28 жовтня 2020 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участю:
захисника особи, стосовно якої складено протокол
про адміністративне правопорушення, - Бордунової Н.О.,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Бордунової Н.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 05 червня 2020 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17.000 (сімнадцять тисяч) грн.
За постановою суду визнано доведеним те, що 19.04.2020 о 02 год. 13 хв., ОСОБА_1 знаходився у громадському місці, а саме неподалік буд. № 8 по вул. Вишняківській у м. Києві, без захисної маски, чим порушив вимоги пп. 1 п. 2 Постанови КМУ від 11.03.2020, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, захисник Бордунова Н.О. в інтересах ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі просить постанову Дарницького районного суду міста Києва від 05.06.2020 скасувати, а провадження щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП закрити.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник Бордунова Н.О. вказує, що ОСОБА_1 не перебував у громадському місці в розумінні Постанови КМУ №211, в редакції яка діяла станом на 19.04.2020, а відтак відсутній склад правопорушення.
Посилається захисник і на те, що як слідує з оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 мав захисну маску, яку загубив, а придбати нову маску без маски неможливо.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Бордунової Н.О. в інтересах ОСОБА_1 на підтримку доводів апеляційної скарги в повному обсязі, перевіривши матеріали справи з дослідженням відеозапису подій адміністративного правопорушення та інші дані, які надійшли до суду апеляційної інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, слід дійти наступного.
Суд апеляційної інстанції розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та визнані судом першої інстанції доведеними, за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, підтриманими стороною захисту в суді апеляційної інстанції, на виконання вимог ст. 294 КУпАП.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Водночас, нормою ст. 280 КУпАП задекларовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги процесуального закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення у досліджуваній справі судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.
Згідно нормою ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
У ч. 1 ст. 2 КУпАП наголошується, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, і тільки Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо та положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу, як свідчать приписи ч.ч. 2, 3 ч. 2 КУпАП.
Диспозицією ст. 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил та норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", ст. 2 якого регулює відносини у сфері захисту населення від інфекційних хвороб за Основами законодавства України про охорону здоров?я, законами України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення", цим Законом, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на території України з 12.03.2020 до 24.04.2020 встановлено карантин.
Відповідно до пп.1. п. 2 постанови КМУ від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 06.04.2020 заборонено перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно.
За змістом ст. 41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.
Таким чином, недотримання передбачених заборон які встановлені постановою КМУ № 211 від 11.03.2020, є підставою притягнення особи до відповідальності за ст. 44-3 КУпАП.
З матеріалів досліджуваної справи вбачається, що, згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення, серії ГП № 302757 від 19.04.2020, випливає, що в цей же день, о 02 год. 13 хв., ОСОБА_1 знаходився у громадському місці, а саме неподалік буд. № 8 по вул. Вишняківській у м. Києві, без захисної маски, чим порушив вимоги пп. 1 п. 2 Постанови КМУ № 211 від 11.03.2020, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП ( а.с. 1).
Обставини, що сталися 19.04.2020 засвідчили підписами свідки-поняті ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1) та в окремо викладених поясненнях (а.с. 4-6).
Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений уповноваженою на те особою - поліцейським УПП в м. Києві роти № 1, батальйону № 4, полку № 2, старшим сержантом поліції Багмут М., а його зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Доводи захисника Бордунової Н.О., про те що ОСОБА_1 не знаходився в громадському місці спростовуються переглянутим в судовому засіданні відеозаписом, де останній знаходився в під'їзді житлового будинку, рапортом та роз'ясненням Уряду про визначення поняття "громадське місце".
Згідно роз'яснення Міністерства охорони здоров'я, що таке "громадське місце", де необхідно носити маски чи респіратори у зв'язку з поширенням коронавірусної інфекції відповідно до постанови №211, громадським місцем є частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Також це:
· ліфти і таксофони;
· приміщення та території закладів охорони здоров'я;
· приміщення та території навчальних закладів;
· дитячі майданчики; приміщення та території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;
· під'їзди житлових будинків;
· підземні переходи;
· транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів;
· приміщення закладів ресторанного господарства;
· приміщення об'єктів культурного призначення;
· приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;
· стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів тощо.
При цьому, з переглянутого в суді апеляційної інстанції відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, що міститься в матеріалах справи, видно, що ОСОБА_1 перебуває в під'їзді житлового будинку.
В поліцейському автомобілі ОСОБА_1 працівник поліції запропонував вдягти маску, однак той відмовився.
Поведінка ОСОБА_1 не відповідає навколишній обстановці, постійно лежить, кричить та висловлюється нецензурною лайкою (а.с. 7).
Отже, дослідивши всі докази у провадженні, у їх сукупності, слід визнати, що висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, за порушення ним положень Постанови КМУ № 211 від 11.03.2020.
Стягнення, накладене на ОСОБА_1 з урахуванням обставин, визначених ст. 33 КУпАП, відповідає меті адміністративного стягнення у відповідності до положень ст. 23 КУпАП, в мінімальних межах санкції, передбаченої ст. 44-3 КУпАП, для відповідальності.
Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, - не встановлено.
За викладеним, апеляційна скарга захисника Бордунової Н.О. в інтересах ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 05 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17.000, 00 грн., залишити без змін, а апеляційну захисника Бордунової Н.О. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Г.О. Балацька