19 лютого 2020 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участі:
захисника особи, стосовно якої складено протокол про
адміністративне правопорушення адвоката Щебрини Л.А.
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2018 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10.200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Як вказано у постанові суду першої інстанції, 17.11.2018 близько 04 год. 00 хв. в Київській області, Києво-Святошинського району, село Горенка, вулиця Садова, 21, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «PEUGEOT 405» н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка не відповідає обстановці, зіниці очей не реагують на світло, підвищена жвавість.
Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у лікаря нарколога, за адресою: м. Київ, проспект Визволителів в KMHKЛ Соціотерація.
Водій ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.12.2018 стосовно нього як та прийняти нову постанову, якою закрити справу за відсутністю у діях складу правопорушення.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, ОСОБА_1 вказує, що відомості зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають даним, які зазначені у висновку, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння №911493, що унеможливлює встановити суб'єкт адміністративного правопорушення. У вказаному висновку не зазначено номер та назву документу, що посвідчує обстежувану особу, та не зазначено що такі документи відсутні, а отже лікар який проводив обстеження - особу жодним чином не ідентифікував.
Крім того, у користуванні ОСОБА_1 перебував автомобіль з номерним знаком ADS 733 марки «PEUGEOT 406», що підтверджується копією технічного паспорту на автомобіль, а не «PEUGEOT 405», як зазначено у протоколі.
Також, ОСОБА_1 зазначив, в порушення ст. 256 КУпАП в протоколі серії ОБ №193373, який був наданий ОСОБА_1 не вказано частину статті 130 КУпАП за якою кваліфіковано дії особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Копія протоколу додається.
При цьому, ОСОБА_1 вказує, що його захисником Щербиною Л.A. в судовому засіданні, що відбулось 22.12.2018 було подано клопотання про направлення протоколу до органу який його склав на доопрацювання та приведення їх у відповідність до «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» та КУпАП, проте судом проігноровано дане клопотання та не належним чином перевірено правильність складення протоколу про адміністративне правопорушення, що призвело до не вірної ідентифікації особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 звертає увагу, що його не було відсторонено від керування та його не було затримано в порядку, передбаченому частиною першою статті 265-2 КУпАП, а тому є всі підстави вважати, що він фактично не перебував у стані наркотичного сп'яніння.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката Щербини Л.A. в інтересах ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги в повному обсязі, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти до наступного висновку.
Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги як указано в ст. 294 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, всупереч нормі п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху України, - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №193373 від 17.11.2018, в цей день о 04 год. 00 хв. в Київській області, Києво- Святошинського району, село Горенка, вулиця Садова, 21, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «PEUGEOT405» н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка не відповідає обстановці, зіниці очей не реагують на світло, підвищена жвавість. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у лікаря нарколога, за адресою: м. Київ, проспект Визволителів в KMHKЛСоціотерація.
Водій ОСОБА_1 порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 1).
ОСОБА_1 було роз'яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, розуміння яких він засвідчив власноручним підписом в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1).
Матеріали справи не містять даних щодо оскарження ОСОБА_1 чи в його інтересах адвокатом//представником дій працівників поліції, що не заперечувалося і в суді апеляційної інстанції та в апеляційній скарзі.
Як убачається з пояснень самого ОСОБА_1 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, він не заперечував обставин того, що 17.11.2018 близько 04 год. 00 хв. в Київській області, Києво-Святошинського району, село Горенка, вулиця Садова, 21, він - ОСОБА_1 керував автомобілем «PEUGEOT 405» н.з. НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції, оскільки в його автомобілі не працювали габаритні вогні.
В ході розмови з працівниками поліції, у останніх виникла підозра щодо перебування його - ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, а тому, погодившись з їх пропозицією, він пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога в Київській міській наркологічній клінічній лікарні "Соціотерапія", будучи впевнений у негативному висновку, оскільки вважав себе невинуватим.
Проте, згідно висновку №911493, наявному в матеріалах справи, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.11.2018, що складений на підставі огляду, який був проведений о 05 год. 20 хв. 17.11.2018, ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного (канабіноїди) сп'яніння (а.с. 2).
В суді апеляційної інстанції лікар KMHKЛ «Соціотерапія», який проводив огляд ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначив, що огляд проводився відповідно до «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі». 17.11.2018 о 05 год. 00 хв. у ОСОБА_1 на підставі огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки наркотичного сп'яніння та було направлено до КМНКЛ «Соціотерапія». Проте ОСОБА_1 відмовився від лабораторної діагностики з метою уточнення наявних речовин впливу, тому діагноз встановлено клінічно. Він намагався ознайомити ОСОБА_1 з вказаним висновком, але той відмовився від підпису, про що зазначено у висновку.
Проте, ставити під сумнів правильність висновку щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння тільки з підстав того, що ОСОБА_1 вважав себе спроможним керувати транспортним засобом - об'єктивних даних не має.
Крім того, огляд ОСОБА_1 було проведено у визначеній нормативними актами медичній установі, з застосуванням затвердженої методики, штатним лікарем вказаної установи, кваліфікація якого сумніву не викликає.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги, що лікар який проводив обстеження ОСОБА_1 жодним чином його не ідентифікував, оскільки на переконання суду апеляційної інстанції вказана помилка являється опискою та не є суттєвою для розгляду справи по суті та свідчить про намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Що стосується доводів ОСОБА_1 , викладених в апеляційній скарзі про те, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення він не був відсторонений від керування транспортним засобом чи/або транспортним засіб під його керуванням не був затриманий працівниками поліції для евакуації на штрафний майданчик, що, свою чергу, на переконання сторони захисту, свідчить про невинуватість ОСОБА_1 та порушення працівниками поліції положень законодавства, - то вони є безґрунтовними, оскільки захисник ОСОБА_1. в суді апеляційної інстанції відмовився надати пояснення кому належить транспортний засіб «PEUGEOT405» н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 .
Не надав пояснень і адвокат Шербина Л.А. у який спосіб, з застосуванням якої норми права в провадженні за протоколом про адміністративне правопорушення можна тимчасово затримати транспортний засіб, що не належить ОСОБА_1 , а іншій особі, не виключено, що невстановленому громадянину іншої держави, не порушуючи прав останнього - не повідомивши володільця про тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставляння для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.
При цьому необхідно відмітити, що тимчасове затримання транспортних засобів, зокрема, шляхом доставляння його на спеціальний майданчик чи стоянку проводиться виключно у випадку, передбаченому ч. 1 ст. 265-2 КУпАП, який в досліджуваному провадженні не установлений, не послалася на такий випадок і сторона захисту.
Отже, за наведеним, слід дійти висновку, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали провадження, в їх сукупності, обгрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху України.
Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У рішенні по справі "ОТаллоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Законом України від 07.07.2016 за № 1446-УІІІ посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
А тому, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за керування ним транспортним засобом в стані нароктичного сп'яніння, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Порушень норм матеріального або процесуального права, які б слугували підставою для скасування постанови суду першої інстанції, - не встановлено.
За підсумками, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Г.О. Балацька