Справа № 404/10339/24
Номер провадження 1-кс/404/722/25
13 березня 2025 року місто Кропивницький
Слідчий суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання, внесене у кримінальному провадженні №42024120040000126, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нечаївка, Компаніївського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, зі слів військовослужбовця, не одруженого, не маючого на утримані малолітніх дітей та інших осіб, зареєстрованого, за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останні рази:
-23.07.2015 Компаніївським районним судом Кіровоградської області за ч.1 ст. 185, ст.71, ч.5 ст. 72 КК України до покарання у виді 4 років 7 місяців позбавлення волі;
-27.03.2023 Компаніївським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст. 125 КК України до покарання у виді 150 годин громадських робіт
-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 2 ст. 15 ч. 6 ст. 153 КК України,
І. Суть клопотання.
Старший слідчий СВ відділення поліції №2 (м. Кропивницький) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Бобринецького відділу Знам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , строком на 60 днів.
На обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що нею здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, яке внесене 04.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 2 ст. 15 ч. 6 ст. 153 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 2018 до квітня 2023 року ОСОБА_6 вчинив дії, кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 4 ст. 153, ч. 2 ст. 15 ч. 6 ст. 153 КК України.
Під час досудового розслідування 06.03.2025 складено і в порядку ст. 278 КПК України вручене ОСОБА_6 повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 2 ст. 15 ч. 6 ст. 153 КК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Зі змісту клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри сторона обвинувачення підтверджує: проведеним тимчасовим доступом до речей і документів до матеріалів КП №12023121040000291, в ході яких вилучено копії висновків судово - психологічних експертиз, показів малолітньої ОСОБА_8 та іншими документами, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколами допиту свідків, а саме сусідів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , протоколами допиту вчителів, а саме ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, - можливість переховуватись від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, можливість незаконно впливати на потерпілих, свідків; можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.
ІІ. Позиції сторін.
Прокурор клопотання підтримала та просила його задовольнити посилаючись на обставини викладені в ньому.
Також, прокурор вказала, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153, ч. 2 ст. 15 ч. 6 ст. 153 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.
Підозрюваний ОСОБА_6 усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована у разі ухвалення обвинувального вироку, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, в тому числі шляхом виїзду на непідконтрольні Україні території.
Тобто вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.
Досудове розслідування кримінального провадження триває, проводяться слідчі та процесуальні дії спрямовані на встановлення усіх обставин вчинення злочину, здобуття інших доказів, та перевірку наявних, за таких обставин, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст.177 КПК України.
Крім того, підозрюваний, маючи можливість вільного пересування та контактів, спроможний незаконно впливати прямо чи опосередковано на потерпілу та свідків, з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання, оскільки злочин вчинено з мотивів явної неповаги до встановлених суспільством моральних норм, а також посягає на статеву недоторканність малолітньої дитини, а також вплив на інших учасників кримінального провадження, зокрема із застосуванням погроз, тобто вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується зібраними матеріалами.
Крім того, підозрюваний може вчинити нові кримінальні правопорушення, зокрема відносно інших осіб, оскільки як встановлено в ході досудового розслідування, підозрюваний схильний до протиправних дій внаслідок своєї агресивної поведінки, тобто наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується наявністю відомостей про те, що ОСОБА_6 , у суспільстві поводиться агресивно та вчиняв домашнє насильство, а також корисливі кримінальні правопорушення.
Враховуючи наведені обставини, які вказують на наявність ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, вбачається що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, а ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.
Слідчий просила при прийнятті рішення по даному клопотанню врахувати характеризуючи дані підозрюваного, на підтвердження чого долучила відповідні докази. Просила не визначати ОСОБА_6 суми застави.
Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечив.
Щодо себе вказав, що з 26.02.2025 проходить службу у ЗСУ ( НОМЕР_1 бригада). Зареєстрований, за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання матері. За місцем несення службу заробітної плати ще не отримував.
До вступу до лав ЗСУ, з серпня 2024 року проживав з жінкою, без укладення шлюбу в с. Петрівка Компаніївського району. Офіційно не одружений, не має на утриманні малолітніх/неповнолітніх дітей та осіб похилого віку. Вину не визнає.
Раніше притягався до кримінальної відповідальності. Щодо останнього вироку, вказав що під час досудового розслідування та судового розгляду, перебував рік в умовах слідчого ізолятору, потім йому був змінений запобіжний захід на домашній арешт, умови якого він не порушував.
Щодо оголошеної слідчим характеристики під час розгляду клопотання, вказав, що вона не актуальна, так як в с. Нечаївка не проживає досить тривалий час.
Щодо того, що був доставлений під приводом в дане судове засідання вказав, що під час вручення йому повідомлення про підозру, клопотання про застосування запобіжного заходу та повісток повідомив слідчого, що не має можливості самостійно дістатися до міста Кропивницького, так як наразі проходить військове навчання.
Захисник підтримав позицію підзахисного, вважає недоведеним прокурором ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, відтак вважає, що клопотання слідчого задоволенню не підлягає.
Щодо заявленого прокурором ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказав, що потерпіла змінила місце проживання та проживає в місті Одеса, ОСОБА_6 не відоме місце її проживання, відтак настання такого ризику не можливе.
Щодо ризику, визначеного п. 2 ч. 1 ст.177 КПК України, зазначив, що його підзахисний наразі проходить службу у військовій частині, місце дислокації якої досить відділене від Кропивницького району Кіровоградської області, тому наявність такого ризику не можна вважати доведеним.
Щодо ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, вказав, що такий ризик є умовний, сторона обвинувачення лише припускає про його наявність.
Ризик ухилення від органу досудового розслідування також не доведено, зважаючи на те, що ОСОБА_6 перебував під домашнім арештом, до постановлення відносно нього вироку, умови якого не порушував.
Вказав, що процесуальний нагляд у даному кримінальному провадження має здійснюватись воєнним прокурором, зважаючи на те, що на момент пред'явлення повідомлення про підозру, його підзахисний був військовослужбовцем.
Ризик виїхати на не підконтрольні Україні території однозначно не доведений прокурором, та спростовується тим, що ОСОБА_6 вступив до лав ЗСУ та став на захист нашої Держави, оскільки його виїзд буде прирівнений до державної зради.
ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За правилами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні відділення поліції №2 (м. Кропивницький) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження №42024120040000126 від 04.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 153 ч. 2 ст. 15 ч. 6 ст. 153 КК України.
06.03.2025 складено і в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_6 вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 2 ст. 15 ч. 6 ст. 153 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Harav. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Дослідивши докази, надані прокурором в обґрунтування поданого клопотання, слідчий суддя вважає їх достатніми для висновку, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 2 ст. 15 ч. 6 ст. 153 КК України, у об'ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_6 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри на переконання слідчого судді підтверджується на підставі досліджених копій документів, які долучені до клопотання, зокрема, протоколами проведення слідчого експерименту, висновками експерта, протоколами допиту свідків.
До обґрунтувань, які згідно з практикою Суду вважаються «відповідними» та «достатніми» доводами (окрім наявності обґрунтованої підозри), належать такі підстави, як небезпека переховування від слідства, ризик чинення тиску на свідків або фальсифікації доказів, ризик змови, ризик повторного вчинення злочину, ризик спричинення порушення громадського порядку, а також необхідність захисту затриманого (рішення у справі «Корбан проти України» (заява №26744/16) від 04 липня 2019 року, п.155).
Слідчим суддею встановлено достатньо підстав вважати, що прокурором доведені ризики, визначені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які він посилається в клопотанні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілого слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, тобто під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також, під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність ризику, визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на те, що ОСОБА_6 є особою, схильною до вчинення кримінальних правопорушення, так як маючи вік 39 років, з 2000 року вже сім разів притягувався до кримінальної відповідальності, відбував реальне покарання у місцях позбавлення волі, зокрема і щодо зличів про статевої свободи та сатевої недоторканості особи.
Згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений:
-ч.4 ст.153 КК України є тяжким, санкцією даної частини статті передбачено позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років;
-ч.6 ст.153 КК України є особливо тяжким, санкцією даної частини статті передбачено позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисних тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушеннях проти статевої свободи та статевої недоторканості, має вік 39 років, рухомого, нерухомого майна не має, як і накопичень, проте має постійне місце проживання та реєстрації, проживав з жінкою без укладення шлюбу, відтак можна вважати наявність сталих соціальних зв'язків доведеною. Слідчий суддя враховує, що за неспростованих доводів ОСОБА_6 , останній мобілізований до лав ЗСУ. При цьму, слідчому судді не надано достовірних доказів щодо місця перебування військової частини, де проходить службу ОСОБА_6 , характеристик командира щодо його належної поведінки під час проходження військового навчання.
Враховуючи ступінь порушених суспільних відносин, неприйнятна суспільна поведінка, зухвалість дій підозрюваного та ігнорування статевої недоторканості неповнолітньої потерпілої свідчить про його небезпеку для оточуючих.
Слідчий суддя вважає ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, маючи при цьому всі можливості залишити територію України, є можливим. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин у найближчій перспективі робить цей ризик актуальним. Слідчий суддя критично оцінює позицію сторони захисту щодо недоведеності ризику потрапляння на непідконтрольні Україні території, оскільки в України введено воєнний стан через збройну агресію Російської Федерації та посягання на територіальну цілісність України, відсутність належного контролю державних територій з боку державних органів України в місцях зіткнення робить такий ризик можливим. Те що ОСОБА_6 мобілізований до лав ЗСУ через три роки після початку повномасштабного вторгнення РФ, не свідчить про те, що він не може виїхати на непідконтрольні Україні території.
Верховний Суд у постанові від 11.05.2021 в справі №623/3374/18 на захист прав малолітніх потерпілих від злочину зауважив, що покарання за злочини проти малолітніх мають бути понесені у виді реального відбування покарання у виді позбавлення волі.
При цьому, доводи прокурора щодо ризику, визначеного п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України - не доведені під час розгляду клопотання, з огляду на час, який пройшов з моменту вчинення кримінального правопорушення, та інкримінуємі ОСОБА_6 злочини.
За наведених обставин в сукупності слідчий суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_6 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є неможливим, оскільки не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та запобігти встановленим ризикам під час досудового розслідування, а тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання і вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Зауваження захисника з приводу здійснення неналежного процесуального керівництва прокурором слідчий суддя оцінює критично, з огляду на те, що на час вчинення кримінальних правопорушень, ОСОБА_6 не був військовослужбовцем.
Доводи сторони захисту, з приводу того, що характеристика від старости селищної ради на ОСОБА_6 , долучена до матеріалів клопотання та оголошена під час розгляду клопотання, не може бути взята до уваги, оскільки ОСОБА_6 вже пів року там не проживає, слідчий суддя оцінює критично, з огляду на те, що підозрюваний тривалий час проживав за даною адресою, в т.ч. і на час вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_6 є уродженцем села Нечаївка.
Заслухавши доводи сторін у справі та оцінивши обставини недоцільності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, заявлених прокуром, слідчий суддя зазначає таке.
Особисте зобов'язання не може бути застосоване до підозрюваного, так як даний запобіжний захід є найбільш м'яким, а злочин у вчиненні якого підозрюється останній є особливо тяжким злочином. При цьому, не знайшли свого підтвердження доводи захисту, що виконання обов'язків може бути забезпечено таким видом запобіжного заходу, зокрема, участь у певних слідчих діях у режимі відеоконференції, а виконання вимог ст. 290-291 КПК України може бути виконане за його місцем проходження служби. Слідчий суддя звертає увагу, що підозрюваний неодноразово викликався на розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу, при цьому не ініціював питання проведення засідання в режимі відеоконференції з найбільш наближеного до місця його перебування суду або ж за допомогою власних технічних засобів.
Особиста порука, яка полягає у наданні особам, яких слідчий суддя, вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків і зобов'язуються за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, не може бути застосована, так як в ході розслідування даного провадження встановлено, що осіб які б могли взяти ОСОБА_6 на поруки не встановлено.
Оскільки підозрюваний не вказав на можливість внесення застави, зазначаючи про відсутність накопичень, як і не вказав на осіб, які можуть внести кошти, застава, як самостійний вид запобіжного заходу не може бути застосована.
Слідчий суддя не знайшов підстав для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем дислокації військової частини в якій він, з його слів, наразі проходить навчання, оскільки на час розгляду клопотання слідчому судді не надано даних про місце розташування військової частини, характеризуючих данних від командування військової частини на ОСОБА_6 , можливість перебування підозрюваного за місцем несення служби на час дії такого запобіжного заходу. Тим паче, під час розгляду клопотання підозрюваний вказав, що тільки проходить військове навчання, однак слідчому судді невідомо період такого навчання, та що після його проходження, він не буде направлений до іншої військової частини.
Отже, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не може бути застосовано до ОСОБА_6 .
Враховуючи обставини провадження, слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до ст. 209 КПК України, моментом фактичного затримання ОСОБА_6 буде вважатись час проголошення цієї ухвали, тобто з 11 години 00 хвилин, 13.03.2025.
Оскільки, ОСОБА_6 підозрюється крім іншого, у вчиненні закінченого замаху на вчинення насильницьких дій сексуального характеру, тому відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України підстав до визначення застави у кримінальному провадженні не встановлено на даному етапі досудового розслідування, тим паче, що підозрюваний вказав на відсутність накопичень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_6 , визначити з 11-00 год. 13.03.2025 до 11-00 год. 04.05.2025 включно.
Розмір застави не визначається.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя Кіровського ОСОБА_1
районного суду
м.Кіровограда