Справа № 188/2611/24
Провадження № 3/188/276/2025
13 березня 2025 року с-ще Петропавлівка
Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Курочкіна О.М., розглянувши матеріали відносно
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , не працюючого,
у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
Відповідно до протоколу серії ААД № 591937 від 06.10.2024 року, 05.10.2024 року 23 год 00 хв в с.Миколаївка по вул.Шевченка біля буд.19 водій ОСОБА_1 керуючи т/з марки AUDI AG д.н.з. НОМЕР_2 здійснив ДТП при цьому керував т/з в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія , в учстановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Драгер» під час повної відеофіксації на службову боді камеру, результат тесту 1,25%, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання надав заяву в якій зазначив про розгляд справи у його відсутність, вину не визнав, та зазначив, що наполягав на проходження мед.огляду у лікарні.
З огляду на вищевикладене, приходжу до висновку про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 за наявними в матеріалах справи доказами, що відповідає ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Вивчивши заяву, матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення, рапорт інспектора ВП №3, акт огляду на стану сп'яніння з тестом №934 від 06.10.2024р. відносно ОСОБА_1 в якому зазначено результат 1,25 %, копію письмового пояснення ОСОБА_1 копію довідки про наявність у ОСОБА_1 водійського посвідчення, , оглянувши диск з відеофіксацією правопорушення, приходжу до висновку про закриття провадження у справі з наступних підстав.
Об'єктивна сторона правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння,.
З особистої заяви ОСОБА_1 вбачається, що останній наполягав на проходження медичного огляду на стану сп'яніння в лікарні.
Суд не може визнати особу винною в скоєнні адміністративного правопорушення у відсутність належних доказів, лише на підставі визнання особою вини.
Протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об'єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Також суд враховує правову позицію висловлену ВС у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15 травня 2019 року № 537/2088/17 про те, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.
З'ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке порушнику поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище.
В судовому засіданні під час перегляду диску відеофіксації правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , вбачається, що запис на диску відео фіксації не відтворюється (диск пустий), свідки у протоколі не зазначені, належні докази про скоєння адміністративного правопорушення відсутні.
Відповідно до положень ст.266КУпАП, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Враховуючи вищезазначене, вважаю, що склад правопорушення та факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_2 , передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не знайшов правового підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, враховуючи зазначене, провадження у справі підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 284, 287 КУпАП суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено Дніпровським апеляційним судом.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Скарга на постанову подається до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя О. М. Курочкіна