вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.03.2025м. ДніпроСправа № 904/5143/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бомонд Групп" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУМ" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
про розірвання договору оренди
Представники:
від позивача: Кириєнко О.О.;
від відповідача: Шабатенко А.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бомонд Групп" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУМ", в якій просить розірвати договір №151/Б щодо оренди приміщень комерційного призначення в Торговому Домі "Library" від 08.11.2022, що укладений між відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ГУМ", код ЄДРПОУ 21853959 в особі директора Іщенка Владислава Анатолійовича, який діє на підставі статуту та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Бомонд Групп", код ЄДРПОУ 33723090 в особі Башмакова Костянтина Олександровича, який діє на підставі довіреності від 05.08.2022, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Є. та зареєстрованої в реєстрі за №149, на підставі недотримання умов додаткової угоди №3 та умов договору оренди.
Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушує умови укладеного договору оренди, здійснюючи нарахування орендної плати не відповідно до додаткової угоди №3, якою було зменшено розмір орендної плати, а згідно з п. 4.1.1 договору. Зазначає, що такі дії відповідача є істотним порушенням договору і підставою для його розірвання.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.12.2024.
17.12.2024 відповідач подав до канцелярії суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю укласти договір про надання правової допомоги з новим представником відповідача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2024 відкладено підготовче засідання на 14.01.2025.
14.01.2025 представник відповідача подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у позові в повному обсязі.
В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що всі додаткові угоди щодо зменшення розміру орендних платежів припиняють свою дію з моменту отримання орендодавцем повідомлення про розірвання цього договору та нарахування орендної плати відбувається згідно основних умов цього договору та припиняється з моменту звільнення об'єкту оренди орендарем та підписання акту повернення об'єкту оренди сторонами, але в будь-якому випадку не раніше спливу зазначеного строку в пункті 5.2 договору. Крім того зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази, на підтвердження порушення відповідачем істотних умов договору оренди, оскільки самим договором оренди прямо передбачено, що всі додаткові угоди щодо зменшення розміру орендних платежів припиняють свою дію з моменту отримання орендодавцем повідомлення про розірвання цього договору та нарахування орендної плати відбувається згідно основних умов цього договору.
За результатами судового засідання 14.01.2025 оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 21.01.2025.
15.01.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
В своїх поясненнях на заперечення відповідача зазначає, що знижка є предметом додаткової угоди, і тому її припинення можливе лише за взаємною згодою сторін. Також вважає, що пункт 27.2, на який посилається відповідач регулює порядок розірвання договору, а не припинення додаткових угод. Будь-які зміни у взаємних зобов'язаннях сторін (у тому числі знижки) повинні бути оформлені в письмовій формі згідно з пунктами 26.1 і 26.2 договору.
17.01.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання, в якому відповідач просить долучити до матеріалів справи документи, а саме:
- опис вкладення у рекомендований лист;
- копії поштових квитанцій, що підтверджують відправлення відповідачу відповіді на відзив.
21.01.2025 представник відповідача подав до канцелярії суду заперечення на відповідь на відзив.
У додаткових поясненнях відповідач зазначив, що позивач розумів наслідки повідомлення про розірвання договору оренди та передбачав повернення до основних умов договору, а отже позивачем не доведено підстав для розірвання договору а також наявності у спірних відносинах критерію істотності порушення договору, у розумінні положень статті 651 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 06.02.2024.
За результатами судового засідання 06.02.2025 оголошено перерву до 04.03.2025.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, а також обізнаність відповідача про судовий розгляд справи, суд вважає, що ним були створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
У судовому засіданні 04.03.2025 проголошене скорочене рішення суду.
Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-
08.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГУМ" (далі - відповідач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бомонд Групп" (далі - позивач, орендар) було укладено договір щодо оренди приміщень комерційного призначення в Торговому Домі "Library" №151/Б (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає орендарю, а орендар приймає в оренду (тимчасове платне користування) об'єкт оренди разом з його невід'ємними частинами, на умовах, викладених в цьому договорі (спеціальні та загальні умови), а саме: нежитлове приміщення №101/1, загальною площею 167,00кв.м., розташоване на 1 поверсі, в Торговому Домі "Library", що знаходиться в будівлі (літ. "А-4" - будівля торгівельного центру), яка розташована за адресою: м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 54Д.
Зазначене нерухоме майно належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ГУМ" на праві приватної власності на підставі рішення Господарського суду дніпропетровської області від 23.04.2010, справа №13/66-10, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 14.05.2010 року, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №26119582, виданий 14.05.2010 року комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, реєстраційний №26578430.
Вартість об'єкта оренди складає 8023176,00грн.
Згідно з пунктом 2.2 договору строк дії цього договору починається з моменту його підписання сторонами та закінчується останнім днем строку оренди. Строк оренди складає з 01.12.2022 року по 30.06.2022 року.
За змістом пункту 2.3 договору орендодавець зобов'язаний передати об'єкт оренди орендарю 01.12.2022 року. Передача-приймання об'єкта оренди від орендодавця до орендаря фіксується Актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін.
Як зазначено в пункті 4 договору в рамках цього договору орендар сплачує орендодавцю наступні види платежів, зокрема: орендна плата, плата за технічне обслуговування, плата, спрямована на забезпечення страхування ТД, гарантійний платіж, компенсація комунальних витрат.
Відповідно до пункту 4.1.1 договору в період оренди орендна плата за цим договором складається з двох частин: перша частина орендної плати, та друга частина орендної плати, яка розраховується відповідно до умов цього пункту.
Перша частина орендної плати складає: орендна ставка за цим договором (Sо) складає 914,22грн, ПДВ - 182,84грy, разом - 1097,06грн за 1кв.м. об'єкту оренди.
В період оренди орендар сплачує орендодавцю щомісячну орендну плату за користування приміщенням в розмірі 152674,74грн., ПДВ - 30534,95грн., всього -183209,69 (сто вісімдесят три тисячі двісті дев'ять грн. 69коп.), яка розраховується за формулою: щомісячна орендна плата = орендна ставка (без ПДВ) (Sо) х площа об'єкту оренди + ПДВ.
Друга частина орендної плати визначається щомісячно орендодавцем на підставі наданого орендарем щомісячного звіту щодо суми чистого продажу в об'єкті оренди.
Пунктом 5.2 договору встановлено, що орендар має право у будь-який момент протягом строку дії цього договору, ініціювати розірвання цього договору і звільнити об'єкт оренди, за умови, що він заздалегідь сповістить про своє рішення орендодавця не менше, ніж за 6 (шість) місяців.
У разі прострочення виконання орендарем своїх зобов'язань щодо оплати об'єкту оренди, та/або відшкодування орендодавцю витрат на електроенергію, та/або плати за технічне обслуговування, орендодавець має право притримати у себе усе майно орендаря, що знаходиться в об'єкті оренди, та/або зупинити подачу електроенергії до об'єкту оренди, до виконання орендарем своїх зобов'язань передбачених цим договором, в тому числі шляхом заборони доступу в об'єкт оренди будь-яких осіб. Сторони цього договору визнають, що будь-яке майно, яке знаходиться в об'єкті оренди перебуває на законних підставах у володінні орендаря (пункт 25.6 договору).
Відповідно до пункту 27.2 договору орендар має право у будь-який момент протягом строку дії цього договору ініціювати розірвання цього договору і звільнити об'єкт оренди за умови, що він заздалегідь сповістить про своє рішення орендодавця в строк, визначений в пункті 5.2 спеціальних умов до цього договору. В цьому випадку всі додаткові угоди щодо зменшення розміру орендних платежів (орендної плати, плати за технічне обслуговування об'єкту оренди та плати, спрямованої на просування і рекламу ТК) припиняють свою дію з моменту отримання орендодавцем повідомлення про розірвання цього договору та нарахування орендної плати відбувається згідно основних умов цього-договору та припиняється з моменту звільнення об'єкту оренди орендарем та підписання акту повернення об'єкту оренди сторонами, але в будь-якому випадку не раніше спливу зазначеного строку в пункті 5.2 спеціальних умов цього договору з моменту отримання орендодавцем листа від орендаря про розірвання договору відповідно до цього пункту.
Договір підписаний сторонами без зауважень та заперечень до нього.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що договір чи його окремі пункти визнавалися недійсним в судовому порядку.
Відповідно до акту приймання-передачі об'єкта оренди від 01.12.2022 (а.с. 27 том 1) орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди - нежитлове приміщення №101/1, загального площею 167,00кв.м., розташоване на 1 поверсі, в Торговому Домі "Library", що знаходиться в будівлі (літ. "А-4" - будівля торгівельного центру), яка розташована за адресою:
м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 54Д.
24.05.2024 сторони уклали додаткову угоду №3 до договору з викладенням пункту 2.1 договору в новій редакції: 2.1. Строк дії цього договору починається з моменту його підписання сторонами та закінчується останнім днем строку оренди. Строк оренди складає з 01.12.2022 року по 30.06.2025 року.
Також, додатковою угодою №3 сторони прийшли до згоди доповнити пункт 4.1.1 договору абзацом в наступній редакції:
В період з 01.06.2024 року по 31.05.2024 року, орендна плата за цим договором складається з двох частин: перша частина орендної плати, та друга частина орендної плати, яка розраховується відповідно до умов цього пункту.
В період з 01.06.2024 року по 31.05.2024 року, перша частина орендної плати складає: орендна ставка за цим договором (Sо) складає 457,11грy, ПДВ - 91,42 грн, разом - 548,53грн за 1кв.м. об'єкту оренди.
В період оренди орендар сплачує орендодавцю щомісячну орендну плату за користування приміщенням в розмірі 76337,37грн, ПДВ - 15267,47грн, всього - 91604,84 (дев'яносто одна тисяча шістсот чотири гр. 84 коп.), яка розраховується за формулою: щомісячна орендна плата = орендна ставка (без ПДВ) (Sо) х площа об'єкту оренди + ПДВ.
В період з 01.06.2024 року по 31.05.2024 року, друга частина орендної плати визначається щомісячно орендодавцем на підставі наданого орендарем щомісячного звіту щодо суми чистого продажу в об'єкті оренди.
11.10.2024 позивач направив на адресу відповідача лист за вих.№11/10-2024 від 11.10.2024 в якому повідомив про те, що відповідно до п. 5.2 договору позивачем прийнято рішення про дострокове припинення договору №151/Б щодо оренди приміщень комерційного призначення в Торговому Домі "Library" від 08.11.2022. Просив вважати останній день оренди 09.04.2025 (а.с. 30 том 1).
18.10.2024 листом за вих.№18/10-1 від 18.10.2024 у відповідь на лист вих.№11/10-2024 від 11.10.2024 відповідач повідомив позивача, що згідно із пунктом 27.2 договору, орендна плата з 12.10.2024 року буде нараховуватися згідно основних умов договору оренди. Останнім днем оренди вважатиметься - 11.04.2025 (а.с. 32 том 1).
24.10.2024 позивач направив на адресу відповідача лист за вих.№24/10-2024 від 11.10.2024 про відкликання попереднього листа щодо розірвання договору оренди, посилаючись на те, що будь-яке листування є лише відображенням наміру щодо вчинення певної дії, яка буде мати правові наслідки в майбутньому (а.с. 33-зворотній аркуш 33 том 1).
Позивач зазначає, що 25.10.2024 після відмови відповідача прийняти листа за вих.№24/10-2024 від 11.10.2024, у відповідь надіслав відповідачу листа за вих.№25/10-2024 від 25.10.2024, в якому зазначив, що зобов'язання за договором залишаються в силі без змін, і умови оренди, як і раніше, регулюються останньою чинною додатковою угодою №3 від 24.05.2024, де закріплено розмір орендної плати.
28.10.2024 відповідач надіслав на електронну адресу позивача лист, та проінформував позивача, що станом на 28.10.2024 року існує заборгованість у розмірі 66617,64грн.
29.10.2024 позивач направив лист в якому зазначив, що ним 21.10.2024 отримано рахунок-фактуру №Б-00000152 від 01.10.2024, який було сплачено в повному обсязі 10.10.2024, що підтверджується платіжною інструкцією №836 від 10.06.2024 (а.с. 46 том 1).
29.10.2024 відповідача надіслав на електронну адресу позивача лист, в якому вказав, що умовами договору не передбачено відкликання листа про дострокове розірвання. У зв'язку з чим, змінюються умови орендної плати.
27.12.2024 сторони уклали додаткову угоду №4 до договору (а.с. 129-зворотній аркуш 129 том 1). Сторони прийшли до згоди доповнити пункт 4.1.1 договору абзацом в наступній редакції:
В період оренди з 01.01.2025 року по 31.01.2025 року, орендар сплачує орендодавцю орендну плату за користування приміщенням в розмірі 174702,04грн, ПДВ - 34940,41грн, всього - 209642,45(двісті дев'ять тисяч шістсот сорок дві грн 45 коп). В зазначений період положення пункту 10.2 договору щодо оренди приміщень комерційного призначення в Торговому Домі "Library" №151/Б від 08.11.2022 року не застосовується.
Сторони прийшли до згоди доповнити пункт 4.2.1 договору абзацом в наступній редакції:
В період оренди з 01.01.2025 року по 31.01.2025 року, орендар сплачує орендодавцю плату за технічне обслуговування об'єкта оренди в розмірі 58234,57грн, ПДВ - 11646,91грн, всього - 69881,48грн (шістдесят дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят одна грн 48 коп.). В зазначений період положення пункту 12.2 договору щодо оренди приміщень комерційного призначення в Торговому Домі "Library" №151/Б від 08.11.2022 року не застосовується.
Позивач зазначає, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №151/Б щодо оренди приміщень комерційного призначення в Торговому Домі "Library" від 08.11.2022, на підставі недотримання умов додаткової угоди №3 та умов договору оренди в частині нарахування орендної плати, є істотним порушенням відповідачем умов укладеного договору. Відповідач проти цього заперечує.
Зазначене і є причиною виникнення спору.
Предметом доказування є обставини укладання договору, строк дії договору, наявність акту приймання-передачі орендованого майна, наявність/відсутність істотного порушення відповідачем умов договору, наявність підстав для розірвання договору оренди.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
В силу частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України унормовано, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно з положеннями статей 626 - 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено фундаментальний принцип обов'язковості договору, на якому базуються договірні правовідносини, тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати (схожий за змістом висновок міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №355/385/17).
Поряд з цим, за змістом статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
За приписами пункту 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства України.
Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, одним з ключових елементів цивільного права є автономія волі учасників цивільних відносин, а тому законодавець передбачив, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частини друга, третя статті 6 Цивільного кодексу України).
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.01.2024 у справі №916/1247/23 особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.
Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).
Договір це універсальний регулятор, а отже він є підставою для становлення, зміни чи припинення приватних прав і обов'язків та інших наслідків саме для його сторін. Договір як універсальний регулятор приватних відносин покликаний забезпечити їх регулювання і має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов'язків.
Із встановлених судом обставин справи вбачається, що договір щодо оренди приміщень комерційного призначення в Торговому Домі "Library" №151/Б від 08.11.2022 сторонами укладено в добровільному порядку.
Позивач не оспорював умови цього договору в судовому порядку та в межах здійснення провадження у цій справі жодних зауважень щодо них також не наводив.
Таким чином, між сторонами цього спору існують договірні стосунки на підставі укладеного договору, а тому відносини сторін мають договірний характер і саме договір визначає, зокрема, підстави, порядок, умови, межі, період та розмір нарахування орендної плати, з урахуванням визначених сторонами положень договору.
Відповідно до пункту 5.2 договору сторони узгодили, що орендар має право у будь-який момент протягом строку дії цього договору, ініціювати розірвання цього договору і звільнити об'єкт оренди, за умови, що він заздалегідь сповістить про своє рішення орендодавця не менше, ніж за 6 (шість) місяців.
Як встановлено судом, 11.10.2024 позивач направив на адресу відповідача лист за вих.№11/10-2024 від 11.10.2024 в якому повідомив відповідача про те, що відповідно до п. 5.2 договору позивачем прийнято рішення про дострокове припинення договору №151/Б щодо оренди приміщень комерційного призначення в Торговому Домі "Library" від 08.11.2022. Просив вважати останній день оренди 09.04.2025 (а.с. 30 том 1).
Згідно з пунктом 27.2 договору орендар має право у будь-який момент протягом строку дії цього договору ініціювати розірвання цього договору і звільнити об'єкт оренди за умови, що він заздалегідь сповістить про своє рішення орендодавця в строк, визначений в пункті 5.2 спеціальних умов до цього договору. В цьому випадку всі додаткові угоди щодо зменшення розміру орендних платежів (орендної плати, плати за технічне обслуговування об'єкту оренди та плати, спрямованої на просування і рекламу ТК) припиняють свою дію з моменту отримання орендодавцем повідомлення про розірвання цього договору та нарахування орендної плати відбувається згідно основних умов цього-договору та припиняється з моменту звільнення об'єкту оренди орендарем та підписання акту повернення об'єкту оренди сторонами, але в будь-якому випадку не раніше спливу зазначеного строку в пункті 5.2 спеціальних умов цього договору з моменту отримання орендодавцем листа від орендаря про розірвання договору відповідно до цього пункту.
Враховуючи те, що позивач скористався своїм правом на розірвання договору, передбаченим пунктом 5.2 договору, то здійснення відповідачем нарахування орендної плати на підставі основних умов договору, враховуючи пункт 27.2 договору відповідає такому договору і не є його порушенням.
Таким чином, враховуючи відсутність порушень умов договору зі сторони орендодавця, а також відсутність можливості відкликання повідомлення про розірвання договору, передбаченої умовами договору, суд не вбачає підстав для розірвання договору та задоволення позовних вимог.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 89 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи всі вказані вище обставини, суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності вимог позивача є менш вірогідними, ніж наявні в матеріалах докази на їх спростування, у зв'язку з чим, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи позивача і відповідача та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень позивача і відповідача судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77- 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бомонд Групп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУМ" про розірвання договору №151/Б щодо оренди приміщень комерційного призначення в Торговому Домі "Library" від 08.11.2022, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГУМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бомонд Групп", на підставі недотримання умов додаткової угоди №3 та умов договору оренди.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 14.03.2025.
Суддя В.О. Татарчук