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , проїжджаючи позначений дорожнім знаком та дорожньою розміткою пішохідний перехід біля будинку № 23 по проспекту Григорівського десанту, 23 в м. Південне Одеського району Одеської області, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правого плеча.
Постановою слідчої СВ ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області вищевказані транспортні засоби визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Южного міського суду Одеської області від 25.07.2024 накладено арешт на:
- транспортний засіб марки «Ford Expedition», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , з ключами від нього, із забороною відчуження, розпорядження та користування ними та використовувати майно для запобігання його зникнення, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до приписів ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті (арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як визначено ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Матеріали справи свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що автомобіль відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК та має безпосереднє відношення до кримінального провадження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збережені цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.
Втручання держави в право ОСОБА_3 на мирне володіння майном в даному випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.
За змістом абз.2 ч.1 ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Щодо місця зберігання речових то вказане питання регулюється ст.100 КПК України та Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року №1104.
Згідно заяви прокурора, ненадання матеріалів кримінального провадження слідчим до суду через перебування їх на експертизі унеможливлює перевірку доводів клопотання про проведення усіх необхідних експертиз з арештованим майном.
Таким чином, на час розгляду клопотання досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні не завершено, слідчі дії тривають та мотиви, які були підставою для накладення арешту на майно, на даний час не відпали та продовжують існувати. Скасування арешту зазначеного у клопотанні майна буде суперечити меті такого арешту та може призвести в тому числі до його відчуження, тобто втрати речового доказу.
Зважаючи, що потреба в арешті зазначеного у клопотанні майна не відпала та арешт накладено обґрунтовано, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 170-174, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні клопотання представника представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про часткове скасування арешту майна.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_8