13 березня 2025 року Справа № 280/350/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Штабна, будинок 13, приміщення 19, ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (46400, м.Тернопіль, вул.Текстильна, буд.38; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення, -
16 січня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (далі - позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/0000317/2 від 04 грудня 2024 року.
Ухвалою суду від 20 січня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
29 січня 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Тернопільської митниці надійшов письмовий відзив на позов, в якому він заперечує проти доводів, викладених у позовній заяві, вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Під час здійснення митного контролю за ЕМД № 24UA403070009787U6 від 03 грудня 2024 року митницею опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено розбіжності. Так, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № № UA403070/2024/000317/2 від 04 грудня 2024 року, у графі 33 якого зазначено «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митним органом згідно з статтею 53 МКУ. Як вбачається із вищенаведеного, за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості. Таким чином, вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняте митницею відповідно до норм чинного законодавства, тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Також, 29 січня 2025 року представником відповідача до суду подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 13 лютого 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено такі обставини.
27 грудня 2022 року ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро) (далі - Покупець) уклало з компанією «YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD» (Китай) (далі - Продавець) зовнішньоекономічний контракт № KL/4 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту.
На виконання вимог вищезазначеного контракту № № KL/4 від 27 грудня 2022 року, з урахуванням додатку (специфікації) до нього: № 2024-4 від 24 червня 2024 року, рахунку-фактури № KL2024-4 від 09 серпня 2024 року на умовах FОВ згідно міжнародних торговельних правил "ІНКОТЕРМС 2010", позивачу поставлені товари (трактори для сільськогосподарських робіт, колісні, навісні грунтофрези до тракторів та мотоблоків), загальною вартістю 29580,00 доларів США.
З урахуванням наявних в матеріалах справи документів, перевезення товару здійснювалось відповідно до умов Договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) № 2712/917/2022 від 27 грудня 2022р., укладеного ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» з перевізником «Global Container Lines Latvija SIA».
Для здійснення митного оформлення товару, 03 грудня 2024 року декларантом позивача подано до митного органу електронну митну декларацію № 24UA403070009787U6, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: Товар №1 «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 34шт., марка - KENTAVR, модель - 240B, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 1194см3, потужність двигуна - 17,6кВт/24к.с, номери шасі/заводські номери: НОМЕР_1 (двигун № НОМЕР_2 ); НОМЕР_3 (двигун № НОМЕР_4 ); НОМЕР_5 (двигун № НОМЕР_6 ); НОМЕР_7 (двигун № НОМЕР_8 ); НОМЕР_9 (двигун № НОМЕР_10 ); НОМЕР_11 (двигун № НОМЕР_12 ); НОМЕР_13 (двигун № НОМЕР_14 ); НОМЕР_15 (двигун № НОМЕР_16 ); НОМЕР_17 (двигун № НОМЕР_18 ); НОМЕР_19 (двигун № НОМЕР_20 ); НОМЕР_21 (двигун № НОМЕР_22 ); НОМЕР_23 (двигун № НОМЕР_24 ); НОМЕР_25 (двигун № НОМЕР_26 ); НОМЕР_27 (двигун № НОМЕР_28 ); НОМЕР_29 (двигун № НОМЕР_30 ); НОМЕР_31 (двигун № НОМЕР_32 ); НОМЕР_33 (двигун № НОМЕР_34 ); НОМЕР_35 (двигун № НОМЕР_36 ); НОМЕР_37 (двигун № НОМЕР_38 ); НОМЕР_39 (двигун № НОМЕР_40 ); НОМЕР_41 (двигун № НОМЕР_42 ); НОМЕР_43 (двигун № НОМЕР_44 ); НОМЕР_45 (двигун № НОМЕР_46 ); НОМЕР_47 (двигун № НОМЕР_48 ); НОМЕР_49 (двигун № НОМЕР_50 ); НОМЕР_51 (двигун № НОМЕР_52 ); НОМЕР_53 (двигун № НОМЕР_54 ); НОМЕР_55 (двигун № НОМЕР_56 ); НОМЕР_57 (двигун № НОМЕР_58 ); НОМЕР_59 (двигун № НОМЕР_60 ); НОМЕР_61 (двигун № НОМЕР_62 ); НОМЕР_63 (двигун № НОМЕР_64 ); НОМЕР_65 (двигун № НОМЕР_66 ); НОМЕР_67 (двигун № НОМЕР_68 ). Календарний рік виготовлення - 2024. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD.»; Товар №2 «Машини сільськогосподарські для оброблення ґрунту, навісні грунтофрези до тракторів та мотоблоків. Застосовуються для інтенсивного розкришення (розпушення) грунту, знищення бур'янів, подрібнення рослинних залишків, перемішування шарів грунту і вирівнювання поверхні поля: - Грунтофреза 130 (Kentavr 160B) - 34 шт. Виробник: YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD.».
Митна вартість зазначеного товару, підприємством заявлена відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений у статті 58 Митного кодексу України в сумі 34080,00 дол. США: 29580,00 дол. США (вартість товару) + 4500,00 дол. США (вартість транспортних витрат до кордону з Україною).
Разом із митною декларацією позивачем надано документи на підтвердження заявленої митної вартості товару та транспортних витрат (графа 44 МД): додаток (специфікацію) до нього № 2024-4 від 24 червня 2024 року, додаткову угоду до контракту № 18 від 19 вересня 2024 року щодо зміни умов оплати вартості товару; банківську платіжну інструкцію щодо оплати вартості товару № 881 від 20 червня 2024 року; заяву на купівлю валюти № 1068 від 20 червня 2024 року; рахунок-фактуру № KL2024-4 від 09 серпня 2024 року; пакувальний лист до нього від 09 серпня 2024 року; сертифікат країни походження товару № C243149419970034 від 28 вересня 2024 року; технічні характеристики товару; список номерів шасі; договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) № 2712/917/2022 від 27 грудня 2022 року; коносамент № BW24080266 від 25 серпня 2024 року; залізничну товаро-транспортну накладну: № 009852 від 22 листопада 2024 року; заявку на перевезення № 139 від 19 серпня 2024 року; рахунок на оплату послуг перевезення № L72373 від 22 листопада 2024 року; акт виконаних послуг від 02 серпня 2024 року; довідку про транспортні витрати від 22 листопада 2024 року.
Автоматизованою системою митного оформлення “Інспектор» згенеровано форми митного контролю та необхідні до виконання митні процедури:
«000 Інформаційне повідомлення»; 105-2 Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв; 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».
Митниця направила уповноваженій особі повідомлення з вимогою надання додаткових документів а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. відповідно до частини 3 статті 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: - виписку з бухгалтерської документації; - ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На вимогу митного органу позивачем 03 грудня 2024 року направлено лист №12324, в якому звернуто увагу на те, що повідомлення від митниці декларанту не містить будь яких обґрунтувань підстав витребування додаткових документів. До листа додатково долучено: банківську платіжну інструкцію №881, завірену банком; виписку з власного банківського рахунку за червень 2024 року; комерційну пропозицію виробника, прайс-лист виробника від 14 червня 2024 року. Також, вказаним листом митницю повідомлено, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловлено прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
За результатами розгляду поданих позивачем документів, митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000317/2 від 04 грудня 2024 року, відповідно до якого зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - виписку з бухгалтерської документації; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. АСУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної вартості за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. За результатами опрацювання документів встановлено наступне: Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 27 грудня 2022 року №KL/4. До митного оформлення надано рахунок на перевезення від 22 листопада 2024 року №L72373, Акт виконаних робіт №б/н від 02 грудня 2024 року, довідку про транспортні витрати від 22 листопада 2024 року №б/н, заявку на транспортно-експедиторське обслуговування від 19 серпня 2024 року № 139, Договір транспортно-експедиторського обслуговування від 27 грудня 2022 року №2712/917/2022 де експедитором зазначено «Global Container Lines Latvija SIA». Відповідно до накладної УМВС від 22 листопада 2024 року №009852 до виконання перевезення вантажу залізничним видом транспорту залучались треті особи, безпосередні перевізники даного вантажу, проте декларантом не надано жодних документів, які засвідчують договірні засади надання вказаних послуг та документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничного транспортування вантажу; Коносамент від 25 серпня 2024 року №BW24080266 жодним чином не завірений, відсутні будь-які підписи, штампи, печатки; Платіжна інструкція від 20 червня 2024 року №881 не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки не містять обов'язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року №216); Згідно специфікації від 24 червня 2024 року №2024-4 до контракту від 27 грудня 2022 року №KL/4 поставка товару мала бути здійснена в вересні - жовтні 2024р., проте фактично поставка товару здійснюється у грудні 2024 року; Прайс-лист № б/н від 14 червня 2024 року та комерційна пропозиція від 14 червня 2024 року № б/н містять інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність. З огляду на вказане, позивача повідомлено, що митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 Митного кодексу України.
З урахуванням положень пункту 2 частини 3 статті 52 МК України позивачем подано ЕМД №24UA403070009864U7 від 05 грудня 2024 року при цьому сплачено вартість донарахованих митних платежів відповідно до спірного рішення про коригування митної вартості товарів, товар випущено у вільний обіг.
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000317/2 від 04 грудня 2024 року позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 МК України).
Згідно з частиною 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2 статті 53 МК України).
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 МК України).
За правилами частини 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Частиною 1 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з частини 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За положеннями частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).
За визначенням, наведеним у частині 1 статті 256 МК України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 12 статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у статті VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі “Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.
Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
З огляду на наведені норми, суд також зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов'язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.
При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості лише у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом у подібних правовідносинах, зокрема, але не виключно, у постановах від 27 березня 2020 року (справа №540/2605/18), від 06 травня 2020 року (справа №140/1713/19), від 02 липня 2019 року (справа №804/1416/16), від 30 липня 2018 року (справа №804/16582/14), від 05 червня 2018 року (справа №804/475/16), від 02 червня 2022 року -(справа № 460/2674/20) тощо.
Необхідно також зауважити, що Законом України №227-V від 05 жовтня 2006 року "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м.Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).
Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А "Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)" у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв'язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.
Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" 26-29 березня 2001 року вимагають, щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.
Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18 травня 1973 року: "На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства".
Отже, митний орган може додатково вимагати лише ті документи, які можуть усунути обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.
Вирішуючи даний спір, суд зазначає, що відповідно до встановлених обставин справи, за результатами розгляду поданих позивачем документів Митниця направляла декларанту повідомлення про необхідність подання додаткових документів, водночас вказане повідомлення не містило жодної інформації про виявлені розбіжності у поданих документах, у тому числі, що стосуються складових митної вартості.
Крім того, суд вважає, що вказані митним органом в оскаржуваному рішенні розбіжності в поданих документах не могли бути підставою для витребування додаткових документів та коригування заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки подані позивачем для митного оформлення товару документи були достатніми для підтвердження задекларованої митної вартості і у своїй сукупності не викликали сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про ціну товару та інші складові митної вартості.
Стосовно доводів відповідача щодо про ненадання позивачем інших платіжних та/ або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, суд зазначає, що з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивачем до митниці для підтвердження митної вартості товару в спірному випадку декларування, разом з ЕМД та в процесі консультацій щодо митного оформлення задекларованого товару надані наступні платіжні та бухгалтерські документи: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № КL/4 від 27 грудня 2022 року; додаток (специфікація) до нього № 2024-4 від 24 червня 2024 року, додаткова угода до контракту № 18 від 19 вересня 2024 року щодо зміни умов оплати вартості товару; банківська платіжна інструкція щодо оплати вартості товару № 881 від 20 червня 2024 року; заява на купівлю валюти № 1068 від 20 червня 2024 року; рахунок-фактура № KL2024-4 від 09 серпня 2024 року; пакувальний лист до нього від 09 серпня 2024 року; сертифікат країни походження товару № C243149419970034 від 28 вересня 2024 року; технічні характеристики товару; виписка з власного банківського рахунку за червень 2024 року; комерційна пропозиція виробника, прайс-лист виробника від 14 червня 2024 року. Зі змісту вищезазначених документів вбачається, що загальна вартість товару відповідно до специфікації № 2024-4 складає 29580,00 дол. США, що відповідає вартості рахунку на оплату KL2024-4. Відповідно до умов додаткової угоди до контракту № 18, його Сторони узгодили зарахувати передоплату товару у сумі 15 040,00 дол. США відповідно до платіжного доручення №881 від 20 червня 2024 року по специфікації 2024-1 від 1 травня 2024 року до контракту № КL/4 від 27 грудня 2022 року, як оплату поставки товару по специфікації 2024-4 від 24 червня 2024 року до контракту № КL/4 від 27 грудня 2022 року зарахувати передоплату товару у сумі 3 480,00 дол. США відповідно до платіжного доручення №881 від 20 червня 2024 року по специфікації 2024-2 від 16 травня 2024 року до контракту № КL/4 від 27 грудня 2022 року, як оплату поставки товару по специфікації 2024-4 від 24 червня 2024 року - 1 990,00дол.США та по специфікації 2024-5 від 21 травня 2024 року - 1 490,00 дол. США до контракту №KL/4 від 27 грудня 2022 року зарахувати передоплату товару у сумі 12 550,00 дол. США відповідно до платіжного доручення №881 від 20 червня 2024 року по специфікації 2024-3 від 16 травня 2024 року до контракту № КL/4 від 27 грудня 2022 року, як оплату поставки товару по специфікації 2024-4 від 24 червня 2024 року до контракту № КІ./4 від 27 грудня 2022 року. Оплата за специфікацією, з урахуванням умов означеної додаткової угоди здійснена у повному обсязі відповідно до платіжної інструкції № 881 в сумі 29580,00 дол. США. (суми оплати у платіжній інструкції ідентифікуються зі специфікацією у заявці на купівлю валюти № 1068 та додатковій угоді № 18).
Окрім того, суд не погоджується із доводами представника відповідача щодо ненадання позивачем відомостей про вартість страхування та страхових документів, оскільки з урахуванням положень статті 53 МК України такі документи надаються виключно у випадку страхування товару, при цьому, з урахуванням позиції позивача на наявних в матеріалах справи документів, страхування товару не здійснювалось.
Стосовно доводів відповідача щодо ненадання позивачем таких додаткових документів, як: виписки з бухгалтерської документації; копії митної декларації країни відправлення; висновку про вартісні характеристики товарів, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини суд зазначає, що з урахування положень частини 3 статті 53 МК України, вони передбачені як додаткові документи, що надаються (за їх наявності) на запит митниці, виключно у випадку, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Окрім того, суд акцентує увагу відповідача, на те, що ним від відповідача вимагалась виписка з бухгалтерської документації, при цьому така вимога є не конкретизованою, оскільки у повідомлені про необхідність надання додаткових документів не вказано, за який період та на усунення яких розбіжностей в поданих документах необхідно її надати.
Стосовно ненадання позивачем копії митної декларації країни відправлення суд зазначає, що зовнішньоекономічним Контрактом (пункти 3.5, 3.6), копія якого міститься в матеріалах справи, сторонами узгоджені документи які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня.
З огляду на вказане, позивач не мав права вимагати від іншої сторони по контракту документи, не передбачені його умовами.
З приводу ненадання висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціальною експертною організацією, та/або інформації біржових організацій про вартість товару, суд зазначає, що вартість товару, в першу чергу, підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку, наданими позивачем до митниці під час здійснення митного оформлення товару, зокрема: специфікацією, додатковою угодою, рахунком на оплату, платіжною інструкцією щодо здійснення оплати вартості товару та додатковими документами: заявою на купівлю валюти, виписками з власного банківського рахунку, прайс-листом та комерційною пропозицією, відомості яких не містять розбіжностей та кореспондуються між собою. Якість товару підтверджується наданими товариством митниці: сертифікатом країни походження товару, технічними характеристиками виробника товару, прайс-листом, комерційною пропозицією.
Окрім того, позивач стверджує про відсутність у нього висновку про вартісні характеристики товару, а відтак такий висновок не міг бути наданий позивачем до митниці для підтвердження заявленої митної вартості задекларованого товару.
Стосовно не надання позивачем, які засвідчують договірні засади надання послуг та документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничного транспортування вантажу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом встановлено, що міжнародне перевезення товару, задекларованого товару здійснювалось відповідно до укладеного договору міжнародного морського перевезення (фрахту) №2712/917/2022 між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ», як Замовником та компанією «Global Container Lines Latvija SIA», як Перевізником. Згідно статті 1, частини 1 статті 14 Конвенції ООН «Про морське перевезення вантажів 1978 року» від 31 березня 1978 року, перевізник означає будь-яку особу, якою або від імені якої з вантажовідправником укладено договір морського перевезення вантажу. Коли перевізник або фактичний перевізник приймає вантаж у своє відання, перевізник на вимогу вантажовідправника зобов'язаний видати вантажовідправнику коносамент. Згідно зі статтею 1 «Міжнародної конвенції про уніфікацію деяких правил про коносамент» від 25 серпня 1924 року, Перевізник включає власника судна або фрахтувальника, що є стороною в договорі перевезення з відправником. Відповідно до ст. 133 Кодексу торговельного мореплавства України, за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт). Відповідно до частини 4 статті 13 Кодексу торговельного мореплавства України, до мультимодальних перевезень і перевезень у прямому водному сполученні, що здійснюються за участю морських суден, правила цього Кодексу застосовуються в зазначених у ньому випадках, а також в частині, не передбаченій спеціальним законодавством, що регулює такі перевезення. Як вбачається з відомостей заявки на перевезення, рахунку на оплату, акту виконаних послуг, довідки про транспортні витрати перевезення спірної товарної партії в даному випадку має ознаки мультимодального перевезення, тобто перевезення вантажу різними видами транспорту за одним договором. Відповідно до статті 10 Закону України «Про мультимодальні перевезення», за договором мультимодального перевезення одна сторона (оператор мультимодального перевезення) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (замовника послуги мультимодального перевезення) надати послугу мультимодального перевезення, у тому числі із залученням інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення, в установлений договором строк. Відповідно до статті 12 цього ж Закону, розрахунки за роботи та послуги, пов'язані з мультимодальним перевезенням, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними цінами, визначеними за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції. Отже договірні відносини щодо перевезення спірної товарної партії у позивача наявні виключно з компанією-перевізником “Global Container Lines Latvija SIA». При цьому будь-які договори з приводу транспортування задекларованого товару між будь-якими третіми особами, що залучались до перевезення вантажу та позивачем не укладались. Також позивач не є стороною будь-яких договорів між компанією-перевізником та будь-якими третіми особами, що залучались до перевезення вантажу, що обумовлює неможливість наявності у нього таких договорів або комерційних документів. Перевізником «Global Container Lines Latvija SIA», відповідно до укладеного з позивачем умов договору перевезення виставлений останньому загальний рахунок на оплату усіх послуг з перевезення задекларованого товару, який і був оплачений останнім, а договірні та комерційні відносини основного перевізника з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, що залучались ним до перевезення вантажу до позивача не мають відношення.
Окрім того, судом встановлено, що відповідачем під час перевірки наданих позивачем до митного оформлення товару документів не враховано, що наданий коносамент є телекс-релізом оригіналу коносаменту, оформленого фрахтувальником «Global Container Lines Latvija SIA» за договором перевезення № 2712/917/2022 від 27 грудня 2022 року. Телекс-реліз - це електронне повідомлення, яке відправляється цією лінією або її агентом в порту навантаження в їх офіс в порту вивантаження електронною поштою або по операційній програмі судохідної компанії, інформуючи тим самим про те, що вантажовідправник або експортер здав один або всі оригінали коносамента, які були видані лінією в порту відвантаження і що товар може бути виданий конкретному вантажоотримувачу без надання ним оригіналу коносамента.
При цьому, телекс-реліз жодним чином не впливає на вартість товару, адже не містить вартісних показників.
Окрім того, суд зазначає, що відповідачем в рамках розгляду даної адміністративної справи не обґрунтовано чому документи, надані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару, проте, митним органом необґрунтовано витребувано додаткові документи, а вказані в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості недоліки у поданих позивачем документах спростовані в ході судового розгляду справи.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Разом з тим суд встановив, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а також заявлену митну вартість, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування другорядного методу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин та досліджених письмових доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статі 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 3 839,08 грн. згідно платіжної інструкції № 37288167 від 24 грудня 2024 року, інших судових витрат не заявив.
Отже, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 839,08 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/0000317/2 від 04 грудня 2024 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МОТОТЕХІМПОРТ» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 839,08 грн. (три тисячі вісімсот тридцять дев'ять гривень 08 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені статтею 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 13 березня 2025 року.
Суддя Д.В. Татаринов