Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/554/25
Провадження № 1-в/553/66/2025
Іменем України
13.03.2025м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2 ,
представника ДУ «Полтавська виправна колонія (№ 64) ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, клопотання засудженого ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким,
Представник засудженого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до Ленінського районного суду м. Полтави із клопотанням про заміну покарання більш м'яким у виді обмеження волі, щодо засудженого ОСОБА_5 .
Клопотання вмотивовано тим, що 05.03.2014 року вироком Полтавського районного суду Полтавської області у справі № 545/5290/13-к ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до 14 років позбавлення волі. ОСОБА_5 на даний час фактично відбуто не менше трьох четвертин строку основного покарання. ОСОБА_5 за час відбування покарання та в результаті проведення виховних заходів вину у вчиненому злочині визнає в повному обсязі. ОСОБА_5 дійсно розкаюється у вчиненому, визнає факт вчиненого ним кримінального правопорушення, дійсно, відверто, а не уявно визнає свою провину, виявляє щирий жаль із приводу цього та осуд своєї поведінки, вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 05.03.2014 року по справі № 545/5290/13-к в апеляційному порядку не оскаржував, погодившись із рішенням в повному обсязі. ОСОБА_5 . Має професійні навички для працевлаштування після звільнення. В установі працевлаштований старшим днювальним на відділенні. До праці та до виконання покладених обов'язків ставиться сумлінно, з поставленими завданнями справляється повністю, залучається до виконання робіт з благоустрою установи та відділення. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Приймає участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу "Правова просвіта" Пройшов курс "Підготовки до звільнення". Виховні заходи які проводяться в установі відвідує, робить для себе вірні висновки. Адміністрацією установи заохочувався 29 разів, має 4 стягнення, 17.03.2014 року застосовано у СІЗО, 11.10.2015, 15.12.2017, 12.02.2018 року застосовано УВП.
Щодо стягнень за 11.10.2015, 15.12.2017, 12.02.2018 року зазначив, що вказані стягнення погашено, тому такі стягнення не можуть братись до уваги при прийнятті рішення по даній справі. із заробітної плати засудженого здійснюється утримання коштів за виконавчим провадженням, також за заяву засудженого додатково перераховано 11000 грн. в рахунок виконавчого провадження. Крім того, засудженим ОСОБА_5 здійснюються перерахунки на виконання виконавчого провадження коштів отриманих від оренди земельної ділянки (паю). Відмічає, що батько засудженого ОСОБА_7 переніс інсульт, страждає на тяжкі хвороби та потребує стороннього догляду, що підтверджується випискою. Відповідно до характеристики від 10.02.2025 року ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)» відносно ОСОБА_5 зазначено, що останній довів своє виправлення. На підставі вищевикладеного, засуджений ОСОБА_5 сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення і заслуговує заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням. А тому, вважає за можливе заміни засудженому невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням - обмеження волі.
В судовому засіданні представник установи підтримав подання.
Захисник в судовому засіданні підтримав подане клопотання, наголошуючи що засуджений довів виправлення і заслуговує на застосування до нього заміни покарання більш м'яким.
Засуджений клопотання захисника підтримав та прохав замінити йому покарання.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечив, вказуючи, що позитивна характеристика не може бути єдиною підставою для заміни покарання, а дотримання режиму відбування покарання і сумлінна поведінка є насамперед обов'язком засуджених. Крім того, засуджений вчинив злочин, від якого настала смерть людини, який приховував від правоохоронних органів для уникнення від відповідальності. Поведінка засудженого не була послідовною протягом всього строку відбування покарання, засуджений декілька разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, крім того одне заохочення було скасоване, після проведення прокурорської перевірки. На думку прокурора застосування заміни покарання у відношенні засудженого в порядку ст. 82 КК України не сприятиме досягненню мети покарання.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши приєднані до справи матеріали та матеріали особової справи засудженого, оцінивши досліджені докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.2 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Відповідно до положень ст. 82 КПК України особам, що відбувають покарання, зокрема, у виді позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Згідно із ч.4 ст.82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила нове умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
Відповідно до роз'яснень, які викладено в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засуджений став на шлях виправлення.
За змістом приписів ст.6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються у його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Становлення ж особи на шлях виправлення являє собою прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і добросовісне ставлення до праці, які свідчать про сумлінне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватись й в умовах відбування більш м'якого покарання.
Висновок про таке ставлення повинен бути заснований на всебічному врахуванні даних про поведінку засудженого і ставлення його до праці за весь період перебування в установі виконання покарань.
При цьому, відповідно до ст.9 КВК України добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання є обов'язком засудженого.
Як встановлено судом, на даний час засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання в умовах ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)», яка розташована в межах територіальної юрисдикції Ленінського районного суду м. Полтави.
Згідно з матеріалами особової справи засудженого, 05.03.2014 року вироком Полтавського районного суду Полтавської області у справі № 545/5290/13-к ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та йому призначене покарання до 14 років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання - 07.11.2013. Кінець строку - 03.05.2027.
З матеріалів особової справи вбачається наявність передумови (формалізованої підстави, що пов'язується із фактичним відбуттям засудженим певної частини строку призначеного йому покарання) для розгляду питання про застосування положень ст.82 КК України щодо ОСОБА_5 .
Разом з тим, для застосування положень ст.82 КК України необхідна наявність не лише формально-юридичних підстав, а й оціночних, які виражаються формулюванням «…засуджений став на шлях виправлення».
Як вбачається з матеріалів особової справи, під час утримання в ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)» ОСОБА_5 притягувався за допущені порушення установленого порядку відбування покарання один раз притягувався до дисциплінарної відповідальності. Стягнення погашено.
З 30.05.2014 ОСОБА_5 відбуває покарання у ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№64)».
За період відбування покарання ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)» ОСОБА_5 заохочувався 30 разів (20.10.2014, 06.09.2016, 18.05.2017, 15.11.2017. 15.08.2018 15.11.2018 15.02.2019 15.05.2019 15.08.2019 15.11.2019 14.02.2020 15.05.2020 18.08.2020 16.11.2020 15.02.2021 17.05.2021 15.08.2021 15.11.2021 15.02.2022 17.05.2022 15.08.2022 15.11.2022 15.02.2023 16.05.2023 14.08.2023 15.11.2023 15.02.2024 15.05.2024 15.11.2024, 17.02.2025). При цьому, рішенням дисциплінарної комісії ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)» від 26.09.2024 скасоване заохочення оголошене рішенням дисциплінарної комісії від 15.08.2024.
До дисциплінарної відповідальності під час відбування покарання в установі притягувався 3 рази (а.о.с. 67, 123, 160 т.1), стягнення погашені.
Відповідно до характеристики від 10.02.2025 року ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)» відносно ОСОБА_5 зазначено, що до засудження був працевлаштований водієм - механіком « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Має професійні навички для працевлаштування після звільнення. В установі працевлаштований старшим днювальним на відділенні. До праці та до виконання покладених обов'язків ставиться сумлінно, з поставленими завданнями справляється повністю. Згідно ст. 118 КВК України залучається до виконання робіт з благоустрою установи та відділення. До виконання робіт по благоустрою відноситься сумлінно. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує рівні взаємовідносини з ними. Спальне місце та при ліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Приймає участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу "Правова просвіта" Пройшов курс "Підготовки до звільнення". із заробітної плати засудженого здійснюється утримання коштів за виконавчим провадженням на загальну суму 1036556,68 грн., утримано 20465,41 грн. також за заявою засудженого додатково перераховано 11000 грн. в рахунок виконавчого провадження. Крім того, засудженим ОСОБА_5 здійснюються перерахунки на виконання виконавчого провадження коштів отриманих від оренди земельної ділянки (паю) на суму 31607,88 грн, 26000,22 грн, 22005,64 грн, 22005,64 грн, 37400,00 грн, 20470,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями.
Як вбачається з висновку щодо ступеня виправлення засудженого станом на 05.03.2025 засуджений став на шлях виправлення та має бути представлений до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
Відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №82 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має діагноз дисциркуляторна енцефалопатія ІІІ змішаного ґенезу (гіпертонічна, атеросклеротична). Гостре порушення мозкового кровообігу за геморагічним типом (від 02.01.2024) у вигляді інсульт-гематоми у басейні ПСМА з лівобічним грубим геміпарезом дизартрією.
Суд враховує те, що ОСОБА_5 засуджений вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 05 березня 2014 року за вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України, а саме - умисне вбивство, що призвело до невідворотних наслідків у вигляді смерті людини до 14 років позбавлення волі. З вироку вбачається, що засуджений ОСОБА_5 не лише вчинив умисне вбивство своєї дружини, але й вдався до дій, спрямованих на приховування цього злочину та створення видимості своєї непричетності, роблячи всі можливі дії для того, щоб приховати злочин і переконати оточуючих у своїй невинуватості. Він особисто повідомив у міліцію про її зникнення, брав участь у пошуках разом із родичами та працівниками правоохоронних органів, при цьому свідомо шукаючи її у завідомо невірних місцях. При призначенні покарання судом враховано як обтяжуючі, так і пом'якшуючі обставини, однак тяжкість злочину та його наслідки для потерпілої сторони залишилися незмінними.
В основі висновку суду про ступінь виправлення засудженого має лежати аналіз даних про особу засудженого за увесь строк відбування покарання, а не лише той, що безпосередньо передує вирішенню питання щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
З матеріалів особової вбачається, що адміністрацією установи до засудженого ОСОБА_5 застосовувалися певні заходи заохочення, зокрема подяка від 15 серпня 2024 року. Однак, Полтавською окружною прокуратурою виявлено порушення вимог кримінально-виконавчого законодавства у діяльності виправної установи, що призвело до скасування зазначеного заохочення, рішенням дисциплінарної комісії ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)» від 26.09.2024.
Із установлених судом обставин вбачається, що в поведінці ОСОБА_5 спостерігаються позитивні тенденції, однак поведінка засудженого була нестабільною протягом усього строку відбування покарання та не підтверджує таке систематичне здійснення процесу виправлення, що міг би ефективно продовжуватись й в умовах відбування більш м'якого покарання (в тому числі обмеження волі), про що свідчить отримання засудженим 3 дисциплінарних стягнень за час відбування покарання, які хоча і зняті, однак свідчать про схильність засудженого до свідомого порушення встановлених КВК України умов відбування покарання а також скасування заохочення.
Суд зазначає, що виправлення засудженого передбачає не лише формальне дотримання правил внутрішнього розпорядку установи виконання покарань, але й глибоке усвідомлення своєї провини, розкаяння у вчиненому, а також дії, спрямовані на відшкодування завданої шкоди.
На думку суду, відсутні безперечні та переконливі підстави вважати, що на даний час ОСОБА_5 став на шлях виправлення, що підтверджувало би необхідність застосування щодо нього положень ст.82 КК України.
Так, доцільність і необхідність заміни невідбутої частини покарання викликана тим, що процес виправлення досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання перестає бути доцільним, і подальше його виправлення можливе в умовах відбування більш м'якого виду покарання, чого не встановлено в розглядуваному провадженні. У даному випадку, хоча відбутий ОСОБА_5 строк покарання узгоджується з вимогами КК України, проте наразі застосування положень ст.82 КК України щодо засудженого є невиправданим з точки зору дотримання вимог загальної та особливої превенції та підірвати принципи справедливості та невідворотності покарання, за вчинення особливо тяжких злочинів.
Подальше відбування покарання у виді позбавлення волі є необхідним для досягнення цілей покарання, передбачених статтею 50 КК України, зокрема для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення подання ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)» про заміну ОСОБА_5 покарання більш м'яким у виді обмеження волі.
Керуючись ст.82 КК України, ст.ст.537,539 КПК України, суд,
Клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою в семиденний строк з часу отримання її копії.
Повний текст ухвали cкладено 13.03.2025.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1