29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"19" лютого 2025 р. Справа № 924/354/22
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши матеріали справи
за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави, м. Волочиськ Хмельницька область
до 1. Волочиської міської ради, м. Волочиськ Хмельницька область
до 2. Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004», м. Волочиськ Хмельницька область
про визнання недійсним рішення Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області №25/38-2019 від 18.09.2019 р. “Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва для обслуговування нежитлових будівель (ферм) по вул. Шкільна, 33 б с. Попівці», Волочиський район, Хмельницька область приватному підприємству “Аграрна компанія 2004».
За участю представників сторін:
від прокуратури - Ткачук Н.С. - згідно посвідчення
від відповідача 1 - не з'явився
від відповідача 2 - Лозюк С.Ф. згідно довіреності
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі.
13.06.2022р. до Господарського суду області надійшла позовна заява керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави про визнання недійсним рішення Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області №25/38-2019 від 18.09.2019 “Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва для обслуговування нежитлових будівель (ферм) по вул. Шкільна, 33 б с. Попівці», Волочиський район, Хмельницька область приватному підприємству “Аграрна компанія 2004».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану позовну заяву передано для розгляду судді Заярнюку І.В.
Ухвалою суду від 14.06.2022 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі на 05.08.2022 року.
Ухвалою від 05.08.2022р. провадження у справі №924/354/22 було зупинено згідно п.7 ч.1 ст.228 ГПК України - до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №483/448/20.
Ухвалою від 03.04.2023р. провадження у справі №924/354/22 було поновлено, підготовче засідання призначено на 11.30 год. 19.04.2023р.
У підготовчому засіданні 19.04.2023р. постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження у справі №924/354/22 на 30 днів та оголошення перерви у підготовчому засіданні на 09.05.2023р. та на 12.05.2023р.
Ухвалою суду від 12.05.2023р. позовну заяву залишено без розгляду.
В обгрунтування залишення позову без розгляду, судом зазначено про те, що прокурором не обґрунтовано наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.
Не погоджуючись з ухвалою суду від 12.05.2023р., 24.05.2023р. Заступником керівника Хмельницької обласної прокуратури подано апеляційну скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду.
28.06.2023р. Північно-західним апеляційним господарським судом винесено постанову у справі №924/354/22, якою апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2023р. скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Господарського суду Хмельницької області.
04.09.2024р. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду винесено постанову про залишення без задоволення касаційну скаргу Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004», а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 у справі № 924/354/22, залишено без змін.
01.10.2024р. матеріали справи №924/354/22 повернулись до Господарського суду Хмельницької області.
Ухвалою суду від 03.10.2024р. підготовче засідання по справі №924/354/22 призначити на 12 год. 00 хв. "29" жовтня 2024р.
У підготовчому засіданні 29.10.2024р. постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про оголошення перерви до 12:00 год. 13.11.2024р.
У підготовчому засіданні 13.11.2024р. суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до слухання по суті на 11 год. 30 хв. «05» грудня 2024р.
Повідомленням про неможливість проведення судового засідання від 05.12.2024р. підтверджено, що у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Заярнюка І.В., судове засідання призначене на 11 год. 30 хв. 05 грудня 2024 р. по справі №924/354/22 не проводилось.
Виклад позицій учасників судового процесу.
В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що безоплатна передача Половецькою сільською радою від імені територіальної громади земельної ділянки Приватному підприємству «Аграрна компанія 2004» у приватну власність є недопустимим, оскільки орган місцевого самоврядування в межах своїх повноважень вправі виключно: або надати її у постійне/тимчасове користування, або в оренду, або продати. Тобто, здійснюючи розпорядження спірною земельною ділянкою Поповецька сільська рада не дотрималась вимог ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відтак, прокурор вважає, що прийнявши рішення про безоплатну передачу у власність земельної ділянки, Поповецька сільська рада фактично позбавила територіальну громаду права на отримання за користування нею того чи іншого доходу в місцевий бюджет.
При цьому, прокурор стверджує, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
Прокурор вважає, що на даний момент спірним рішенням Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області №25/38-2019 від 18.09.2019 р. Волочиська міська рада позбавлена права передавати земельну ділянку в оренду та отримувати відповідні надходження до місцевого бюджету Відтак, даний позов подано керівником Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави.
Волочиська міська рада у письмовому поясненні від 10.05.2023р. за вих.№910/04-12/15в вказує на те, що спірним рішенням Половецької сільської ради було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність Приватному підприємству «Аграрна компанія 2004».
На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 29,04.2020року №475-р. «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Хмельницької області» та рішення сесії Волочиської міської ради від 27 листопада 2020 року № 6-1/2020 Про припинення Половецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області в результаті реорганізації шляхом приєднання» - Половецька сільська рада Волочиського району Хмельницької області (ЄДРПОУ 04403611), реорганізовано шляхом приєднання до Волочиської міської ради (ЄДРПОУ 04060695).
Вказує, що Волочиська міська рада є правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов'язків Половецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області.
Перед прийняттям оскаржуваного рішення, місцева рада не встановила факт щодо припинення юридичної особи КСП «Жовтнева перемога», а також те, що СВК «Половецький» - є правонаступником КСП «Жовтнева перемога».
Внаслідок цього, землі площею 1 467 га передані КСП «Жовтнева перемога» в колективну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі рішення Половецької сільської Ради народних депутатів від 17.10.1995 року №3 і закріплені в Державному акті на право колективної власності на землю Серія ХМ 029, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №29 від 08.08.1995 року, в тому числі спірна земельна ділянка площею 1,2577 га кадастровий номер: 6820986200:05:027:0133 - не можуть вважатися комунальною власністю Волочиської міської ради на підставі п.21 Перехідних положень Земельного Кодексу України.
Волочиська міська рада вказує, що за наслідками реорганізації колективного підприємства шляхом його приєднання, останнє припиняє свою діяльність як юридична особа, а його члени припиняють членство в ньому та набувають право на землю та майно, реалізуючи його у самостійно визначеному порядку. Тобто, в даному випадку, вищевказаний Державний акт на право колективної власності на землю, який видано колективному сільськогосподарському підприємству «Жовтнева перемога», не припинив свою дію, а отже є чинним.
Волочиська міська ради просить суд врахувати викладену письмову позицію та в залежності від встановлених фактичних обставин, покладається на думку суду.
ПП «Аграрна компанія-2004» у направленому суду відзиві від 06.07.2022р. за вх.№05-08/1303/22 із позовом прокурора не погоджується, посилаючись на те, що у прокурора відсутні підстави звертатись із даним позовом в інтересах держави.
При цьому, ПП «Аграрна компанія-2004», посилаючись на норми ст. 121 Конституції України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру» звертає увагу суду на те, що не передбачено право прокуратури на представництво інтересів місцевих рад, оскільки прокурор такими функціями відповідно до чинного законодавства не наділений і представляти інтереси місцевих рад у суді він не може.
ПП «Аграрна компанія-2004» вказує, що територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування не є частиною державної влади, оскільки можуть самостійно вирішувати питання місцевого значення, в тому числі щодо передачі земельних ділянок.
Вказує на неконституційність повноважень прокурора представляти в суді інтереси місцевих рад, зазначаючи про таку можливість лише щодо органів місцевого самоврядування, які наділені (яким делеговано) повноваженнями органів виконавчої влади. Вважає, що лише місцева рада як орган місцевого самоврядування чи її виконавчий комітет можуть приймати рішення про надання повноважень прокуратурі на подання позовів в інтересах місцевої громади.
Зауважив, що прокурор, зазначаючи про перебування спірної земельної ділянки у власності КСП “Жовтнева перемога», доказів припинення цього КСП не надав. Посилаючись на законодавчі зміни, зазначив, що колективну власність 1995 року слід розглядати як приватну власність юридичних осіб. Стверджує, що земельні ділянки, які входять у масив земельних ділянок, переданих КСП “Жовтнева перемога» у колективну власність за Державним актом від 1995 року, належать до категорії земель сільськогосподарського призначення, зокрема, до виду - несільськогосподарські угіддя, тобто до земель під сільськогосподарськими будівлям та дворами в межах населеного пункту с. Попівці, які не підлягали розпаюванню.
ПП «Аграрна компанія-2004» стверджує, що дія Державного акту КСП “Жовтнева перемога» після розпаювання земель колективної власності не була припинена, а отже, Державний акт залишається чинним в частині земельних ділянок, які не підлягали паюванню, зокрема, під переданим ПП «Аграрна компанія-2004» у власність нерухомим майном.
Посилається на принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований (ст. 377 ЦК України, ст. 120 Земельного кодексу України), та стверджує, що до ПП «Аграрна компанія-2004» перейшло право власності на земельні ділянки, розташовані під нерухомим майном, яке перейшло у його власність шляхом викупу майнових сертифікатів колишнього КСП “Жовтнева перемога» у їх співвласників, які одночасно були співвласниками земель колективної власності.
Прокурор у відповіді на відзив від 26.07.2022р. №51-2623вих-22 зазначив, що прийняття Поповецькою сільською радою рішення щодо розпорядження спірною земельною ділянкою суперечить вимогам закону, порушує інтереси держави, що полягає у позбавленні права власності територіальної громади на спірну земельну ділянку, а відтак позов пред'являється з метою захисту інтересів територіальної громади.
Вказує, що Волочиська міська рада Хмельницької області, яка має здійснювати захист інтересів держави в особі територіальної громади, жодних заходів щодо усунення виявлених порушень законодавства не здійснює протягом тривалого часу, а визначений у законодавстві орган, уповноважений державою здійснювати функції державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель (органи Держгеокадастру), не має повноважень звертатися до суду з вимогами, які заявлено прокуратурою у цій справі.
Зазначив, що розпорядження Поповецькою сільською радою земельною ділянкою всупереч вимогам законодавства не може вважатись вираженням волі територіальної громади, оскільки саме Поповецька сільська рада вчинила дії у вигляді прийняття рішення, яке вважає незаконним та таким, що порушує інтереси держави, тому правомірним вважає звернення до суду прокурора в інтересах держави.
Звернув увагу на те, що рішенням загальних зборів від 20.02.2000р. КСП “Жовтнева перемога» було перейменовано в сільськогосподарський виробничий кооператив “Поповецький», який рішенням загальних зборів від 21.10.2004р. ліквідовано (перебуває в стані припинення).
Посилаючись на п. 21 Перехідних положень Земельного кодексу України, вважає, що спірна земельна ділянка перейшла у власність територіальної громади в особі Поповецької сільської ради, яка в подальшому розпорядилися нею шляхом незаконної безоплатної передачі у власність ПП “Аграрна компанія 2004», а наявність у власності нерухомого майна на вказаній земельній ділянці не створює юридичних наслідків у вигляді права на їх отримання на безоплатній основі.
ПП «Аграрна компанія-2004» не погоджується із письмовою позицією прокурора, викладеною у позові та у додаткових поясненнях до відзиву, та подав суду письмове клопотання від 08.05.2023р. за вх.№05-22/2935/23 із письмовим обґрунтуванням та просить суд залишити позов без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України, оскільки вважає, що у прокурора відсутні підстави для представництва прокорм інтересів держави у даній справі.
Прокурор подав свої письмові заперечення від 11.05.2023р. за вх.№05-22/3036/23 із змісту яких вбачає, що прокурор не погоджується із позицією відповідача-2 щодо залишення позову без розгляду, наполягає на задоволенні позовних вимог.
Розглядом поданих матеріалів справи судом встановлено таке.
Згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ029 від 08.08.1995р. КСП “Жовтнева перемога», с. Попівці передано у колективну власність 1467 га землі в межах згідно з планом, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Поповецької сільської ради від 17.04.1995 №3. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №29. Акт містить план зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність.
У листі архівного відділу Хмельницької районної державної адміністрації від 26.11.2021р., який адресовано прокурору, зазначено, що в архівному відділі перебувають на зберіганні документи ф. 70 КСП “Жовтнева перемога» с. Попівці Хмельницького району (за період 1982 - 1998 роки). Опрацювавши управлінську документацію вищезгаданої установи, а саме: протоколи засідань правління та загальних зборів КСП “Жовтнева перемога» с. Попівці повідомив, що інформації про припинення діяльності КСП “Жовтнева перемога» с. Попівці немає. У справі фонду КСП “Жовтнева перемога» с. Попівці є в наявності історичні довідки, в яких вказані зміни, що відбувались у цьому фонді.
Згідно з доданими до вищевказаного листа історичної довідки СВК “Поповецький» колгосп розпочав свою діяльність в 1929 році і пропрацював до 21.10.2004. В 1992 році на базі колгоспу було створено колективне сільськогосподарське підприємство “Жовтнева перемога» згідно рішення загальних зборів від 02.04.1992. У 2000 році КСП “Жовтнева перемога» було перейменовано в сільськогосподарський виробничий кооператив “Поповецький» згідно рішення загальних зборів №1 від 20.02.2000. 21.10.2004 згідно рішення загальних зорів співвласників №2 СВК “Поповецький» припинив свою діяльність.
Постановою Господарського суду Хмельницької області від 12.12.2006 у справі №20/6475-А за позовом Державної податкової інспекції у Волочиському районі до сільськогосподарського виробничого кооперативу “Поповецький» про припинення юридичної особи позов задоволено. Припинено юридичну особу - сільськогосподарський виробничий кооператив “Поповецький», виконання функцій з припинення юридичної особи покладено на орган управління юридичної особи.
Відповідно до долучених до позовної заяви відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сільськогосподарський виробничий кооператив “Попопецький» перебуває у стані припинення з 28.12.2006 (внесення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством).
Приватне підприємство “Аграрна компанія 2004» звернулось до Поповецького сільського голови із листом від 04.06.2019р., відповідно до якого просило дати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до ст. 120 та п. 2.1 Перехідних положень Земельного кодексу України, що розташована на території Поповецької сільської ради за межами села Попівці Волочиського району колишнього КСП “Жовтнева перемога» орієнтовною площею 1,3000 га для обслуговування комплексу нежитлових будівель по вул. Шкільна, 33 б.
Рішенням Поповецької сільської ради від 18.09.2019 №25/38-2019 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,2577 га кадастровий номер 6820986200:05:027:0133 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Поповецької сільської ради, Волочиський район, Хмельницька область приватному підприємству “Аграрна компанія 2004»; передано приватному підприємству “Аграрна компанія 2004» у власність вищевказану земельну ділянку з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, для обслуговування нежитлових будівель (ферм) по вул. Шкільна, 33 б, с. Попівці, Волочиський район, Хмельницька область.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.10.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 6820986200:05:027:0133 по вул. Шкільній, 33б у с. Попівці Волочиського району Хмельницької області зареєстрована 16.09.2019, право приватної власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за приватним підприємством “Аграрна компанія 2004» на підставі рішення Поповецької сільської ради від 18.09.2019 №25/38-2019 (до витягу додано додаток - кадастровий план земельної ділянки).
Також згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.12.2021 на підставі вищезазначеного рішення на земельну ділянку з кадастровим номером 6820986200:05:027:0133 площею 1,2577 га 24.09.2019 зареєстровано право приватної власності приватного підприємства “Аграрна компанія 2004».
Матеріали справи містять витяг від 29.07.2021р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2021р., згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6820986200:05:027:0133 площею 12577 кв.м. становить 640798,15 гривень.
Відповідно до рішення Волочиської міської ради від 27.11.2020 №6-1/2020, керуючись, зокрема Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій», на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.04.2020р. №475-р “Про затвердження перспективного плану формування територій громад Хмельницької області» вирішено припинити юридичну особу - Поповецьку сільську раду Волочиського району Хмельницької області шляхом приєднання до Волочиської міської ради; Волочиську міську раду вважати правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов'язків Поповецької сільської ради.
Листом від 29.11.2021р. відділ №3 управління у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило прокурору, що земельна ділянка з кадастровим номером 6820986200:05:027:0133 згідно проекту формування території Поповецької сільської ради знаходиться в межах с. Попівці Волочиської об'єднаної територіальної громади Хмельницького району та відносить до земель бувшої колективної власності колишнього КСП “Жовтнева перемога» с. Попівці.
Із змісту заявленого прокурором позову по даній справі слідує, що Волочиською окружною прокуратурою направлено повідомлення від 25.11.2021р. за вих.№51-3874вих.-21, яке адресоване Волочиському міському голові, про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.
Натомість, Волочиська міська рада у відповідь листом від 10.12.2021р. за вих.№2088 про вжиті та заплановані заходи не повідомила, обмежившись посиланням на положення ст. ст. 19, 131-1 Конституції України, ст. 24 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру».
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
З приводу підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді у спірних правовідносинах, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 4 ГПК України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 ГПК України).
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 3 ст. 4 ГПК України).
Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
На прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у відсутності такого органу.
Відповідно до ч. ч. 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Системне тлумачення ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.
Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор.
Процедура, передбачена абз. 3 і 4 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Іншими словами, прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.
Такі висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі №698/119/18.
Суд зазначає, що захист інтересів держави в особі територіальної громади міста має здійснювати відповідна міська рада. Проте, у разі, коли саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем, оскільки іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №922/1441/19, від 24.09.2020 у справі №922/3272/18, від 31.03.2021 у справі №922/3272/18.
При зверненні з даним позовом, прокурор вказав, що є позивачем, оскільки Волочиська міська рада - один із співвідповідачів, рішення якого оскаржується через передання останнім земельної ділянки комунальної власності у приватну власність юридичній особі з порушенням вимог земельного законодавства. Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто навів підставу для представництва інтересів держави.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив Волочиську міську раду одним із співвідповідачів у справі та заявив вимогу про визнання недійсним рішення цього органу, суд вважає, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та правомірно звернувся до суду як самостійний позивач.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суду у складі Касаційного господарського суду в постановах від 16.03.2021 у справі №922/1009/20, від 24.03.2021 у справі №922/3276/19, від 24.03.2021 у справі №922/2244/19, від 31.03.2021 у справі №922/3272/18, від 20.04.2021 у справі №922/2811/19.
Отже, доводи відповідачів про не підтвердження прокурором підстав для такого представництва судом до уваги не приймаються.
З приводу визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
В силу ч. ч. 1-3 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Статтею 80 ЗК України передбачено, що суб'єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
Судом встановлено, що згідно з держаним актом на право колективної власності від 06.08.1995р. серії ХМ029, на підставі рішення Поповецької сільської Ради народних депутатів від 17.04.1995р. №3 у колективну власність КСП "Жовтнева перемога" у с. Попівці було передано земельну ділянку загальною площею 1467 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Указом Президента України від 08.08.1995 №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям" було запроваджено процедуру розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і кооперативам.
У листі архівного відділу Хмельницької районної державної адміністрації від 26.11.2021р., який адресовано прокурору, зазначено, що в архівному відділі перебувають на зберіганні документи ф. 70 КСП “Жовтнева перемога» с. Попівці Хмельницького району (за період 1982 - 1998 роки). Опрацювавши управлінську документацію вищезгаданої установи, а саме: протоколи засідань правління та загальних зборів КСП “Жовтнева перемога» с. Попівці повідомив, що інформації про припинення діяльності КСП “Жовтнева перемога» с. Попівці немає. У справі фонду КСП “Жовтнева перемога» с. Попівці є в наявності історичні довідки, в яких вказані зміни, що відбувались у цьому фонді.
Згідно з доданими до вищевказаного листа історичної довідки СВК “Поповецький» колгосп розпочав свою діяльність в 1929 році і пропрацював до 21.10.2004. В 1992 році на базі колгоспу було створено колективне сільськогосподарське підприємство “Жовтнева перемога» згідно рішення загальних зборів від 02.04.1992. У 2000 році КСП “Жовтнева перемога» було перейменовано в сільськогосподарський виробничий кооператив “Поповецький» згідно рішення загальних зборів №1 від 20.02.2000. 21.10.2004 згідно рішення загальних зорів співвласників №2 СВК “Поповецький» припинив свою діяльність.
Постановою Господарського суду Хмельницької області від 12.12.2006 у справі №20/6475-А за позовом Державної податкової інспекції у Волочиському районі до сільськогосподарського виробничого кооперативу “Поповецький» про припинення юридичної особи позов задоволено. Припинено юридичну особу - сільськогосподарський виробничий кооператив “Поповецький», виконання функцій з припинення юридичної особи покладено на орган управління юридичної особи.
Відповідно до долучених до позовної заяви відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сільськогосподарський виробничий кооператив “Попопецький» перебуває у стані припинення з 28.12.2006 (внесення судового рішення щодо припинення юридичної особи, по справі №20/6475-А від 12.12.2006р.).
Тобто, після визнання СВК "Попопецький" банкрутом, земельна ділянка, на якій даний кооператив знаходився, яка на той момент не була у встановленому законом порядку зареєстрована та відносилась до земель колективної власності колишнього КСП "Жовтнева перемога", перейшла у комунальну власність Волочиській територіальній громаді.
Відповідно до п. 10 ч. 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є право особи на звернення до суду з вимогою про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 12 ЗК України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, до яких належать, зокрема: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Згідно з ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Відповідно до ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Згідно зі ст.172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом.
У ч.1 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право, зокрема, комунальної власності на рухоме і нерухоме майно.
Згідно із ч.5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, у тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування й оренду.
Відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Згідно ст. 127 цього Кодексу органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок комунальної власності на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом. Так, ст. 128 Земельного кодексу чітко регламентує порядок такого продажу. Так, продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) міської ради. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
До заяви (клопотання) додаються: а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд); б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.
Орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови. Рішення міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки. Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.
Аналіз викладених норм закону встановлює певний порядок набуття, як фізичною так і юридичною особою у власність земельної ділянки, яка є комунальною власністю.
Рішенням Поповецької сільської ради від 18.09.2019 №25/38-2019 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,2577 га кадастровий номер 6820986200:05:027:0133 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Поповецької сільської ради, Волочиський район, Хмельницька область приватному підприємству “Аграрна компанія 2004»; передано приватному підприємству “Аграрна компанія 2004» у власність вищевказану земельну ділянку з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, для обслуговування нежитлових будівель (ферм) по вул. Шкільна, 33 б, с. Попівці, Волочиський район, Хмельницька область.
Статтею 6 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. визначено право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Крім того вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
З огляду на зазначене, суд вважає, що прокурором, який здійснює представництво інтересів держави, доведено факт порушеного права територіальної громади на спірну земельну ділянку, яка є комунальною власністю останньої, тому рішення Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області №25/38-2019 від 18.09.2019р. "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Шкільна, 33, с. Попівці, Волочиського району та надання земельної ділянки у власність Приватному підприємству "Аграрна компанія 2004" є неправомірним, та таким, що підлягає визнанню недійсним.
Статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1. ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевказане, наведені вище положення ГПК України, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів.
Повний текст рішення складено враховуючи зміст ГПК Украни за вирахуванням при цьому періоду виконання суддею обов'язків, передбачених Законом України “Про судоустрій та статус суддів» складено на 7-ий робочий день.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати недійсним рішення Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області №25/38-2019 від 18.09.2019р. "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськоггосподарського виробництва для обслуговування нежитлових будівель (ферм) по вул. Шкільна, 33б, с. Попівці, Волочиського району, хмельницької області приватному підприємству "Аграрна компанія 2004".
Стягнути з Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" (31221, с.Попівці, Хмельницького району, Хмельницької області, вул. Шкільна, 34а, код: 33007579) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м.Хмельницький, провул. Військоматський, буд. 3. код 02911102) - 1 240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок гривень 50 коп.) - витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Стягнути з Волочиської міської ради (31200, Хмельницька область, Хмельницький район, м. Волочиськ, вул. Незалежності, 88, код ЄДРПОУ 04060695) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м.Хмельницький, провул.Військоматський, буд. 3. код 02911102) - 1 240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок гривень 50 коп.) - витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 10.03.2025р.
Суддя І.В. Заярнюк