14 березня 2025 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Кифлюк В.Ф., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 19.02.2025 року у справі про адміністративне правопорушення щодо неї за ст.126 ч.5 КУпАП,-
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 19 лютого 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч.5 КУпАП і на неї накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 гривень в дохід держави з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 13.12.2024 року о 00.10 год. ОСОБА_1 в м. Чернівці по проспекту Незалежності, 95, керувала транспортним засобом марки «БМВ Х5» д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії на право керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинила повторно протягом року, постанова ЕНА 2408992 від 17.06.2024, чим порушила вимоги п. 2.1а ПДР України.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.
Вказувала, що вона разом із своїм співмешканцем ОСОБА_2 їхали в автомобілі. За кермом був ОСОБА_2 за 300-400 м вони побачили автомобіль патрульної поліції з ввімкненими проблисковими маячками. Оскільки була комендантська година та ОСОБА_2 не мав права керування транспортними засобами, оскільки був позбавлений судом, зупинив автомобіль і вона сіла за кермо. Коли до них під'їхав автомобіль патрульних, вона була за кермом. Однак інших, будь-яких доказів її перебування за кермом немає.
ЄУНСС 727/14016/24 НП 33/822/109/25 головуючий у 1 інстанції Танасійчук Н.
Зазначала, що працівниками поліції було грубо порушено її процесуальні та конституційні права, а саме поліцейськими було порушено вимоги Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Стверджувала, що зупинення транспортного засобу за відсутності на те будь-яких законних підстав, тягне за собою незаконність проведення усіх подальших процесуальних дій, які, на її думку, свавільно вчинили працівники поліції.
Апелянт посилалась також на ЗУ «Про національну поліцію», «Про дорожній рух», «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», Інструкцію «про затвердження порядку направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та проведення такого огляду, норми КУпАП, рішення ЄСПЛ та ст. 129 конституції України.
Заслухавши адвоката Олійнича Ю.В., який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, перевіривши матеріали провадження, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 251, 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
З відеозаписів, долучених до матеріалів справи, які були досліджені судом апеляційної інстанції, вбачається, що при спілкуванні з працівниками поліції ОСОБА_1 вказала, що саме вона була за кермом автомобіля. Під час перевірки документів ОСОБА_1 вказала поліцейським, що посвідчення водія вона ще отримувала, оскільки ще не склала іспит.
Відповідно до ст. 39 КУпАП, якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2408992 від 17.06.2024 р. вбачається, що на ОСОБА_1 17.06.2024 р. було накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого 126 ч.2 КУпАП. Вказана постанова набрала законної сили (а.с.6).
Зазначене також підтверджується довідкою наданою УПП в Чернівецькій області (а.с.5).
Передбачений диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП склад адміністративного правопорушення, який інкримінується ОСОБА_1 , полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Аналіз вказаних доказів свідчить про правильність висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.126 ч.5 КУпАП, оскільки керувала транспортним засобом не маючи посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.
З матеріалів справи та відеозпису вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений під час комендантської години для перевірки документів. Таку ж підставу зупинки транспортного засобу озвучив працівник поліції ОСОБА_1 .
Вказана підстава зупинки також не заперечується ОСОБА_1 в апеляційній скарзі. А тому доводи апелянта про незаконну зупинку транспортного засобу працівниками поліції є необґрунтованими.
З протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису вбачається, що при оформленні матеріалів справи працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 її права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Крім того, з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що остання скористалась своїм правом та відмовилась від дачі пояснень на підставі ст. 63 Конституції України та вказала, що надасть пояснення в суді (а.с.4).
А тому доводи ОСОБА_1 про те, що працівниками поліції було грубо порушено її процесуальні та конституційні права, є голослівними.
Також не заслуговують на увагу твердження апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення містить суперечності у визначенні часу та місця скоєння правопорушення, оскільки у зазначеному протоколі чітко вказано дату, час та місце вчинення правопорушення ОСОБА_1 , які повністю співпадають з відеозаписами.
Також протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень, наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення, так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.
Порушень норм КУпАП, які б потягли безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
З урахуванням досліджених по справі доказів, вважаю, що прийняте судом рішення є законним та вмотивованим, а тому підстав для скасування постанови суду та закриття провадження немає.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-
В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 19 лютого 2025 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 126 ч.5 КУпАП, залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф.Кифлюк
Копія. Згідно з оригіналом: суддя