Ухвала від 11.03.2025 по справі 205/736/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1383/25 Справа № 205/736/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Головуючого, судді - доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2025 року, якою було відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст.307 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 26 лютого 2025 року було відмовлено в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Не погодившись з даним рішенням обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі обвинувачений проситть скасувати ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 26 лютого 2025 року, та постановити нову, якою застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом

Згідно ч. 2 ст. 392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Разом із тим, обвинуваченим оскаржене рішення суду першої інстанції щодо відмови у зміні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, що не входить до зазначеного вище вичерпного переліку випадків оскарження ухвал, встановлених ч. 2 ст. 392 КПК України.

За таких обставин, з огляду на те, що ст. 392 КПК України не передбачає окремого оскарження ухвали про відмову у зміні запобіжного заходу на більш м'який на цій стадії провадження, а Рішенням Конституційного Суду № 4-р/2019 від 13.06.2019 року визнано неконституційним положення частини другої статті 392 лише щодо окремого апеляційного оскарження ухвали суду виключно про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, тому підстави для відкриття провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого були відсутні.

Апеляційний суд також зважає на позицію Верховного Суду, викладену в постанові №51-7299км18 від 27 лютого 2019 року, згідно якої, якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що воно відкрите за апеляційною скаргою на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.

З урахуванням наведеного апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 26 лютого 2025 року про відмову у зміні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт в апеляційному порядку оскарженню не підлягає, та враховуючи, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого було відкрито помилково, апеляційний суд вважає за необхідне закрити апеляційне провадження за зазначеною апеляційною скаргою.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2025 року про відмову у зміні обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт - закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

____________________ ____________________ ____________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4