ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"13" березня 2025 р. справа № 600/5463/24-а
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боброва Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чернівецького окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернівецького окружного адміністративного суду (далі - відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у видачі та надіслання до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання станом на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 та на 01.01.2024 у відповідності до вимог частини другої статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: з 01.01.2021 2270 грн, з 01.01.2022 2481 грн, з 01.01.2023 2684 грн, з 01.01.2024 3028 грн та зобов'язання видати та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання станом: на 01.01.2021 виходячи з базового посадового окладу судді Чернівецького окружного адміністративного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2021 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 грн; на 01.01.2022 виходячи з базового посадового окладу судді Чернівецького окружного адміністративного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2022 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 грн; на 01.01.2023 виходячи з базового посадового окладу судді Чернівецького окружного адміністративного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2023 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн; на 01.01.2024 виходячи з базового посадового окладу судді Чернівецького окружного адміністративного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2024 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. У зв'язку із зміною розміру прожиткового мінімуму звернулася до відповідача із заявою про видачу довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи: з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням Закону України “Про державний бюджет України на 2021 рік» з розрахунку прожиткового мінімуму в розмірі 2270 грн., з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням Закону України “Про державний бюджет України на 2022 рік» з розрахунку прожиткового мінімуму в розмірі 2481 грн., з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням Закону України “Про державний бюджет України на 2023 рік» з розрахунку прожиткового мінімуму в розмірі 2684 грн., з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням Закону України “Про державний бюджет України на 2024 рік» з розрахунку прожиткового мінімуму в розмірі 3028 грн. Однак відповідачем відмовлено у видачі такої довідки, виходячи з того, що статтею 7 Законів України “Про державний бюджет України на 2021 рік», “Про державний бюджет України на 2022 рік», “Про Державний бюджет України на 2023 рік», “Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді встановлений у розмірі 2102 грн. З огляду на викладене, позивач вважає свої права порушеними, тому звернулася до суду з даним адміністративним позовом. Просила позов задовольнити.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.11.2024 справу №600/5463/24-а направлено в.о. голови Чернівецького окружного адміністративного суду для вирішення питання щодо прийняття розпорядження. Відповідно до розпорядження останнього вказану справу передано до Сьомого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 дану справу передано за підсудністю до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, згідно якої зазначив, що відповідно до частини 1 статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Разом з тим, у частині 3 цієї статті визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет країни на 2021 рік» встановлено прожитковий мінімум, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня - 2102 гривні. Зазначений розмір прожиткового мінімуму також встановлений на 2022 рік (Закон України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ), на 2023 рік (Закон України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №710-IX) та на 2024 рік (Закон України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-ІХ). Також зазначив, що кількісна складова прожиткових мінімумів не зменшувалася з 2021 по 2024 роки включно. Так, Законом №1402-VIII врегульовано розмір суддівської винагороди, який передбачає кількісну складову прожиткових мінімумів, а саме 30, однак, розрахунок фактичного розміру прожиткового мінімуму регулюється виключно Законом України “Про Державний бюджет України» на відповідний рік. Таким чином, розрахунок посадового окладу для суддів здійснюється з розміру 30 прожиткових мінімумів, встановлених Законом №1402-VIII, при цьому, зазначені Закони №1928-ІХ та №2710-IX в судовому порядку не скасовувалися, неконституційними не визнавалися та є чинними. Відповідач при видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходив з встановленого прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня - 2102 гривні, та, відповідно, вважає свої дії правомірними. Просив у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, судом встановлено таке.
Позивач є суддею у відставці та перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду України і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
05.08.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи: з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням Закону України “Про державний бюджет України на 2021 рік» з розрахунку прожиткового мінімуму в розмірі 2270 грн., з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням Закону України “Про державний бюджет України на 2022 рік» з розрахунку прожиткового мінімуму в розмірі 2481 грн., з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням Закону України “Про державний бюджет України на 2023 рік» з розрахунку прожиткового мінімуму в розмірі 2684 грн. (а.с.10).
За результатами розгляду заяви, відповідач листом від 21.08.2024 повідомив, що згідно Законів України Законів України “Про державний бюджет України на 2021 рік», “Про державний бюджет України на 2022 рік», “Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня - 2102 гривні, а тому відсутність підстав для видачі довідок про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с.17).
Позивач, не погодившись з такими діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку публічно-правовому спору в даній справі суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
В статті 43 Конституції України, серед іншого визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно зі статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці на підставі частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 % грошового утримання судді.
Частинами 4, 5 статті 142 Закону №1402-VIII встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відтак, розмір отримуваного суддею у відставці щомісячного довічного грошового утримання залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. І при цьому, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Частиною першою статті 4 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів» (частина друга статті 4 Закону №1402-VIII).
Відповідно до частини першої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною другою статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIII (в редакції Закону №1774-VIII) передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 - 2270 грн. Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 у розмірі 2481 грн. В статті 7 Закону України “Про Держаний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено в розмірі 2684 грн. Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що в 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3028 грн.
Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України від 15 липня 1999 року №966-XIV “Про прожитковий мінімум» (далі - Закон №966-XIV).
Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (стаття 1 Закону №966-XIV).
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
У змісті наведеної норми Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.
Приписами статті 4 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
В Законі України “Про Державний бюджет України на 2021 рік», зокрема в статті 7, разом із встановленням на 01 січня 2021 року прожиткових мінімумів, у тому числі для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн., був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як “прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102,00 грн.
Аналогічні норми містяться в законах України про Державний бюджет на 2022, 2023 та 2024 роки (абзац 5 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік», Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік»).
Таким чином, цими нормами фактично змінено складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів».
Натомість, Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як “прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», тобто цим законом судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
До 2021 року відповідачем для розрахунку базового розміру посадового окладу судді застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено статтею 135 Закону №1402-VIII.
Суд зазначає, що зміни до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, наведений у позовній заяві, а також до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися, тож відсутні законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.
Суд наголошує, що для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 135 Закону №1402-VIII, які мають пріоритет стосовно пізніших положень законів України про Державний бюджет України на 2021-2024 роки.
Закони України про Державний бюджет України на 2021-2024 роки не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
Наведене свідчить, що при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis), тобто Закону України “Про судоустрій і статус суддів», а положення Закону №966-XIV вважати загальними нормами (lex generalis).
На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Отже, Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, відповідач Територіальне управління Державної судової адміністрації в Івано-Франківській області неправильно визначився із розрахунковою величиною посадового окладу, застосувавши в розрахунку іншу величину, відмінну від тієї, що визначена спеціальним законом.
Правова позиція щодо застосування статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік», статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» викладена у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі №400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі №360/503/21, 22 червня 2023 року у справі №400/4904/21, від 12 липня 2023 року у справі №140/5481/22, від 24 липня 2023 року в справі №280/9563/21 та від 13.09.2023 у справі №240/44080/21.
Так Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 у справі №240/44080/21 сформулював такі правові висновки:
- Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
- суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів»;
- зміна Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» складової для визначення базового розміру посадового окладу судді, є порушенням гарантії незалежності суддів.
З огляду на викладене суд вважає, що зміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено: на 01 січня 2021 року - 2270,00 грн.; на 01 січня 2022 року - 2481,00 грн.; 01 січня 2023 року - 2684 грн.; 01 січня 2024 - 3028 грн., - на іншу розрахункову величину, яка Законом №1402-VIII не передбачена, а саме на прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн. згідно з положенням статті 7 Закону №1082-IX, статті 7 Закону №1928-IX, статті 7 Закону №2710-IX, не є правомірною.
Отже, для реалізації права позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, у зв'язку із зміною (збільшенням) базового посадового окладу судді місцевого суду з 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024 року, слід зобов'язати Чернівецький окружний адміністративний суд видати позивачу довідки про суддівську винагороду на підставі частини 2 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» та абзацу четвертого статті 7 “Про державний бюджет України на 2021 рік», “Про державний бюджет України на 2022 рік», “Про Державний бюджет України на 2023 рік», “Про Державний бюджет України на 2024 рік».
В частині другій статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи викладені вище досліджені судом фактичні обставини, які підтверджені доказами, та вказані норми права, котрі регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Чернівецького окружного адміністративного суду щодо невидачі ОСОБА_1 довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи: з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням Закону України “Про державний бюджет України на 2021 рік» з розрахунку прожиткового мінімуму в розмірі 2270 грн., з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням Закону України “Про державний бюджет України на 2022 рік» з розрахунку прожиткового мінімуму в розмірі 2481 грн., з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням Закону України “Про державний бюджет України на 2023 рік» з розрахунку прожиткового мінімуму в розмірі 2684 грн.; з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням Закону України “Про державний бюджет України на 2024 рік» з розрахунку прожиткового мінімуму в розмірі 3028 грн.
Зобов'язати Чернівецький окружний адміністративний суд видати ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: з 1 січня 2021 року виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2021 рік»; з 1 січня 2022 виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2022 рік»; з 1 січня 2023 року виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2023 рік»; з 1 січня 2024 року виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2024 рік».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
відповідач: Чернівецький окружний адміністративний суд, код в ЄДРПОУ - 35891723, вул. Садова, 1-і, м. Чернівці, Чернівецька область, 58000.
Суддя /підпис/ Бобров Ю.О.