79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
10.03.2025 Справа № 914/3102/24
За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», м. Київ,
до відповідача: Львівського комунального ремонтно-аварійного підприємства, м. Львів,
за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , м. Львів,
за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп», м. Київ,
про відшкодування шкоди у розмірі 30 094, 76 грн
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Амбіцької І.О.
Представники сторін:
від позивача: Бондар Вікторія Олександрівна - представник,
від відповідача: Равлюк Тарас Іванович - представник,
від третьої особи 1: не з'явився,
від третьої особи 2: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до Львівського комунального ремонтно-аварійного підприємства про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди у розмірі 30 094, 76 грн.
Ухвалою суду від 20.12.2024 відкрито провадження у справі № 914/3102/24 за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 13.01.2025.
Хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду, зокрема ухвалою суду від 13.01.2025 клопотання представника позивача щодо залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача задоволено та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та Приватне акціонерне товариство «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп», судове засідання відкладено на 10.02.2025.
Ухвалою суду від 10.02.2025 судове засідання відкладено на 24.02.2025 та задоволено клопотання представника позивача про участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Господарському суду міста Києва.
У судове засідання 24.02.2025 представник позивача з'явився, 24.02.2025 через систему Електронний суд надіслав письмові пояснення та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, заявив усне клопотання про участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої просить доручити Господарському суду міста Києва.
У судове засідання 24.02.2025 представник відповідача з'явився, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання можливості ознайомитись із долученими представником позивача доказами. Ухвалою від 24.02.2025 розгляд справи відкладено на 10.03.2025 року.
У судове засідання 10.03.2025 представник позивача в режимі відеоконференції з'явився, позовні вимоги підтримав.
У судове засідання 10.03.2025 представник відповідача з'явився, позовні вимоги заперечив.
У судове засідання 10.03.2025 представник третьої особи 1 не з'явився, причин неявки не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.
У судове засідання 10.03.2025 представник третьої особи 2 не з'явився, у клопотанні від 27.01.2025 просив розгляд справи здійснювати без його участі.
Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 10.03.2025 справу розглянуто по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Позиція позивача.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (надалі позивач) звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до Львівського комунального ремонтно-аварійного підприємства (надалі відповідач, ЛК РАП) про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди у розмірі 30 094, 76 грн.
В обгрунтування позовних вимог, позивач вказує, що 21.01.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Toyota - RAV4 та автомобіля УАЗ, яким керував водій - працівник відповідача ОСОБА_1 (третя особа 1). В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль Toyota - RAV4, який був застрахований у позивача за договором добровільного страхування наземного транспорту. У подальшому, для відновлення пошкодженого застрахованого автомобіля Toyota - RAV4, позивач здійснив страхове відшкодування в розмірі 175 878, 13 грн.
Оскільки відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу УАЗ була застрахована в ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» (третя особа 2), то позивач звернувся до третьої особи 2 для виплати компенсації, проте ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп » було відшкодовано лише 145 783, 37 грн.
Позивач, з огляду на положення ст. 1194 ЦК України, вважає, що 30 094, 76 грн, які не було сплачено третьою особою 2, повинен компенсувати відповідач, оскільки саме на нього покладається додаткова субсидіарна відповідальність з відшкодування шкоди, завданої під час ДТП.
Позиція відповідача.
Відповідач заперечує проти позовних вимог з огляду на те, що страховиком відповідача - ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» було неправильно встановлено коефіцієнт фізичного зносу автомобіля, а відтак неправильно визначена та сплачена позивачеві сума страхового відшкодування.
За таких обставин, на думку відповідача, позивачем не доведено правомірність позовних вимог, а тому у задоволені позову слід відмовити.
Позиція третьої особи 1.
Третя особа письмових пояснень на адресу суду не надала.
Позиція третьої особи 2.
Третя особа у письмових поясненнях підтвердила факт здійснення компенсації позивачу у розмірі 145 783, 37 грн, надавши пояснення щодо розрахунку розміру виплаченого відшкодування.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України “Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Судом встановлено, що 09.03.2022 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Аркс», попередня назва СК «АХА Страхування» (позивач) та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту за № тп21482Га2зг, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Toyota - RAV4 (д.р.н. НОМЕР_1 ).
Як встановлено судом, 21.01.2023 року о 14:05 в м. Львові на вул. Угорська, 12 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: автомобіля Toyota - RAV4 (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_2 (власник автомобіля - ОСОБА_2 ) та автомобіля УАЗ (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_1 (власник автомобіля - ЛК РАП).
Внаслідок даної ДТП було пошкоджено автомобіль Toyota - RAV4 (д.р.н. НОМЕР_1 ), що був застрахований у позивача за договором добровільного страхування наземного транспорту № тп21482Га2зг від 09.03.2022 року, механічні пошкодження ТЗ зафіксовані у відповіді від НПУ № 3023024444103910 про ДТП, схемі місця ДТП та акті огляду пошкодженого ТЗ з фотододатками.
Відповідно до відповіді від Національної поліції України № 3023024444103910 про ДТП, протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 362900 та постанови Сихівського районного суду м. Львова від 21.02.2023 року (справа № 464/584/23), дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.3.б, 12.1, 13.1 ПДР України (ст. 124 КпАП України).
Відповідно до п. 4 договору страхування від 09.03.2022 № тп21482Га2зг вигодонабувачем за договором страхування є ПАТ «Креді Агріколь Банк».
Пунктом 25.1 договору страхування № тп21482Га2зг передбачено, що страхове відшкодування виплачується на підставі заяви страхувальника (вигодонабувача) і страхового акту, який складається страховиком.
Відповідно до п. 5.2 укладеного між позивачем та ПАТ «Креді Агріколь Банк генерального договору № ІМА-11-1/2011 про співробітництво від 07.04.2011 року (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 30.04.2021 № 22) по заявлених страхових випадках, які кваліфіковано як часткове пошкодження застрахованого майна, незалежно від типу клієнта та виду застрахованого майна, протягом 10 робочих днів з прийняття рішення (складання страхового акту) здійснити виплату страхового відшкодування на поточний рахунок СТО чи іншої ремонтної організації, де проводиться ремонт чи відновлення застрахованого майна без попереднього погодження з банком.
Відповідно до пункту 25.11. договору страхування № тп21482Га2зг при пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, за вирахуванням франшизи.
Згідно з розрахунком суми страхового відшкодування, страхового акту від 27.01.2023 № ARX3545465 та умов договору страхування від 09.03.2022 № тп21482Га2зг, розмір страхового відшкодування склав 175 878, 13 грн, який позивачем було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу згідно з заявою страхувальника на СТО згідно з платіжним дорученням від 30.01.2023 № 947087.
Розрахунок розміру виплаченого позивачем страхового відшкодування за зазначеним вище страховим випадком: 175 878, 13 грн. - вартість відновлювального ремонту Toyota - RAV4 (д.р.н. НОМЕР_1 ) згідно з рахунком від 24.01.2023 № ДМ00043896, ремонтної калькуляції до рахунку.
Згідно з актом виконаних робіт від 14.02.2023 № 135257 вартість відновлювального ремонту ТЗ Toyota - RAV4 (д.р.н. НОМЕР_1 ) складає 193 509, 26 грн, 0, 00 грн - франшиза згідно з договором страхування.
Судом встановлено, що страхове відшкодування було розраховано та сплачено відповідно до рахунку, виставленого СТО, що надало послуги з відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, що є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 108 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до п. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до вимог статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, суд вважає, що до АТ «СК «АРКС», перейшло право вимоги на отримання компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Toyota - RAV4 (д.р.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_2 ), внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 21.01.2023 року о 14:05 в м. Львові на вул. Угорська, 12.
Суд звертає увагу, що на момент скоєння ДТП, винуватець дорожньо-транспортної пригоди ( ОСОБА_1 - третя особа 1) перебував у трудових відносинах з Львівським комунальним ремонтно-аварійним підприємством, що підтверджується Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 21.02.2023 року (справа № 464/584/23) та протоколом про адміністративне правопорушення ААД № 362900.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до вимог статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Таким чином, зважаючи на викладене вище, суд дійшов до висновку, що до позивача перейшло право вимоги на отримання від відповідача, компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Toyota - RAV4 (д.р.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_2 ), внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Також, судом встановлено, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу УАЗ (д.р.н. НОМЕР_2 ) була застрахована відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» згідно з полісом № ЕР210584461.
Полісом № ЕР210584461 встановлений ліміт відповідальності ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» в розмірі 160 000, 00 грн, франшиза - 0, 00 грн.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Судом встановлено, що 20.02.2023 року позивач звернувся до ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» з заявою за вих. № 1702/18/ЦВ про виплату страхового відшкодування в порядку регресу.
01.03.2023 року ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 145 783, 37 грн, що не заперечується сторонами, отже сума збитків, які, на думку позивача, підлягають стягненню становить 30 094, 76 грн.
Як вбачається із пояснень третьої особи 2, розрахунок розміру страхового відшкодування, компенсованого ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» позивачеві відповідно до умов полісу № ЕР210584461 наступний:
Вартість відновлювального ремонту ТЗ Toyota - RAV4 (д.р.н. НОМЕР_1 ) згідно з рахунком від 24.01.2023 № ДМ00043896, ремонтної калькуляції до рахунку складає 175 878, 13 грн, вартість складових що підлягають заміні складає 133 754, 50 грн. З урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (0, 225) на складові, що підлягають заміні, розмір матеріального збитку склав - 145 783, 37 грн (42 123, 63 грн. + 133 754, 50 грн. х (1 - 0, 225) - формула згідно "Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів»).
Належна сума страхового відшкодування в розмірі 145 783, 37 грн третьою особою 2 була сплачена позивачу, чого він не заперечує. Отже, на думку третьої особи 2, нею було сплачено страхове відшкодування в повному обсязі, відповідно до укладеного полісу страхування № EP210584461 та вимог ст. ст. 29, 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до вимог статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Як зазначила Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі № 6-6068св11 від 14 березня 2012 року «у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, суди на підставі ст. 1194 ЦК України постановляють стягнути з винної особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, на користь потерпілої особи різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування завданої потерпілому шкоди, то страховик, який виплатив страхове відшкодування, на підставі статті 1194 ЦК України має право звернутися безпосередньо до винуватця з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Така правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду України від 31.05.2017 справа № 758/10356/14-ц, Постанові Верховного Суду України від 21.12.2016 справа № 760/25782/14-ц, Постанові Верховного Суду України від 23.12.2015р справа №6-2587цс15
Страхова компанія компенсує матеріальний збиток, а різницю між збитком та вартістю відновлювального ремонту компенсує винна особа. Зазначеної позиції дотримується і Верховний Суд в постановах № 522/15636/16-ц від 11.12.2019; № 227/2996/16-ц від 11.12.2019; № 668/7779/15-ц від 25.11.2019; № 761/41395/16-ц від 25.11.2019.
За загальним правилом та з огляду на положення статті 1192 ЦК України, розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За таких обставин, суд погоджується із позицією позивача, що сума збитків, які йому не відшкодовані на дату подання позову становлять 30 094, 76 грн, що не заперечується сторонами, отже позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Щодо аргументів відповідача, а саме те, що ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» було неправильно встановлено коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого автомобіля Toyota - RAV4 (д.р.н. НОМЕР_1 ), а відтак неправильно визначена та сплачена сума страхового відшкодування позивачеві, оскільки ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» є страховиком відповідача, проте ним, на думку відповідача, не сплачено страхове відшкодування у розмірі, визначеному страховим полісом - 160 000 грн, а в меншому розмірі, то суд звертає увагу, що правильність визначення різниці між фактично сплаченою ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» сумою страхового відшкодування та сумою передбаченою полісом № EP210584461 (застосування відповідних коефіцієнтів) не є предметом дослідження у даній справі. Відповідач не позбавлений права окремо звернутися із відповідними вимогами в цій частині до свого страховика (третя особа 2) в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Таким чином, саме на відповідача покладається обов'язок сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), який настає у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Обсяг обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Принцип справедливості, закріплений у ст. 6 Конвенції, порушується, лише якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України", заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та "Нечипорук і Йонкало проти України", заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, відсутність доказів у матеріалах справи щодо здійснення оплати страхового відшкодування у повному розмірі, беручи до уваги положення 1194 ЦК України, позовні вимоги є обґрунтованими доведеними, та такими, що підлягають до задоволення повністю.
Відшкодування витрат позивача, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
вирішив:
1. Позовні вимоги задовільнити повністю.
2. Стягнути з Львівського комунального ремонтно-аварійного підприємства (79010 м. Львів, вул. Пекарська, буд. 95, код ЄДРПОУ 19339008) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (вул. Іллінська, буд. 8, м. Киі?в, 04070; код ЄДРПОУ 20474912;) 30 094,76 грн шкоди, заподіяноі? внаслідок дорожньо-транспортноі? пригоди, та судовий збір в сумі 3 028, 00 грн.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 14 березня 2025 року.
Суддя Манюк П.Т.