Справа № 523/21225/24
Провадження №2/523/160/25
(заочне)
"04" березня 2025 р.
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді - Кисельова В.К.,
за участю секретаря - Дзюби Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеноо провадження в м.Одесі цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів
26.12.2024 року представник АТ «СЕНС БАНК» звернувся до Суворовського районного суду м.Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якій просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 490040326 від 15.06.2007 року, розраховану на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання, встановленого рішенням суду, яка станом на 23.02.2022 року становить - 219493,68 грн., та складається з: суми заборгованості за ставкою 3 % на кредитну заборгованість - 24107,96 грн.; суми заборгованості за інфляційними витратами - 195385,72 грн., а також судові витрати.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що між позичальником, яким є ОСОБА_1 та ЗАТ «Альфа-Банк», 15.06.2007 року був укладений Кредитний договір № 490040326, за умовами якого Банк надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 16 633,78 дол.США строком до 15 червня 2013 року, з процентною ставкою 12% річних за їх використання. 15.06.2007 року, між банком та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки №490040326- II від 15 червня 2007 року. Відповідно до п. 2.1. Договору поруки, Поручитель зобов'язується перед Банком відповідати за виконання зобов'язань щодо повернення коштів, наданих Банком Позичальнику у вигляді кредиту за Кредитним договором № 490040326 від 15 червня 2007 року.
06.07.2016 року рішенням Суворовського районного суду м. Одеси (справа № 521/427/15-ц) на користь АТ «Альфа-Банк» було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором, а саме: заборгованість за основним кредитом у розмірі - 99367 гривень 09 копійок, по відсотках у розмірі 4802 гривень 51 копійка, а також пеню у розмірі 6306 гривень 30 копійок, а всього стягнути суму у розмірі 110475 (сто десять тисяч чотириста сімдесят п'ять) гривень 90 копійок.
Станом на дату подачі позову рішення не виконане.
12.08.2022 року Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».
У зв'язку із вищевикладеним, з огляду на те, що позичальниками не виконане грошове зобов'язання по поверненню Кредитних коштів, отриманих на підставі Кредитного договору кредитного договору №490040326 від 15.06.2007р., ТОВ «СЕНС БАНК» вважає, що у нього виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
Ухвалою судді від 02.01.2025 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання представник АТ «Сенс Банк» не з'явився, надав заяву, в якій просив суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, судові повістки надсилаються - фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 3 ст. 131 ЦПК України).
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме шляхом направлення судових повісток за адресою місця реєстрації. Згідно поштових повідомлень, судову повістку вручити адресату не вдалось з підстав «за закінченням терміну зберігання». Відповідачі про причини не явки суду не повідомили, не подали відзиву або заперечень щодо заявлених позовних вимог, що відповідно до ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції «Про захист прав людини та основних свобод», ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідача.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає можливим, розглянути справу у порядку заочного провадження, відповідно до вимог ст.ст. 280-281 ЦПК України.
.Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.06.2007 року Закрите акціонерне товариство "Альфа-Банк" (правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 490040326. Відповідно до умов вищевказаного Договору, Позивач (за Договором - Кредитор) зобов'язується надати Відповідачеві (за Договором - Позичальникові) кредит у сумі 16633,78 доларів США. Згідно з п. 2.4. кредитного договору № 490040326 від 15.06.2007 року (далі кредитний договір) цільове призначення кредиту придбання транспортного засобу згідно з Договором купівлі-продажу, укладеного між позичальником та TOB «АДІС-Авто» №30-01/05/од від 30.05.2007 року - MITSUBISHI, LANSER, 2007 року випуску, колір чорний державний номер - НОМЕР_1
В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника, що випливають з Основного договору, відповідно до ст. 553 ЦК України, 15.06.2007 року Позивач та фізична особа - громадянин(ка) України ОСОБА_2 , надалі за текстом - уклали Договір Поруки №490040326-11. Крім того, 10.04.2009 року між Банком та ОСОБА_2 , як поручителем, було підписано Договір про внесена доповнень №1 до Договору поруки № 490040326-Н від 15.06.2007 року, яким змінили дату повернення кредиту з 15.06.2013 року на 15.06.2017 року. У п. 2. Договору про внесення змін і доповнень до Договору поруки № 490040326-Н від 15.06.2007 року зазначено, що «всі інші умови Договору залишаються без змін і Сторони підтверджують по ним свої зобов'язання».
06 липня 2016 року Суворовський районний суд м. Одеси задовольнив позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнув солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 110475 (сто десять тисяч чотириста сімдесят п'ять) гривень 90 копійок та судовий збір у розмірі 1104 гривні 76 копійок, у рівних частках, т.п. по 552 гривні 38 копійок з кожного.Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів та визнання поруки припиненою - залишено без задоволення. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: ОСОБА_2 про захист справ споживачів, встановлення фактів невиконання умов кредитного договору - залишено без задоволення.
12.08.2022 року Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».
Станом на день подання позовної заяви за період після ухвалення рішення заборгованість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором №490040326 від 15.06.2007р. не погашена, рішення не виконане.
Загальний розмір заборгованості по сплаті інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму, вказану в рішенні суду, за період з 16.11.2014р. по 23.02.2022р., розрахована на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, становить 219 493,68 грн., та складається з: суми заборгованості за ставкою 3 % на кредитну заборгованість -24 107,96 грн., суми заборгованості за інфляційними втратами на кредитну заборгованість -195385,72 грн.
Статтею 13 ЦПК України визначено принципи диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених ЦПК України. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено у ст. 610 ЦК України невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України входить до розділу I «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Законодавець визначає обов'язок боржника сплатити 3 % річних за увесь час прострочення, у зв'язку з чим таке зобов'язання є триваючим (Постанова Верховного суду України від 26.04.2017р. справа № 3-1522 гс 16).
Подібних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла в постанові від 08.11.2019 року №127/15672/16-ц де зазначено, що невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Тому у разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3% річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви, відповідачі не повернули отримані кредитні кошти згідно кредитного договору № 490040326 від 15.06.2007 року, які визначені судом як заборгованість в розмірі 219493,68 грн.
Таким чином, з огляду на те, що позичальником прострочено грошове зобов'язання по поверненню кредитних коштів отриманих на підставі Кредитного договору № 490040326 від 15.06.2007року, у АТ «Сенс Банк» виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення заборгованості за період з 16.11.2014р. по 23.02.2022р., яка розрахована на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, та становить 219493,68 грн., складається з: 3 % річних від суми заборгованості -24 107,96 грн., суми заборгованості за інфляційними втратами на кредитну заборгованість -195385,72 грн
Окрім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, що становить 2633,93 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 265, 268, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
1. Позовну заяву Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити.
2. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ: 23494714, юридична адреса: вул. В.Васильківська, буд.100, м. Київ, 03150) інфляційні втрати та 3% річних, нарахованих на заборгованість за кредитним договором № 490040326 від 15.06.2007 року, які станом на 23.02.2022 року складають 219 493 (двісті дев'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто три) гривні 68 коп., з яких: 24 107,96 грн- 3% річних, 195385,72 грн-втрати від інфляції.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ: 23494714, юридична адреса: вул. В.Васильківська, буд.100, м. Київ, 03150) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2633,93 грн, у рівних частках, а саме по 1316,97 грн. з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.К.Кисельов
Повний текст рішення складено 10.03.2025р.