25 листопада 2020 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якій міститься клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження постанови Баришівського районного суду Київської області 07 травня 2020 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Постановою суду визнано доведеним, що 08.02.2020 о 09 год. 00 хв. на 77 км. автодороги Київ-Харків в Баришівському районі Київської області, громадянин ОСОБА_1 , керував транспортним засобом DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці.
Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, що пропущений з поважних причин, оскільки первинну апеляційну скаргу було дійсно подано до місцевого суду - 21.05.2020, тобто в строк на апеляційне оскарження постанови, 27.05.2020 апеляційна скарга надійшла до Київського апеляційного суду, однак її повернули з підстав, що апеляційна скарга повинна мати відповідні реквізити та підпис особи, що її подала, а тому вдруге подано апеляційну скаргу - 15.06.2020.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, ОСОБА_1 вказує, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам закону.
Вважає ОСОБА_1 , що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а обставини на які посилається суд в своїй постанові не доведені в установленому законом порядку.
ОСОБА_1 звертає увагу на те, що відразу після зупинки, без присутності свідків, йому було запропоновано проїхати в медичний заклад в місто Бровари, однак, він наполягав на тому, щоб огляд було проведено в медичному закладі в смт. Баришіввка, оскільки це було територіально ближче від міста зупинки, на що отримав відмову.
Після цього працівниками поліції були запрошені двоє свідків яким не було зазначено в який саме медичний заклад пропонується проїхати, також не відомі ні прізвища ні імена осіб, які були запрошені в якості свідків, оскільки, як вбачається з відеозапису, вони не представились, а також не видно їхні обличчя.
Посилається ОСОБА_1 і на те, що судом було проігноровано клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку із запровадженням карантинних обмежень та відсутністю транспортного зв'язку між містом Києвом та смт. Баришівка, що позбавило його права заявити клопотання про виклик свідків та допит осіб, які нібито являються свідками.
В судове засідання суду апеляційної інстанції сам ОСОБА_1 не з'явився, доказів про поважність причини неявки не надав.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, слід дійти наступних висновків.
За приписами ст. 294 КУпАП, постанова судді у праві про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10-ти днів з дна винесення постанови, зокрема особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником.
Згідно зі ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З досліджуваного провадження справи за протоколом про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 видно, що оскаржувана постанова щодо нього ухвалена Баришівським районним судом Київської області 07.05.2020 без його участі (а.п. 46-47), копію якої він отримав - 12.05.2020 (а.п. 49).
Первісна апеляційна скарга на постанову Баришівського районного суду Київської області від 07.05.2020 дійсно подавалась поштовою кореспонденцією до Київського місцевого суду 22.05.2020, тобто у передбачений законом 10-ти денний строк на оскарження судового рішення, яка повернута Київським апеляційним судом за супровідним листом від 01.06.2020 (а.п. 71), повторно апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав 15.06.2020 (а.п. 86).
За вказаним, слід дійти висновку про можливість поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Баришівського районного суду Київської області від 07.05.2020 відносно нього.
Водночас, не є переконливими доводи ОСОБА_1 , що судом першої інстанції були порушені його права, оскільки провадження розглянуто у його відсутність, бо він протягом 08.02.2020-07.05.2020, фактично 3-х місяців, коли на винну особу можна накласти адміністративне стягнення, знаючи про відоме йому провадження, не виявив бажання брати участь у розгляді справи не тільки судом першої інстанції, а і судом апеляційної інстанції, де була можливість надати суду свої пояснення, подати докази, заявляти клопотання та у інший спосіб використовувати свої права, - що свідчить про використання прав, з якими ОСОБА_1 був обізнаний (а.п. 1), за власним розсудом.
Суд апеляційної інстанцій розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та визнані судом доведеними, за доводами, означеними в апеляційній скарзі, на виконання вимог ст. 294 КУпАП.
Згідно положенням ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому, нормою ст. 280 КУпАП регламентовано, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з'ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, всупереч нормі п. 2.5 Правил дорожнього руху України, - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 334962, що складений 08.02.2020, о 09 год. 25 хв., в означений день, о 09 год. 00 хв. на 77 км. автодороги Київ-Харків в Баришівському районі Київської області, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці.
На місці зупинки у присутності двох свідків водій від проходження медогляду у медичному закладі на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.п. 2).
Вказаний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП, уповноваженою на те особою, а саме - командиром взводу № 2, роти № 3 БПП в м. Бориспіль УПП в Київській області ДПП старшим лейтенантом поліції Деменішиним С.В.
Обставини адміністративного правопорушення, що викладені у протоколі, засвідчені свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.п. 2), та які окремо надали власноруч відповідні пояснення (а.п. 5-6).
ОСОБА_1 не надав окремих пояснень щодо обставин правопорушення, водночас підписав протокол про адміністративне правопорушення (а.п. 2).
Дії працівників поліції по проведенню процедури освідування на стан наркотичного сп'яніння та по складанню протоколу про адміністративне правопорушення - не оскаржені.
В судові засідання суду апеляційної інстанції ніхто з сторони захисту не з'явився, додаткових пояснень не надіслав.
За наведеним, слід дійти висновку, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, в їх сукупності, обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Законом України від 07.07.2016 за № 1446-VIII посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або за відмову від проходження такого огляду.
Притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за обставин, встановлених судом, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що є ефективним.
Порушень норм матеріального або процесуального права, які б слугували підставою для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі, - не встановлено.
За викладеним, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови Баришівського районного суду Київської області від 07 травня 2020 року задовольнити та поновити йому цей строк.
Постанову Баришівського районного суду Київської області від 07 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Г.О. Балацька