Номер провадження: 22-ц/813/4054/25
Справа № 504/5100/24
Головуючий у першій інстанції Жовтан П. В.
Доповідач Лозко Ю. П.
11.03.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Лозко Ю.П.,
суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 16 січня 2025 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів
встановив:
11 грудня 2024 року засобами електронного зв'язку через підсистему Електронний суд ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Голосов Ю.В., звернулася до суду з вказаним вище позовом у якому просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь пеню за прострочення сплат аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виконавчому провадженні №75833516 у розмірі 212516,20 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 березня 2023 року, яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного суду від 01 травня 2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 12000 грн, щомісячно але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з усіх видів його заробітку (доходу), з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 11 жовтня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 12000 грн, щомісячно але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з усіх видів його заробітку (доходу), з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 11 жовтня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
21 серпня 2024 року Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі- ДВС) відкрив виконавче провадження №75833516 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 у вказаному вище розмірі та порядку.
За період з 11 жовтня 2022 року по 01 листопада 2024 року, тобто за 25 календарних місяців відповідач має сплатити на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 296516,20 грн, з яких він сплатив лише 84000 грн, тому станом на 11 грудня 2024 року ОСОБА_2 має заборгованість у розмірі 212516,20 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, складеним ДВС.
Враховуючи, що розмір пені перевищує 100% розміру заборгованості зі сплати аліментів, позивачка просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 212516,20 грн, що є еквівалентним розміру заборгованості зі сплати аліментів.
30 грудня 2024 року відповідач звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №504/5244/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам.
Клопотання обґрунтоване тим, що вказані вище справи пов'язані між собою, оскільки спір про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання дитини неможливо вирішити до ухвалення рішення у справі про звільнення від сплати заборгованості по аліментам, адже у разі задоволення такого позову, питання щодо вирішення спору про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання дитини перестане існувати.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 16 січня 2025 року задоволено клопотання ОСОБА_2 . Зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у цивільній справі №504/5244/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Приморський ВДВС, про звільнення від сплати заборгованості по аліментам.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Голосов Ю.В., просить скасувати ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 16 січня 2025 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
За доводами апеляційної скарги оспорювання платником аліментів розміру заборгованості по аліментам, то сама по собі взаємопов'язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до ухвалення судом рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи про звільнення від заборгованості по аліментам, суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення цієї справі по суті спору.
Скаржниця звертає увагу, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування у стані невизначеності учасників процесу, а нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11 березня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу. Повернуто ОСОБА_2 відзив поданий ним на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 16 січня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 лютого 2025 року, з огляду на положення ч. 2 ст. 369 ЦПК України, розгляд цієї справи призначено в порядку письмового провадження за матеріалами, що містяться у справі, зважаючи на те, що предметом апеляційного оскарження є ухвала суду про зупинення провадження у справі, право на апеляційне оскарження якої регламентовано п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду відповідає вказаним вимогам, з огляду на таке.
За частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року у справі N 6-1367цс15 зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
У постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі N 761/33089/20 вказано, що тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов'язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов:
1) об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі;
2) пов'язаність справ - пов'язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі N 357/10397/19 зазначено, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо ухвалити рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Суд першої інстанції зазначив, що існує необхідність зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у справі №504/5244/24, предметом якої є вирішення питання щодо звільнення ОСОБА_2 від сплати заборгованості по аліментам, оскільки вирішення вказаної вище справи впливає на вирішення цієї справи, де предметом позову є стягнення з ОСОБА_2 пені за прострочення сплати по аліментам.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки за вказаних обставин місцевий суд мав правові підстави для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 504/5244/24.
Так, у справі №504/5244/24, предметом позову є звільнення ОСОБА_2 від сплати заборгованості по сплаті аліментів на утримання синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які стягуються на підставі рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 29 березня 2023 року, а підставами цього позову є погіршення матеріального становища ОСОБА_2 (відсутність стабільного заробітну) та стану його здоров'я (встановлення 2 групи інвалідності), які він вважає є безумовними правовими підставами для задоволення заявленого ним позову та звільнення від сплати заборгованості по аліментам (а.с. 33-35).
У справі №504/5100/24, в межах якої судом прийнято рішення про зупинення провадження у справі до набрання рішенням законної сили у справі №504/5244/24, предметом позову є стягнення з ОСОБА_2 на користь позивачки пені за прострочення сплати аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , які стягують у межах виконавчого провадження №75833516 на підставі виконавчого листа, виданого на виконання рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 29 березня 2023 року. Підставою позову є наявність заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів, визначених на підставі вказаного вище рішенням суду, що набрало законної сили.
З викладеного вище убачається, що вказані справи тісно пов'язані між собою, оскільки вирішення позову у справі №504/5244/24, впливає на вирішення цієї справи по суті, так як у межах справи №504/5244/24 буде вирішене питання, що стосується підстав позову у цій справі (№504/5100/24), від яких залежить її розгляд.
Ураховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у справі, оскільки звільнення ОСОБА_2 (чи то відмова у звільненні) від сплати заборгованості по аліментам буде мати преюдиційне значення для вирішення цієї справи, предметом якої є стягнення з ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів, що свідчить про існування тісного матеріально-правового зв'язку між цими справами.
За таких обставин, колегія суддів відхиляє доводи скаржниці щодо відсутності правових підстав для зупинення провадження у цій справі та можливості її вирішення і ухвалення судом рішення до набрання законної сили рішенням у справі №504/5244/24.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає вірними та обґрунтованими вказані вище висновки суду з якими не погоджується скаржниця.
Доказів які б спростували правильні висновки суду скаржницею не надано.
Порушень судом норм процесуального права колегією суддів не встановлено.
Отже доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення вказаного питання.
За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування ухвали суду, з мотивів наведених у апеляційній скарзі.
У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін, оскільки доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 16 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.П. Лозко
Судді: О.Ю. Карташов
М.В. Назарова