Справа № 464/8506/24 Головуючий у 1 інстанції: Шашуріна Г. О.
Провадження № 33/811/51/25 Доповідач: Белена А. В.
03 березня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Белени А.В.
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Торопчина О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП за апеляційною скаргою захисника Торопчина О.Д. на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 26 грудня 2024 року,
Постановою судді Сихівського районного суду м. Львова від 26 грудня 2024 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн 60 коп. судового збору.
ОСОБА_1 визнана винною у тому, що вона 01 грудня 2024 року о 06:55 год, м. Львів, просп. Червоної Калини, 51, керуючи автомобілем марки «Audi», номерний знак НОМЕР_1 , була неуважна, не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималася безпечного інтервалу та скоїла наїзд на припаркований автомобіль марки «Citroen», номерний знак НОМЕР_2 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль потерпілого отримав механічні пошкодження. Окрім цього, ОСОБА_1 будучи причетною до вказаної дорожньо-транспортної пригоди, залишила місце події та не повідомила про це підрозділ поліції. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги пунктів 2.3б; 2.10а, 13.1 Правил дорожнього руху, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
На постанову судді захисник Торопчин О.Д. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді змінити та призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі санкції, визначеної ст.ст. 124, 122-4 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник, не оспорюючи кваліфікації дій ОСОБА_1 , все ж вважає, що обставин, які б перешкоджали застосуванню такого адміністративного стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами судом не встановлено.
Звертає увагу, що у постанові судді не зазначено місця роботи ОСОБА_1 , яке вона повідомляла, а також, що остання використовує автомобіль саме для виконання свої робочих функції (перевезення з «точки» на «точку» та демонстрація товару). Стверджує, що позбавлення ОСОБА_1 права керування ТЗ фактично позбавляє її праці та отримання заробітку.
Зауважує, що ДТП трапилося також з тих причин, що автомобіль потерпілого був припаркований з порушенням ПДР, та суд не надав оцінки цій обставині.
Зазначає, що на момент розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 повністю відшкодувала потерпілому шкоду, про що є наявна розписка, а наявні на авто пошкодження не є суттєвими. Вказаний документ, в силу свого молодого віку та необізнаності зі своїми правами, ОСОБА_1 не долучила у суді та такому не було надано оцінки.
Щодо залишення місця ДТП, апелянт покликається на те, що оскільки це був ранок неділі, а потерпілий - її сусід, ОСОБА_1 скинула повідомлення про ДТП в чат ОСББ будинку, а відтак відсутні підстави вважити, що остання мала умисел уникнути відповідальності.
ОСОБА_1 , її захисник Торопчин О.Д., в суді апеляційної інстанції підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задоволити. ОСОБА_1 повідомила, що дійсно вчинила ДТП через те, що не розрахувала габарити свого автомобіля. Окрім цього зазначила, що автомобіль, який вона пошкодила був припаркований у вузькому провулку з правої сторони біля трансформаторної будки, при цьому зліва був інший автомобіль. Додатково зазначила, що їй було відомо, що власник автомобіля проживає у їхньому будинку. Оскільки вона поспішала на роботу, тому зателефонувала мамі, яка повідомила про подію в чат ОСББ. Вона повністю визнала свою вину, відшкодувала потерпілому завдану шкоду. Зазначає, що вона до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувалася, автомобіль використовує для роботи.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , виступ захисника Торопчина О.Д. на підтримку апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим та в апеляційній скарзі апелянтом не оспорюється. У поданій апеляційній скарзі захисник просить змінити накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення на штраф.
Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Проте, суддею першої інстанції, при розгляді справи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 зазначених вимог закону в повній мірі враховано не було.
Як вбачається з постанови судді, накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, за наявності в санкціях ст.ст.122-4, 124 КУпАП альтернативного більш м'якого виду стягнення у виді штрафу, місцевий суд не перевірив та не врахував належним чином даних про особу ОСОБА_1 .
В ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 визнала свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП. Вказала, що потерпілий не має до неї жодних претензій, у зв'язку з тим, що вона відшкодувала йому завдану шкоду, про що свідчить надана апеляційному суду розписка потерпілого ОСОБА_2 .
Апеляційний суд дійшов висновку, що позбавивши ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами за вчинення правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, суддя першої інстанції, обрала адміністративне стягнення, яке за своїм видом є надто суворим.
Зокрема, суддею першої інстанції в порушення вимог ст. 33 КУпАП, належним чином не враховано характеру вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Так, внаслідок неповноти судового розгляду, суддя не врахувала належним чином, особу порушника, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, працює продавцем-консультантом у ТОВ «ІНДІТЕКС Україна» ТЦ «KING CROSS LEOPOLIS»; відсутність обставин, що обтяжують стягнення та наявність пом'якшуючих обставини: визнання вини і щире розкаяння.
Також, поза увагою судді першої інстанції залишено те, що свою вину у вчиненні правопорушення ОСОБА_1 визнала, а матеріальна шкода потерпілому повністю відшкодована, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою потерпілого ОСОБА_2 (а.с. 27).
Відповідно до ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право змінити постанову. У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.
Враховуючи наведене апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу захисника Торопчина О.Д. слід задовольнити, постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 26 грудня 2024 року щодо ОСОБА_1 змінити, пом'якшити накладене за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП з урахуванням ст. 36 КУпАП стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік на штраф у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн, що у даному випадку є достатньою мірою відповідальності для запобігання вчиненню нових правопорушень з боку ОСОБА_1 .
У решті постанову судді слід залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника Торопчина Олексія Дмитровича задоволити.
Постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 26 грудня 2024 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Пом'якшити накладене на ОСОБА_1 стягнення за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП з урахуванням ст. 36 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік на штраф у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.
У решті постанову судді залишити без змін.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя Альберт БЕЛЕНА