Єдиний унікальний номер справи № 740/3817/24
Провадження №22-ц/824/2290/2025
13 лютого 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Павлової В.В.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2024 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони у виконавчому провадженні, заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , приватний виконавець Коваль Віталій Олександрович, товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал»,
У червні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.
На обґрунтування заяви зазначило, що приватним виконавцем Ковалем В.О. 05.11.2021 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису №79386 від 12.06.2021, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 55 335,41 грн. За договором факторингу №15-02/23 від 15.02.2023 року про відступлення прав вимоги, укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс», останнє набуло права вимоги до ОСОБА_1 за договором №490911736 на суму 51 371,71 грн. Також, згідно з договором від 21.05.2024 року про відступлення прав вимоги, укладеним між ТОВ «Дебт Форс» та ТОВ «Кампсіс Лігал», останнє відступило на користь ТОВ «Дебт Форс» право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 490911736 на суму 51 371,71 грн.
У зв'язку з цим, заявник просив суд замінити вибулого стягувача - ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника - ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису №79386 від 12.06.2021 року про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал».
Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, 13 серпня 2024 року ТОВ «Дебт Форс» направлено апеляційну скаргу засобами поштового зв'язку, в якій апелянт зазначив, що оскаржувану ухвалу вважає незаконною та такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що суд неповно і не всебічно з'ясував обставини, що мають значення для вирішення справи. У зв'язку з цим апелянт просив оскаржувану ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким замінити вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому провадженні, на підставі виконавчого напису від 12.06.2021 року про стягнення боргу з ОСОБА_1 .
Станом на день розгляду справи відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У судове засідання, призначене на 13.02.2025 року, сторони не з'явилися, про розгляд справи належним чином повідомлялась, про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надавали.
На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з'явились, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла такого висновку:
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, зазначив, що сума заборгованості, зазначена у постанові про відкриття виконавчого провадження від 05.11.2021 року, відрізняється від суми, право вимоги на яку набуло ТОВ «Дебт Форс» на підставі договорів про відступлення прав вимоги.Крім того, суд вказав на те, що рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного Банку України від 28 червня 2024 року анульовано ТОВ «Дебт Форс» ліцензію на діяльність фінансової компанії з правом здійснювати діяльність з надання таких фінансових послуг, як надання коштів та банківських металів у кредит, факторинг.
Колегія суддів не погоджується з наведеною позицією суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно із частинами першою-другою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги (див. постанови Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 344/14408/15-ц, від 29 червня 2022 року у справі № 2-2830/10).
По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача за виконавчим документом відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №21383/2010.
Колегія суддів зазначає, що володіючи правом вимоги, кредитор має право укладати щодо такого права цивільно-правові угоди, в межах яких може як повністю відчужити наявне у нього право, так і тільки його певну частину.
З матеріалів справи вбачається, що у ТОВ «Вердикт Капітал існувало право вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на суму 55335,41 грн.
Відповідно до договору факторингу №15-02/23 від 15.02.2023 року про відступлення прав вимоги, укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс», первісний кредитор передав останньому право вимоги до ОСОБА_1 за договором №490911736 на суму 51371,71 грн.
Також, згідно з договором №21-05/24(К) від 21.05.2024 про відступлення прав вимоги, укладеним між ТОВ «Кампсіс Лігал» та ТОВ «Дебт Форс», останнє відступило на користь ТОВ «Дебт Форс» право вимоги до ОСОБА_1 за договором №490911736 на суму 51371,71 грн.
Зважаючи на викладене, в рамках наведених договорів первісний кредитор відчужив своє право вимоги до боржника на суму 51371,71 грн., а правонаступник отримав право вимоги до боржника також лише в цій частині боргу.
Отже, ТОВ «Дебт Форс» набуло прав кредитора на отримання виконання зобов'язань за кредитним договором №490911736 саме в частині стягнення заборгованості на суму 51371,71 грн, а тому звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження на зазначену вище суму відповідає вимогам ст.ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Також колегія апеляційного суду вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що анулювання рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного Банку України від 28 червня 2024 року ліцензії ТОВ «Дебт Форс» на діяльність фінансової компанії з правом здійснювати діяльність з надання таких фінансових послуг, як надання коштів та банківських металів у кредит, факторинг, само по собі автоматично обумовлює відсутність права вимоги останнього до боржника.
Відсутність відповідної ліцензії у фактора не обумовлює нікчемність договору факторингу, а лише може бути підставою для оскарження такого договору у встановленому законом порядку.
Жодних доказів, на підтвердження факту визнання договорів про відступлення прав вимоги за договором №490911736 недійсними чи оскарження боржником таких договорів у судовому порядку матеріали справи не містять. Таких доказів не отримано й судом апеляційної інстанції у ході перегляду справи за апеляційною скаргою ТОВ «Дебт Форс». За таких умов на час розгляду справи укладені між первісним кредитором та правонаступниками, останнім з яких є ТОВ «Дебт Форс», договори про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги не оспорювалися, недійсними не визнавалися, а отже є дійсними і підлягають виконанню.
Суд зазначає, що вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язку боржника з виконання свого грошового зобов'язання за виконавчим провадженням.
Та обставина, що сума заборгованості, зазначена у постанові про відкриття виконавчого провадження відрізняється від суми, право вимоги на яку набуло ТОВ «Дебт Форс» до боржника ОСОБА_1 на підставі договорів про відступлення прав вимоги, не може слугувати підставою для відмови у заміни стягувача у виконавчому провадженні правонаступником, а питання щодо сплачених сум боргу за виконавчим провадженням та залишок суми боргу ОСОБА_1 підлягає встановленню між новим стягувачем, виконавцем та боржником під час примусового виконання виконавчого документа.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення по справі нового судового рішення про часткове задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс»задовольнити частково.
Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2024 року скасувати.
Постановити нове судове рішення про часткове задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Замінити стягувача у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису №79386 від 12.06.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, з виконання стягнення боргу з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ), з товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749, адреса: вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, м. Київ) на товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (код ЄДРПОУ: 43577608, адреса: вул. Харківське шосе, 201/203, літера 2-А, офіс 602, м. Київ), в межах суми стягнення 51 371 (п'ятдесят одна тисяча триста сімдесят одна) грн. 71 коп.
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько