Справа № 930/2791/24
№2/930/209/25
12.03.2025 року Немирівський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді Алєксєєнка В.М.
при секретарі Загребельному О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, -
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом в якому вказала, що з відповідачем, ОСОБА_2 , 27.12.2011року вона зареєструвала шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Немирівського районного управління юстиції Вінницької області, актовий запис N? 152, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Під час шлюбу у них народилися діти: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Подружні стосунки між подружжям не склалися, тому в провадженні Немирівського районного суду знаходиться цивільна справа по розірванню шлюбу між ними.
На даний час сторони проживають окремо, а їхні діти проживають разом із позивачкою.
Позивачка не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за донькою, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення нею трьох років і отримує допомогу в щомісячному розмірі 860 грн.. Позивачка зазначає, що інших джерел доходу, крім цієї виплати, по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку вона немає.
Позивачка вказує, що їй відомо, що відповідач працює, тому має змогу сплачувати аліменти на її утримання до досягнення їхньою донькою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку.
В зв?язку із чим вона має намір одержувати аліменти на своє утримання до досягнення дитиною трирічного віку у відсотках від середньомісячного заробітку. Розрахунок: середньомісячний заробіток по Вінницькій області у 2024 році становить 18000 грн., частина від середньомісячного заробітку становить 18 000:4 = 4 500 грн..
Тому позивачка просить суд стягнути з відповідача аліменти на її утримання до досягнення їхньою донькою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 4500 грн. щомісячно. Окрім того, стягнути з відповідача на її користь витрати понесенні на надання юридичних послуг у розмірі 2000 гривень.
Ухвалою судді від 05.11.2024 р. дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.
У підготовчому судовому засіданні, яке відбулось 04.12.2024 р., за участю позивачки, ОСОБА_1 , в яке належним чином повідомлений відповідач, ОСОБА_2 , не з'явився, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось на адресу суду із відміткою, що поштове відправлення вручено дружині за її підписом. Неявку відповідача визнано неповажною, у зв'язку із чим ухвалено виклик повторити. Дане рішення позивачка підтримала та інших пояснень не надала.
У підготовче судове засідання, яке відбулось 09.01.2025 р., належним чином повідомлений відповідач повторно не з'явився, клопотань та заява не надіслав, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось до суду із відміткою, що поштове відправлення особисто вручено адресату. Позивачка, ОСОБА_1 , просила суд провести дане судове засідання за відсутності відповідача, його неявку прокоментувати не змогла та заявила клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Ухвалою суду від 09.01.2025 р. клопотання позивачки задоволено.
У судовому засіданні, яке відбулось 27.01.2025 р. за участю позивачки та у відсутність відповідача повідомленого належним чином, позивачка, ОСОБА_1 , на жодне запитання суду по суті позовних вимог обґрунтовано відповісти не змогла, жодного аргументу, доводу про спроможність відповідача сплачувати аліменти на її утримання до досягнення донькою трирічного віку озвучено не було, твердження наведені нею у позовній заяві довести не вдалось. На підставі обставин, які виникли, позивачка клопотала перед судом, щоб з'явитись у наступне судове засідання із адвокатом.
24.02.2025 р. через канцелярію суду позивачкою, ОСОБА_1 , було подано заяву про розгляд цивільної справи за її позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дружини без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.
Від шлюбу мають спільних дітей, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Довідкою УСЗН від 30.10.2024 р. підтверджується, що позивачка, ОСОБА_1 , отримує щомісячну одноразову допомогу при народженні однієї дитини у сумі 860 грн. щомісячно.
Єдиним доказом про доходи відповідача, ОСОБА_2 , є надані позивачкою суду Індивідуальні відомості про застраховану особу ПФУ форми ОК-5, останнім звітним роком у яких є 2022 рік. З позовом до суду позивачка звернулася 01.11.2024 року.
За положеннями ч. 2 ст. 75 СК України Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Згідно із ч. 3 ст. 75 СК України непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.
Частину четверту статті 75 СК України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2024 від 29.10.2024 - «Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом».
Згідно ч.4 ст. 76 Сімейного кодексу України, якщо у зв'язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім'ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв'язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання у цьому випадку триває протягом трьох років від дня розірвання шлюбу.
Однією із умов закону стосовно надання права на утримання дружини є змога чоловіка таку матеріальну допомогу надавати.
Постановою Верховного Суду України від 28.02.2018 року у справі №130/2233/15-ц зазначено, що тягар доказування можливості платника надавати матеріальну допомогу покладається на позивача.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачкою не надано суду жодних доказів, які підтверджували б, що відповідач офіційно працевлаштований або отримує будь-який дохід, таким чином не доведена та обставина, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу. Разом із тим позивачкою не надано суду доказів в підтвердження факту, що діти проживають разом з нею. Також позивачка не заначила про неможливість надати такі докази самостійно та не просила суд витребувати такі докази.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, досліджених доказів, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за недоведеністю.
Враховуючи відмову позивачці в задоволенні позову в повному обсязі, витрати понесенні нею на надання юридичних послуг з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись 81, 258, 259, 263, 265, 273 ЦПК України, ст. ст. 75,76,81 Сімейного кодексу України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: В.М. Алєксєєнко