Справа № 462/9457/24
14 березня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О.Б., секретаря судового засідання Кмошик С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №18.07.2023-100000019 від 18.07.2023 у розмірі 16 264,44 грн та судові витрати. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 18.07.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено кредитний договір (оферта) №18.07.2023-100000019. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі - 11 000 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 18.07.2023, строком на 70 днів. Період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,3% за 1 день користування кредитом яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 1 650 грн. 18.07.2023 позивачем надано відповідачу кредит у розмірі 11 000 грн, чим ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 12.12.2024, утворилась заборгованість у розмірі 16 264,44 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 11 000 грн, по процентам в розмірі 6 104,33 грн, комісія 1 650 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». З врахуванням вищенаведеного просить позов задоволити.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 19.12.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзиву на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону №675-VIII).
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Судом встановлено, що 18.07.2023 між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №18.07.2023-100000019 шляхом підписання заявки, що є невід'ємною частиною договору, які підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Р111» /а.с. 13-18/.
Відповідно до умов кредитного договору №18.07.2023-100000019 від 18.07.2023 позичальнику надається кредит на наступних умовах: сума кредиту - 11 000 грн; строк, на який надається кредит - 70 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 25.09.2023, комісія - 1 650 грн.
Згідно п. 3.1. кредитного договору (оферти) кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 4.1 кредитного договору (оферти) кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11ХХ-ХХХХ-6681.
Згідно із п. 4.3 договору днем надання кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця.
Відповідно до п. 6.1. договору позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісії - не пізніше термінів, вказаних у графіку платежів; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Відповідно до п. 7.7. договору у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов'язань за договором кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом.
На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем також надано паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Р111» /а.с. 10-11/.
Відповідно до квитанції 2340831209 від 18.07.2023 встановлено, що на рахунок відповідача (444111*81) було перераховано кошти в сумі 11 000 грн, призначення платежу: видача за договором №18.07.2023-100000019 /а.с. 19/.
Таким чином, позивачем були виконані зобов'язання за укладеним договором в повному обсязі, натомість відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість, яка згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №18.07.2023-100000019 від 18.07.2023 складає: 8 510,11 грн основний борг; 6 104,33 грн проценти; 1 650 грн комісія /а.с. 25/.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку ТзОВ «Споживчий центр» не повернуті, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути 16 264,44 грн заборгованості за кредитним договором №18.07.2023-100000019 від 18.07.2023, з яких: 8 510,11 грн основний борг; 6 104,33 грн проценти; 1 650 грн комісія.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість у розмірі 16 264,44 грн (шістнадцять тисяч двісті шістдесят чотири гривні сорок чотири копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.
Апеляційна скарга на рішення подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно. Оригінал рішення міститься в матеріалах справи № 462/9457/24. Рішення не набрало законної сили.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Копія виготовлена
Суддя: Постигач О.Б.