Єдиний унікальний № 371/265/24
Номер провадження № 1-в/371/34/25
"13" березня 2025 р. м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миронівка клопотання начальника Обухівського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про звільнення від відбування покарання з випробуванням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Літинка Калинівського району Вінницької області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 07.03.2024 Миронівським районним судом Київської області за ст. 126-1 КК України до двох років позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України на один рік іспитового строку, суд, -
Вироком Миронівського районного суду Київської області від 07.03.2024 ОСОБА_4 засуджено за ст. 126-1 КК України до покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком один рік.
Начальник Обухівського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 звернувся до суду з поданням про звільнення від призначеного покарання ОСОБА_4 , посилаючись на те, що за час відбування покарання засуджений зарекомендував себе задовільно. За час відбування іспитового строку ОСОБА_4 порушив порядок та умови відбування покарання, а саме не з'явився на реєстрацію 16.10.2024 без поважної причини, за що 28.10.2024 засудженому було винесено попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направленням для відбування призначеного покарання. В подальшому умови та порядок відбування покарання не порушував, обов'язки покладені на нього судом виконав, нового злочину не вчинив. Іспитовий строк закінчився. Враховуючи викладене, просить суд звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання призначеного вироком Миронівського районного суду Київської області від 07.03.2024.
Представник Обухівського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, подання підтримує та просить його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд подання у його відсутність.
Прокурор у судовому засідання щодо задоволення подання не заперечує.
Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття (ч. 5 ст. 539 КПК).
Окрім цього розгляд даного подання не погіршує стан засудженої особи.
Заслухавши прокурора, дослідивши подання та додані до нього документи, матеріали особової справи №24/ЗВП/2024, суд дійшов наступних висновків.
Вироком Миронівського районного суду Київської області від 07.03.2024 ОСОБА_4 засуджено за ст. 126-1 КК України до двох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покладено наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
ОСОБА_4 взятий на облік Обухівського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області з 26.04.2024 року.
07.03.2025 у ОСОБА_4 закінчився іспитовий строк покарання.
Як вбачається з матеріалів подання та особової справи засудженого, під час іспитового строку ОСОБА_4 від виконання покладених на нього судом обов'язків не ухилявся, до адміністративної відповідальності не притягувався, нових кримінальних правопорушень не вчинив.
Про сукупність умов, за яких випробування вважається успішним, передбачено ст. 75 КК України. Умовами, за яких випробування буде вважатися успішним є: 1) невчинення засудженим нового злочину протягом визначеного, судом іспитового строку; 2) виконання протягом цього ж строку покладених на нього обов'язків; 3) невчинення засудженим систематично правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. Дотримання зазначених умов свідчить про те, що засуджений довів своє виправлення.
Згідно зі ст. 164 КВК України уповноважений орган з питань пробації веде облік засуджених протягом іспитового строку, роз'яснює засудженим порядок виконання обов'язків, покладених на них судом; здійснює нагляд за засудженими; вживає заходів з припинення порушень судових рішень; організовує першочергові заходи з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме; звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та Законом України «Про пробацію».
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Положення ч. 1 ст. 78 КК України спрямоване на стимулювання засудженого до законослухняної поведінки та виправлення. Якщо протягом іспитового строку засуджений довів своє виправлення, то суд зобов'язаний звільнити засудженого від призначеного йому покарання. Кримінальний кодекс не передбачає можливості звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням до закінчення іспитового строку.
Виходячи з принципу «належного урядування», про який неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справі «Рисовський проти України», і який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний спосіб, вини засудженого у відсутності в уповноваженого органу з питань пробації його особової справи немає, тому його право на звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку не повинно бути порушено.
Пунктом 9 ч.1 ст. 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 КПК України має право вирішувати питання про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку.
Вивчивши матеріали подання та особової справи №24/ЗВП/2024, суд вважає можливим звільнити засудженого від призначеного судом покарання, оскільки протягом іспитового терміну засуджений виконав покладені на нього судом обов'язки, іспитовий строк закінчився.
Керуючись ст.78 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд
Клопотання начальника Обухівського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_4 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, призначеного вироком Миронівського районного суду Київської області від 07.03.2024.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1