Провадження № 22-ц/803/534/25 Справа № 210/2439/24 Суддя у 1-й інстанції - Вікторович Н. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.
12 березня 2025 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Корчистої О.І.
суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
за участю секретаря Черняєвої С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №210/2439/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Полєтаєв Ігор Олексійович,
на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 липня 2024 року,
встановив:
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, заінтересована особа Міністерство оборони України.
Заява мотивована тим, що 10 липня 2015 року вона уклала шлюб з ОСОБА_3 , після шлюбу вони з чоловіком придбали у спільну сумісну власність квартиру у якій зробили ремонт та придали необхідні меблі та побутову техніку для життя.
З 19 серпня 2014 по травень 2016 року ОСОБА_3 брав участь в АТО, згодом він уклав контракт зі збройними силами України, строк дії якого скінчився в червні 2020 року.
Після завершення військової служби у листопаді 2020 року ОСОБА_3 працевлаштувався в охоронну морську компанію з якою уклав контракт згідно якого місцем виконання його трудових обов'язків було визначено за межами України (Шрі-Ланка).
У липні 2021 року ОСОБА_3 повідомив заявницю, що після закінчення строку дії контракту має намір укласти з цією компанією новий контракт строком на 12 місяців з виконанням трудових обов'язків за межами України.
Заявниця була категорично проти та звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу, з метою спонукання ОСОБА_3 не укладати новий контракт та повернутись додому.
Після ухвалення рішення суду про розірвання шлюбу ОСОБА_3 залишив свою роботу, повернувся додому і працевлаштувався в охоронну фірму мережі магазинів «Аврора».
Незважаючи на ухвалення рішення суду про розірвання шлюбу шлюбні відносини заявниці та ОСОБА_3 не припинились, вони продовжили проживати разом у належній їм квартирі, як чоловік та дружина, піклувались одне про одного, мали спільний бюджет, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки щодо утримання житла, спільні витрати і спільне харчування.
Наприкінці січня 2022 року ОСОБА_3 придбав обручку яку подарував заявниці 14 лютого 2022 року та запропонував повторно укласти шлюб.
Однак, 25 лютого 2022 року ОСОБА_3 отримав повістку з ІНФОРМАЦІЯ_1 і вже 26 лютого 2022 року був мобілізований до лав збройних сил України.
Всі особисті документи ОСОБА_3 залишились у заявниці, отримане під час участі у бойових діях грошове забезпечення ОСОБА_3 перераховував на картковий рахунок заявниці.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 загинув під час виконання бойового завдання. У направленому на адресу заявниці сповіщенні сім'ї від 25 квітня 2022 року № К/2149 заявницю було повідомлено, що її чоловік старший сержант ОСОБА_3 загинув під час виконання бойового завдання. Вказане сповіщення було направлено заявниці, як члену сім'ї загиблого, оскільки під час мобілізації у всіх облікових документах ОСОБА_3 вказав, що заявниця є його дружиною. Також особисто на руки заявниці були видані оригінали довідок форми 5 на ОСОБА_3 , довідки форми 106/о про причини його смерті, витяг з протоколу засідання Регіональної ВЛК Міністерства оборони України про встановлення причин смерті ОСОБА_3 та оригінал свідоцтва про його смерть. У зв'язку з чим, заявниця звернулася до суду з вказаним позовом.
На підставі наведеного вище заявник просила суд встановити факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживала однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з 28 жовтня 2021 року по день смерті ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 липня 2024 року заяву задоволено, встановлено факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживала однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з 28 жовтня 2021 року по день смерті ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Полєтаєв І.О., ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 посилаючись на те, що ОСОБА_2 є матір'ю загиблого ОСОБА_3 , після смерті якого залишилось спадкове майно, тому вирішення справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу має правові наслідки на права та обов'язки матері загиблого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , яка не була залучена до участі у справі. Крім того, вирішення даної справи.
Апелянт наголошує на тому, що сімейні відносини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були припинені в 2020 році, а в основу оскаржуваного рішення покладено неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також недоведені обставини, на які посилалась заявник у зв'язку з чим апелянтом заявлено клопотання про допит свідків та витребування доказів.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просить закрити апеляційне провадження у даній справі, оскільки встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не пов'язуються з реалізацією нею спадкових прав та інтересів та не стосуються законних прав ОСОБА_2 , як спадкоємця першої черги за законом.
У відзиві на апеляційну скаргу Міністерство оборони України просить апеляційну скаргу задовольнити посилаючись на те, що заявницею не доведено факт спільного проживання та створення сімейних відносин з ОСОБА_3 .
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, за наступних підстав.
Відповідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.
Судом встановлено, що 10 липня 2015 року ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 , про що Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області було складено відповідний актовий запис №435. Після державної реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 10 липня 2015 року.
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задоволено. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 10 липня 2015 року Жовтневим в відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 435, розірвано.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, про що 26 квітня 2022 року Металургійним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було складено відповідний актовий запис № 1102, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 26 квітня 2022 року.
На підтвердження факту спільного проживання ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_3 після розірвання шлюбу заявницею долучено до матеріалів справи довідку голови правління ОСББ «Злагода 17» Левченко С.М. від 09 червня 2022 року, в якій останній зазначив, що підтверджує факт, що ОСОБА_3 і ОСОБА_1 проживали разом однією сім'єю і вели спільне господарство. Були зареєстровані та мешкали разом за адресою: АДРЕСА_1 з 24 червня 2016 року по дату загибелі ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Відповідно Сповіщення сім'ї ІНФОРМАЦІЯ_1 № К/2149 від 25 квітня 2022 року яке направлено на ім'я ОСОБА_1 зазначено, що її сповіщено про те, що її чоловік, старший сержант ОСОБА_3 , 1980 року народження, загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання в районі м. Миколаївка Береславського району Херсонської області внаслідок артилерійського обстрілу.
Відповідно виписки (окремі операції надходження коштів) по кратці НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) і додатковим рахунком договору SAMDNWFC00014430151 від 05 лютого 2015 року за період з 01 листопада 2021 року - 30 квітня 2022 року ОСОБА_3 здійснював переказ коштів на рахунок ОСОБА_1 , а саме: 14 грудня 2021 року у сумі 870 грн, 15 грудня 2021 року у сумі 300 грн, 09 лютого 2022 року у розмірі 1 500 грн, 13 лютого 2022 року у розмірі 300 грн, 15 лютого 2022 року у розмірі 500 грн, 25 лютого 2022 року у розмірі 2 300 грн, 04 березня 2022 року у сумі 8 500 грн, 07 березня 2022 року у сумі 950 грн, 23 березня 2022 року у розмірі 6 000 грн, 25 березня 2022 року у розмірі 2 000 грн, 25 березня 2022 року у сумі 4 200 грн, 28 березня 2022 року у сумі 6 500 грн, 09 квітня 2022 року у сумі 52 000 грн, 12 квітня 2022 року у сумі 46 550 грн.
Відповідно декларації № 0001-3Е72-АКА0 про вибір лікаря який надає первинну медичну допомогу, яка підписана ОСОБА_3 22 листопада 2021 року з лікарем ОСОБА_6 , в графі 1.12 вказаної декларації пацієнтом зазначено, що довірена особа пацієнта для повідомлення у разі настання екстреного випадку з пацієнтом ОСОБА_1 .
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд керувався тим, що факт проживання ОСОБА_3 і ОСОБА_1 однією сім'єю, ведення ними спільного господарства, наявність у них спільного бюджету і побуту, існування між ними відносин, притаманних подружжю, доведено належними та допустимими доказами.
Колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з таким висновком суду, з огляду на наступне.
Статтею 19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За змістом пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
В силу частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Як передбачено пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконання ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
В силу статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Із положень пункту 5 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що у порядку цивільного судочинства розглядаються справи, які виникають із цивільних правовідносин, тобто особистих немайнових і майнових відносин, заснованих на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Одним із видів цивільного судочинства є окреме провадження, в якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року (справа №320/948/18) зазначила, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Аналогічний висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року (справа №560/17953/21).
Із матеріалів справи слідує, що між заявницею ОСОБА_1 (яка просила суд встановити факт проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з загиблим ОСОБА_1 ) і ОСОБА_2 (матір'ю загиблого ОСОБА_1 ) виник спір про право на одноразову грошову допомогу за загиблого військовослужбовця ( ОСОБА_1 ), який має бути вирішений у порядку позовного провадження.
Ця обставина залишилася поза увагою суду першої інстанції.
При цьому колегією суддів не надається оцінка доводам апеляційної скарги про те, що сімейні відносини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були припинені в 2020 році, а в основу оскаржуваного рішення покладено неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також недоведені обставини, на які посилалась заявник, оскільки оцінка вказаним доводам має бути надана при вирішені спору у порядку позовного провадження. На підставі наведеного клопотання апелянта про допит свідків та витребування доказів також не можуть бути задоволені судом апеляційної інстанції.
Отже, ухвалене судом першої інстанції рішення підлягає скасуванню, із залишенням заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, без розгляду відповідно до частини 1 статті 377 ЦПК України.
Керуючись ст. 374, 377, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Полєтаєв Ігор Олексійович, задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 липня 2024 року скасувати.
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу залишити без розгляду.
Роз'яснити заінтересованим особам, що для вирішення спору вони мають право подати позов на загальних підставах.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Судді:
Повний текст постанови складено 12 березня 2025 року.
Головуючий О.І. Корчиста