ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
13 березня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/5781/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.01.2025 № 916/5781/24, постановлену суддею Волковим Р.В., м. Одеса, про повернення
позовної заяви Головного управління ДПС в Одеській області
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Ванвок Делайт»;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Світоч»;
про: визнання договору недійсним та застосування двосторонньої реституції,
У грудні 2024 року Головне управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС в Одеській області) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ванвок Делайт» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Світоч», в якому просило визнати недійсним договір від 01.02.2024 № 6-24, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ванвок Делайт» (далі ТОВ «Ванвок Делайт») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Світоч» (далі ТОВ «ГК «Світоч»), застосувати принцип двосторонньої реституції до договору від 01.02.2024 № 6-24 та повернути сторони договору у первісний стан.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.01.2025 № 916/5781/24 позовну заяву ГУ ДПС в Одеській області повернуто на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України (заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності).
Місцевий господарський суд виходив з того, що позовна заява подана відокремленим підрозділом Державної податкової служби України (далі ДПС України) - ГУ ДПС в Одеській області, який не має статусу юридичної особи. ГУ ДПС в Одеській області не надано суду доказів надання ДПС України відповідних повноважень на подання до суду даної позовної заяви від імені юридичної особи, за таких обставин підрозділом не надано доказів наявності у нього процесуальної дієздатності для звернення до суду з даним позовом. Отже, суд зазначив, що у нього відсутні належні та допустимі докази того, що позивач є юридичною особою в розумінні статей 80, 95 ЦК України.
Не погодившись з ухвалою суду, ГУ ДПС в Одеській області подало на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ГУ ДПС в Одеській області є відокремленим підрозділом ДПС України, яке хоч і утворене без статусу юридичної особи, однак є органом державної влади (податковим органом) та може бути стороною в судовому процесі.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали № 916/5781/24 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження матеріалів з суду першої інстанції.
24.01.2025 матеріали даної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
24.01.2025 від ГУ ДПС в Одеській області надійшло клопотання про долучення доказів сплати судового збору за апеляційний перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 03.01.2025 № 916/5781/24, до якого додано платіжну інструкцію від 17.01.2025 № 33 на суму 3633,60 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.01.2025 № 916/5781/24 залишено без руху як таку, що не відповідає вимогам ст. 256 ГПК України та встановлено йому 10-ти денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 03.01.2025 № 916/5781/24.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 поновлено ГУ ДПС в Одеській області пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 03.01.2025 № 916/5781/24, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.01.2025 № 916/5781/24, розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, встановлено іншим учасникам строк до 28.02.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.
18.02.2025 від ТОВ «Ванвок Делайт» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість.
Будь-яких інших заяв чи клопотань від учасників справи не надходило.
Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.
Згідно із ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви у даній справі на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України (заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності).
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Статтею 1 ГПК України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Подання позовної заяви за правилами ГПК України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до ст. 20 цього Кодексу.
Статтею 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Вказана норма (ст. 4 ГПК України) передбачає можливість звернення до суду органу державної влади.
Відповідно до ст. 52 ГПК України (процесуальне правонаступництво) визначено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Публічним правонаступництвом є повне або часткове передання владних функцій від одного суб'єкта владних повноважень до іншого внаслідок припинення первісного суб'єкта або повного чи часткового припинення його владних функцій. Публічне правонаступництво передбачає також перехід у встановлених законодавством випадках прав і обов'язків одного суб'єкта владних повноважень іншому.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.10.2019 у справі № 812/1408/16 зазначив, що правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
У такому разі також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
Законом України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади можуть утворюватись як юридичні особи та без статусу юридичної особи.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» територіальні органи, зокрема, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, визначені ч. 1 цієї статті, утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади, можуть мати окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України.
Відповідно до підпункту 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України (далі ПК України) контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
За змістом п. 41.5 ст. 41 ПК України повноваження і функції контролюючих органів, зокрема, податкових органів, визначаються цим Кодексом та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів визначається законодавством України.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи ДПС України за переліком згідно з додатком, зокрема ГУ ДПС в Одеській області (ідентифікаційний код 44069166).
Абзацом 4 п. 2 Постанови № 893 встановлено, що права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять ДПС та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про ДПС та її територіальні органи.
Так, у пункті 3 Постанови № 893 визначено ДПС забезпечити утворення територіальних органів ДПС відповідно до ст. 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».
Згідно ч. 1 ст. 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, можуть утворюватися в межах граничної чисельності державних службовців та працівників відповідного центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на утримання центрального органу виконавчої влади, ліквідовуватися, реорганізовуватися керівником відповідного центрального органу виконавчої влади як відокремлені підрозділи центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність такого центрального органу виконавчої влади.
Частиною 3 ст. 21-1 цього Закону, серед іншого, визначено, що положення про територіальний орган як відокремлений підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, затверджуються керівником відповідного центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність такого центрального органу виконавчої влади.
Відповідно до п. 7 Положення про ДПС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 (далі Положення № 227), ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення).
Наказом ДПС від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як відокремлені підрозділи ДПС територіальні органи за переліком згідно з додатком, у тому числі ГУ ДПС в Одеській області.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом ДПС від 12.11.2020 № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи» затверджено положення про ГУ ДПС в Одеській області. За змістом п. 1 цього Положення, вказане головне управління є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС. ГУ ДПС в Одеській області є правонаступником майна, прав та обов'язків ДПС України (ЄДРПОУ 43005393).
Згідно з даними, зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ГУ ДПС в Одеській області є відокремленим підрозділом, тип відокремленого підрозділу філія (інший відокремлений підрозділ), ідентифікаційний код 44069166. Повне найменування, ідентифікаційний код юридичної особи, до якої належить відокремлений підрозділ ДПС, 43005393.
Отже, із встановлених судом у цій справі обставин вбачається, що ГУ ДПС в Одеській області є територіальним органом ДПС - центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Водночас, колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції у цій справі не врахував положень ч. 2 ст. 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», у якій визначено, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади. Також судом не взято до уваги норми пункту 7 Положення № 227, за якими ДПС здійснює повноваження, зокрема, через утворені в установленому порядку її територіальні органи, які є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення).
Виходячи із системного аналізу положень ч. 2 ст. 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», ч. 1 ст. 45 та ч. 2 ст. 4 ГПК України, а також враховуючи вказані вище Положення про ДПС та Положення про ГУ ДПС в Одеській області, останнє є відокремленим підрозділом ДПС, яке хоч і утворене без статусу юридичної особи, однак є органом державної влади (податковим органом, органом стягнення) та може бути стороною в судовому процесі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 921/574/20 та від 28.10.2022 у справі № 909/13/22.
Також Верховний Суд неодноразово висловлювався щодо процесуального статусу територіальних органів ДПС України, як відокремлених підрозділів ДПС України, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.01.2025 у справі № 910/9262/24, від 11.10.2023 у справі № 915/1604/21.
Таким чином, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви відокремленого підрозділу ДПС на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України (через відсутність в ГУ ДПС в Одеській області процесуальної дієздатності) передбаченим.
Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 280 ГПК України).
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 03.01.2025 у справі № 916/5781/24 та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу місцевим судом відповідно до ст. 129 ГПК України за результатами подальшого розгляду справи.
Керуючись статтями 253, 255, 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.01.2025 про повернення позовної заяви у справі № 916/5781/24 скасувати.
Справу № 916/5781/24 направити до Господарського суду Одеської області для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
Судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська