Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/124/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
12.03.2025 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький апеляційну скаргу ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 21.02.2025, якою у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовлено.
За участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_7 ,
скаржника - ОСОБА_6
17.02.2025 ОСОБА_6 звернулась до Кіровського районного суду міста Кіровограда зі скаргою на бездіяльність службових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області щодо невнесення ними відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення згідно її заяви про вчинення кримінального правопорушення від 03.02.2025.
Скаргу ОСОБА_6 мотивувала тим, що 03.02.2025 вона звернулася до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення слідчим Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 під час розслідування кримінального провадження № 42021122010000116, однак відповіді не отримала та в порушення ст. 214 КПК України її заява про злочин не внесена в ЄРДР та не розпочато перевірку.
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 21.02.2025 у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність службових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - відмовлено, оскільки повідомлення скаржника про притягнення слідчого до відповідальності за своїм змістом і суттю, не є повідомленням про злочин, оскільки не містить конкретних і достатніх даних про можливе вчинення особою саме кримінального правопорушення, а викладені в повідомленні відомості не свідчать про кримінальну протиправність діянь слідчого та їх караність за кримінальним законом, у зв'язку з чим вони не підлягають внесенню до ЄРДР
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважених осіб внести відомості про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР за її заявою від 03.02.2025.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що слідчим суддею отримано лист від Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградський області про начебто проведення перевірки за її заявою, але цей злочин був скоєний ще у липні 2024 року, про що вона наголошувала у своїх попередніх заявах, але ніяких перевірок та реагувань з боку начальника СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградський області не було проведено.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_6 , яка підтримала подану апеляційну скаргу, думку прокурора про залишення ухвали суду без зміни, зваживши доводи апеляційної скарги скаржника, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, зазначених вимог закону слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали було дотримано в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів скарги 17.02.2025 ОСОБА_6 звернулась до Кіровського районного суду міста Кіровограда зі скаргою на бездіяльність службових осіб Кропивницького РУП ГУ НП в Кіровоградській області щодо невнесення ними відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР стосовно слідчої ОСОБА_9 по її заяві від 03.02.2025, щодо вчинення нею недбалого ставлення до виконання своїх професійних обов'язків.
За результатами судового розгляду цієї скарги, слідчий суддя відмовив у її задоволенні і з таким рішенням погоджується колегія суддів, оскільки визнає безпідставними доводи заявника про те, що висновки слідчого судді суперечать вимогам кримінального процесуального закону.
Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням (частина 1 статті 1 КК).
Для здійснення цього завдання Кримінальний Кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили (частина 2 статті 1 КК).
Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення (частина 1 статті 11 КК).
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписами п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та п. 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020 до ЄРДР, крім іншого, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність події кримінального правопорушення, а саме час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, закон передбачає необхідність попереднього вивчення слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Так, з матеріалів скарги встановлено, що ОСОБА_6 звернулась до Кіровського районного суду міста Кіровограда зі скаргою на бездіяльність службових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області щодо невнесення ними відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР стосовно слідчої ОСОБА_9 по заяві від 03.02.2025 щодо вчинення нею недбалого ставлення до виконання своїх професійних обов'язків.
Отже, дослідивши матеріали перевірки за заявою ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що доводи скаржника ґрунтуються на суб'єктивній оцінці та не містять конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, які б давали підстави для кваліфікації дій за вищевказаними статтями. Адже із змісту заяви вбачається, що вся її суть зводиться до незгоди скаржника з процесуальними діями слідчої. Доводи скаржника будуються на припущеннях, які не підтверджуються будь якими доказами.
Скаржник і слідчий мають власне бачення правозастосування. Наявні між ними розбіжності врегульовані законодавцем та прямо передбачені положеннями Глави 26 КПК України, з можливістю оскарження таких розбіжностей у порядку судового контролю.
Згідно ст. 40 КПК України, слідчий є процесуально незалежною особою. Процесуальна незалежність - один із елементів особливого статусу представника сторони обвинувачення. Вона не є особистим привілеєм, а має публічно-правове призначення для забезпечення здійснення досудового розслідування неупередженим, безстороннім і справедливим слідчим та передумовою для верховенства права та основоположною гарантією справедливого досудового розслідування. Дії та процесуальні рішення слідчого вважаються законними, доки вони не скасовані або не переглянуті в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Процесуальні дії слідчого їх законність та обґрунтованість може бути предметом розгляду лише в порядку судового контролю, процесуальним керівником, або прокурором вищого рівня. Таким чином оскарження у будь-який інший спосіб дій та рішень слідчого щодо проведення досудового розслідування поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.
Верховний Суд України в постанові від 15.04.2008 у справі № 21-319во07 зазначив: «Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності), вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися, за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі є протиправним втручанням і посяганням на процесуальну незалежність».
Спроби скаржника подати на дії слідчого повідомлення про кримінальне правопорушення можуть вказувати на протиправне втручання, вплив і тиск під час проведення досудового розслідування та посягати на процесуальну незалежність одного з представників сторони обвинувачення. Службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність слідчого і не посягати на неї.
Скаржнику достатньо звернутись в порядку ст. 303 КПК України до слідчого судді, тоді як проведення досудового розслідування обмежить гарантії незалежності слідчого при здійсненні ним професійних обов'язків. Зниження рівня гарантій слідчого опосередковано призведе до обмеження реалізації прав представників сторони обвинувачення.
Таким чином, повідомлення скаржниці про притягнення слідчої до кримінальної відповідальності за своїм змістом і суттю, не є повідомленням про злочин, оскільки не містить конкретних і достатніх даних про можливе вчинення особою саме кримінального правопорушення, передбаченого певною статтею Кримінального кодексу України, тобто сукупності обов'язкових ознак конкретного злочину, які дозволяють відмежовувати таке діяння від інших правопорушень, що не становлять суспільної небезпеки. Викладені в повідомленні відомості не свідчать про кримінальну протиправність діянь та їх караність за кримінальним законом, у зв'язку з чим вони не підлягають внесенню до ЄРДР.
Положення «Про проходження служби в Національній поліції» передбачає інститут дисциплінарної відповідальності слідчого.
Крім того передбачений механізм судового контролю (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України). У демократичному суспільстві та правовій державі виключається настання кримінальної відповідальності за висловлювання та вчинення дій на виконання власної правової позиції, у тому числі слідчого.
Отже, оскільки висновки слідчого судді в ухвалі про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 ґрунтуються на вимогах закону та підтверджуються матеріалами судового провадження, тому ухвала слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 21.02.2025 є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 21.02.2025, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
З оригіналом згідно:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2