Справа № 462/8613/24
06 березня 2025 року м.Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі:
судді Постигач О.Б.
секретаря Кмошик С.І.
позивачки ОСОБА_1
позивачки ОСОБА_2
представника позивачів ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Західшляхбуд» в особі арбітражного керуючого Москви Юлії Орестівни, Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, Львівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно
Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просять визнати за ними право власності на житлову квартиру АДРЕСА_1 . Свої позовні вимоги мотивують тим, що згідно витягу з рішення зборів адміністрації та трудового колективу ШБУ-40 ВАТ «Західшляхбуд» №177-1п від 20.06.1995 вирішено дати згоду на поселення у квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_5 та трьох членів її сім'ї - дочки, зятя та внучки, а також після переобладнання квартири ОСОБА_5 власними силами та переведення квартири з нежитлового приміщення в житлове, закріпити дану квартиру за ОСОБА_5 . За власні кошти позивачі переобладнали квартиру АДРЕСА_2 . Позивачі постійно проживають у вищевказаній квартирі, а саме більш як 30 років, відкрито користуються майном, утримують його в належному стані. Крім цього, з позивачами укладено договори про надання комунальних послуг, які справно сплачуються позивачами більш як 30 років, що підтверджується квитанціями долученими до позову. Право власності на будинок АДРЕСА_3 не оформлено. ВАТ «Західшляхбуд» з 2011 року перебуває в стані припинення в порядку визнання юридичної особи банкрутом, відповідно позивачі відкрито користуються квартирою яку переобладнали за власні кошти, проте позбавлені можливості оформлення права власності на вище вказану квартиру з огляду на тривале перебування ВАТ «Західшляхбуд» в стані припинення та не оформлене право власності на будинок АДРЕСА_3 та квартири у даному будинку. Позивачі неодноразово звертались до Львівської міської ради в особі Залізничної районної адміністрації з метою вирішення питання оформлення права власності на вище вказану квартиру. Згідно витягу з протоколу №29 засідання громадської комісії з житлових питань при виконкомі від 17.09.2008 року вирішено прийняти даний будинок до комунальної власності після чого укласти договори житлового найму з мешканцями. Проте станом на дату подання позову житловий будинок АДРЕСА_3 не прийнято у власність територіальної громади м.Львова, що підтверджується листом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 18.09.2024 року. З врахуванням наведеного просить позов задоволити.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 18.11.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
03.12.2024 представником ЗРА ЛМР подано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що ЗРА ЛМР заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, вважає, що вимоги позивачів надумані, не відповідають закону. Просить відмовити у задоволенні позову, оскільки ЗРА ЛМР є неналежним відповідачем у даному провадженні.
В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник позов підтримали, дали пояснення аналогічно наведеним у позовній заяві, просять позов задоволити.
В судовому засіданні представник відповідача ЗРА ЛМР дав пояснення аналогічно наведеним у відзиві на позов, при розгляді справи покладається на розсуд суду.
В судовому засіданні представник Львівської міської ради проти задоволення позову не заперечила, пояснила, що вказаний будинок не перебуває на балансі міста та міська рада на такий не претендує.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Заслухавши пояснення позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника, представника відповідача ЗРА ЛМР, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Зі змісту ст.4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорювальних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав відповідно до п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Статтею 1 Протоколу 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено: кожна фізична або юридична особа має право володіти мирно своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Судом встановлено, що рішенням зборів адміністрації та трудового колективу ШБУ-40 ВАТ «Західшляхбуд» «Про поселення п. ОСОБА_5 із сім'єю в квартиру АДРЕСА_1 з подальшим її закріпленням» № 177-1п від 20.06.1995 вирішено дати згоду на поселення у квартиру АДРЕСА_1 п. ОСОБА_5 та трьох членів її сім'ї - дочки, зятя та внучки, а також після переобладнання квартири п. ОСОБА_5 власними силами, та переведення квартири з нежитлового приміщення в житлове, закріпити дану квартиру за п. Штогрин Л.Ю. /а.с. 13/.
Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №365 від 11.07.2000 «Про нежитлові приміщення у будинку АДРЕСА_3 » вирішено затвердити висновок міжвідомчої комісії Залізничної районної адміністрації про технічну можливість переобладнання нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 178,4 кв.м під житлові квартири і які будуть складатися: квартира АДРЕСА_4 (заг. пл. 60,8 кв.м) з двох кімнат (жит.пл. 34,9 кв.м) кухні з комунальними вигодами; квартира АДРЕСА_5 (заг.пл. 58,3 кв.м) з двох кімнат (жит.пл. 36,4 кв.м) кухні з комунальними вигодами; квартира АДРЕСА_2 (заг.пл. 59,3 кв.м) з двох кімнат (жит.пл. 36,2 кв.м) кухні з комунальними вигодами. Дозволено ВАТ «Західшляхбуд» здійснити переобладнання нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_3 під житлові квартири відповідно до проектних пропозицій, а після виконання робіт квартири здати в експлуатацію та закріпити їх за працівниками товариства у встановленому законом порядку. Після переобладнання вказаних у пункті 2 приміщень вважати вищезгаданий будинок житловим /а.с. 17/.
Згідно акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 02.10.2004 трьохквартирний житловий будинок, після реконструкції нежитлових приміщень, на АДРЕСА_3 готовий до введення в експлуатацію /а.с. 19-20/.
Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №782 від 22.07.2005 «Про затвердження акта державної технічної комісії про готовність до введення в експлуатацію триквартирного житлового будинку на АДРЕСА_3 » затверджено акт державної технічної комісії від 25 жовтня 2004 року про готовність до введення в експлуатацію триквартирного житлового будинку на АДРЕСА_3 після реконструкції нежитлових приміщень, яку здійснило ВАТ «Західшляхбуд» на підставі рішення виконавчого комітету від 11.07.2000 №365 та дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 16.04.2002 р №178/02 /а.с. 18/.
Згідно довідки ОКП «БТІ та ЕО» №2/5054 від 04.02.2009 станом на 06.02.2009 державна реєстрація прав власності за будинком АДРЕСА_3 відсутня /а.с. 27/.
Також, згідно листа ЗРА ЛМР №32-вих. 133438 від 18.09.2024 повідомлено, що житловий будинок на АДРЕСА_3 не приймався у власність територіальної громади м. Львова /а.с. 33/.
Таким чином, судом встановлено, що на житловий будинок АДРЕСА_3 не зареєстроване право власності, а ВАТ «Західшляхбуд», яке надало позивачам квартиру АДРЕСА_1 для проживання, перебуває в стані припинення /а.с. 21/.
Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Відповідно до правового висновку, якого дійшла Велика палата Верховного Суду у Постанові від 14 травня 2019 року у справі №910/17274/17 (провадження №12-291гс18), правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ. Він ґрунтується на сукупності обставин, зазначених у частині 1 статті 344 Цивільного кодексу України.
Згідно Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності (відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об'єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю, якщо воно має такий правовий режим, тобто є об'єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.).
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна (відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов'язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник)
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (ч. 3 ст. 344 ЦК України).
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень ст. ст. 15, 16 ЦК України, а також ч. 4 ст. 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.
Тобто, за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
За змістом статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивачі більше 30 років правомірно проживають у квартирі АДРЕСА_1 , що не заперечується сторонами, несуть витрати по утриманню майна, що підтверджується наявними в матеріалах справи договороми про надання комінальних послуг та квитанціями про сплату комунальних послуг /а.с. 53-81/.
Отже, при зверненні до суду з вимогами про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно, позивачами доведено добросовісність заволодіння майном, відкритість та безперервність володіння тяким з 1995 року, тобто більше 10 років.
Доказів в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України на підтвердження зворотного в розпорядження суду не надано.
З наведеного, суд приходить до висновку про те, що позивачі, які більше 10 років відкрито, добросовісно, безперервно володіють квартирою АДРЕСА_1 , набули право власності на таку за набувальною давністю.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») (п. 14 Постанови).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 89, 263-265, 268, 273, 315, 319 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Західшляхбуд» в особі арбітражного керуючого Москви Юлії Орестівни, Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, Львівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 право власності на житлову квартиру АДРЕСА_1 за набувальною давністю.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_6 .
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_7 .
Позивач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: Львівська обл., с. Словіта.
Позивачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_7 .
Відповідач: Відкрите акціонерне товариство «Західшляхбуд» в особі арбітражного керуючого Москви Юлії Орестівни, ЄДРПОУ 03450123, адреса: м. Львів, вул. Коновальця, 33.
Відповідач: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, ЄДРПОУ 04056084, адреса: м. Львів, вул. Виговського, 34.
Відповідач: Львівська міська рада, ЄДРПОУ 04055896, адреса: м. Львів, пл. Ринок, 1.
Повний текст рішення складено 06.03.2025.
Суддя: Постигач О.Б.