Справа № 577/1113/25
Провадження № 2-а/577/32/25
13 березня 2025 року м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Галяна С.В.
за участю секретаря судового засідання Іваненко Н.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом та просить скасувати постанову від 27.08.2024 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Провадження по адміністративній справі відносно нього за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити. Вимоги обгрунтовує тим, що 27 серпня 2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову АП № 2071, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. Ознайомившись з постановою вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Згідно тексту постанови його визнано винним в тому, що він 28.08.2024 року не прибув за викликом на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи оповіщеним 24.08.2024 року про необхідність прибуття відповідно до отриманої повістки до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою проходження медичного огляду та визначення призначення на особливий період. Однак, згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 2071 від 13.08.2024 року вбачаються зовсім інші обставини справи а саме, в протоколі зазначено, що 28.08.2023 року о 09 год. 00 хв. громадянин ОСОБА_1 в особливий період, під час мобілізації, не прибув за викликом на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи оповіщеним 24.08.2023 року. Таким чином, датою вчинення інкримінованого правопорушення щодо порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є 28.08.2023 року, а постанова по справі АП №2071 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП винесена 27.08.2024 року, тобто через рік з моменту виявлення інкримінованого правопорушення. Про винесену постанову відносно нього він дізнався лише 18 лютого 2025 року, отримавши поштового листа про виклик до державного виконавця, в якому повідомляється, що відносно нього постановою від 11.02.2025 року відкрито виконавче провадження та постановлено стягнути 34 000 грн. штрафу згідно постанови АП №2071 винесеної 27.08.2024 року. Так, в серпні 2023 року він дійсно отримував повістку про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 28.08.2023 року. Однак з'явитись на вказану дату не зміг через поважні обставини, він працює комбайнером-трактористом в СТОВ Харчове, та в цей період здійснював збір урожаю біля кордону. Про причини неявки повідомив по телефону черговому РТЦК. Притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП неможливе взагалі, адже закон, який погіршує становище, не має ретроспективної дії, що відповідно п. 1 ч. 1 ст. 24 КУпАП є підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Крім того, вказаною постановою накладено адміністративне стягнення поза межами строків, передбачених ст. 38 КУпАП. В протоколі про адміністративне правопорушення АП № 2071 від 13.08.2024 року містяться чіткі відомості про конкретний час вчинення ним інкримінованого діяння, передбаченого диспозицією ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, згідно якої він зобов'язаний був з'явитися 28.08.2023 року за викликом на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, датою вчинення порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є 28 серпня 2023 року. Постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення АП № 2071 від 27.08.2024 року, на нього накладено адміністративне стягнення поза межами строків, імперативно визначених положеннями ст. 38 КУпАП, а тому на момент винесення оскаржуваної постанови вже сплинули строки для притягнення до адміністративної відповідальності. Додаткових дій для виявлення факту неявки по повістці не вимагається і правопорушення вважається скоєним з моменту неявки, тобто строк для притягнення до відповідальності на момент винесення постанови вже сплив. В протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що правопорушення виявлено 28.08.2023 року, а протокол складений 13.08.2024 року.
В судове засіданні ОСОБА_1 не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 21).
Відповідач ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку (а.с. 24).
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання не з'явився, надали заяву про розгляд справи без їх представника, проти позову заперечують (а.с. 25).
Ухвалою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05.03.2025 року, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 13.03.2025 року (а.с. 23).
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши усі докази по справі і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
За приписом ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтями 74-76 КАС регламентовано, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За положеннями частини другої статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Це означає, що наведена норма Закону встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Поняття адміністративного правопорушення визначено у ст. 9 КУпАП - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При цьому особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по - перше, встановити склад правопорушення, по - друге, дослідити докази та оцінити за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 року №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя (пункти 1, 7 Положення).
За пунктами 9, 12 згаданого Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення. ІНФОРМАЦІЯ_4 має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинених в особливий період.
Згідно постанови АП № 2071 від 27.08.2024 року, винесеною ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. (а.с. 8).
Зі змісту постанови АП № 2071 від 27.08.2024 року вбачається, що 13.08.2024 року було встановлено факт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП громадянином ОСОБА_1 , який 28.08.2024 року о 09 год. 00 хв. в особливий період під час мобілізації не прибув за викликом на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи оповіщеним 24.08.2024 року відповідно до отриманої повістки про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою проходження медичного огляду та визначення призначення на особливий період, чим порушив ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 1 Закону України « Про військовий обов'язок і військову службу» (а.с.8).
Із наведеного документу видно, що оскаржувана постанова була винесена 27.08.2024 року, тобто за день до вчинення ОСОБА_1 , 28.08.2024 року, адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
З протоколу №2071 про адміністративне правопорушення від 13.08.2024 року, який був складений в присутності ОСОБА_1 вбачається, що 28.08.2023 року о 09:00 год. останній в особливий період, під час мобілізації, не прибув за викликом на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи оповіщеним 24.08.2023 року про необхідність прибуття, відповідно до отриманої повістки, до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою проходження медичного огляду та визначення призначення на особливий період. В графі пояснення ОСОБА_1 зазначив, що «Не зміг з'явився по повісці був на роботі». Після вказаного поставив свій підпис (а.с. 9-10).
Із наведених документів видно, що суть адміністративного правопорушення викладеного в постанові АП № 2071 від 27.08.2024 року не відповідає суті адміністративного правопорушення викладеного в протоколі №2071 про адміністративне правопорушення від 13.08.2024 року
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
Згідно з Кодексом ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
У частині першій статті 277 Кодексу закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).
Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження».
Судом встановлено, що 27.08.2024 року відносно ОСОБА_1 була винесена постанова АП №2071 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за діяння яке він вчинив 28.08.2024 року. Тобто фактично відбулось притягнення до відповідальності за дії (неявка для проходження ВЛК), які позивач, на час винесення спірної Постанови, ще не вчинив.
Також суть адміністративного правопорушення викладеного в постанові АП № 2071 від 27.08.2024 року не відповідає суті адміністративного правопорушення викладеного в протоколі №2071 про адміністративне правопорушення від 13.08.2024 року.
Жодного доказу на спростування встановлених судом обставин відповідачем не представлено.
Відповідно до ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
З огляду на викладене суд дійшов переконання, що допущені відповідачем процесуальні та матеріальні порушення є безумовною обставиною для скасування оскаржуваного рішення і закриття справи за відсутності події та складу правопорушення, як то передбачено п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Відтак, позов підлягає задоволенню.
Керуючисьст.19 Конституції України,Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу»,Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженим постановою КМУ №921 від 07.12.2016р., ст.7,9,210,235,245,250-252,254,256,268,277-280,283 КУпАП, ст.2,5,9,72-79,90,121,242-246,262,268-272,286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати Постанову № АП 2071 від 27.08.2024 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Конотопський міськрайонний суд Сумської області протягом десяти днів з дня його проголошення, відповідно до частини четвертої статті 286 КАС України.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )
Відповідач: ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ).
Суддя Галян С. В.