13 березня 2025 року Справа № 280/4141/24 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого: судді Семененко М.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.07.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо виплати з 01.03.2024 ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, з обмеженням її максимального розміру.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.03.2024 нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, з урахуванням раніше визначеного розміру пенсії на підставі рішень судів у справах №280/4839/21, №280/311/22, №280/386/22, №280/6956/22, №280/7439/23, з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору сумі 1211,20 грн.
Рішення набрало законної сили 10.08.2024, 13.11.2024 у справі видано виконавчі листи.
03.03.2025 до суду надійшла заява позивача, подана в порядку, передбаченому статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій просить визнати протиправними рішення, дії, бездіяльність відповідача щодо зменшення з 01.01.2025 конкретних сум пенсійних виплат, визначених у судовому рішенні по справі №280/4141/24, яке набуло чинності 10.08.2024, та поновити право позивача на їх отримання в межах зобов'язань рішення суду по справі.
В обґрунтування заяви зазначає, що з 01.01.2025 відповідач обмежив розмір пенсії позивача, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», що суперечить рішенням суду, які набрали чинності. Зазначене, на його думку, свідчить про протиправність дій суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у справі №280/4141/24.
Ухвалою суду від 04.03.2025 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 КАС України в адміністративній справі №280/4141/24; призначено заяву до судового розгляду без виклику учасників справи в порядку письмового провадження; запропоновано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області у строк до 12.03.2025 висловити свою позицію щодо заяви.
07.03.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало відзив, в якому зазначило, що рішення суду по справі № 280/4141/24 виконано відповідачем в повному обсязі. Відповідно до розрахунків пенсії, починаючи з 01.03.2024 позивачу нараховується та виплачується пенсія з урахуванням рішення суду. Втім, з урахуванням вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та постанови КМУ від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» виплата пенсії з 01.01.2025 здійснюється із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення. Оскільки з 01.01.2025 змінився порядок обчислення пенсії відповідно до постанови КМУ № 1, припинення виконання рішення суду у справі № 280/4141/24 є правомірним. Так, заявником не наведено доводів та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду. Всі дії відповідача ґрунтуються на законодавчих нормах з урахуванням всіх рішень суду щодо позивача. Таким чином, виходячи з викладеного, а також зважаючи на ненадання заявником доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, не вбачається підстав для задоволення заяви. У задоволенні заяви просить відмовити.
За результатами розгляду поданої заяви, дослідивши додані до заяви письмові докази та матеріали справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Таким чином, право на судовий захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень є складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до частини 2 та 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з ч. 3 ст. 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Згідно з частиною 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З системного аналізу вищезазначених норм права можна дійти висновку, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду, якщо такі рішення, дії чи бездіяльності порушують права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом механізмів, визначених статтею 383 КАС України, можливе у разі встановлення факту вчинення суб'єктом владних повноважень рішень, дій чи бездіяльності, в результаті яких всупереч рішенню суду порушуються права особи, або зміст рішення суду викривлюється, що призводить до протиправних наслідків, і такий факт має бути підтверджений належними та допустимими доказами, поданими позивачем.
З матеріалів справи встановлено, що йного фонду у Запорізькій області від 31.01.2025 №1693-729/П-02/8-0800/25 вбачається, що розмір пенсії позивача з 01.01.2025 приведено у відповідність до статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану», якою визначено розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій, у тому числі, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII.
З наданого до матеріалів справи розрахунку пенсії позивача станом на 01.03.2024 судом встановлено, що розмір пенсії позивача (з надбавками) з урахуванням індексації становить 30 945,29 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 30 945,29 грн. При цьому, врахована індексація ОСНП 2022 3186,26 грн, індексація базового ОСНП 2023 1500,00 грн, індексація базового ОСНП 2024 1500,00 грн., щомісячна доплата до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Крім того, до суду надано розрахунок пенсії відповідача станом на 01.01.2025 відповідно до якого, розмір пенсії позивача (з надбавками) з урахуванням індексації становить 30 945,29 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії, пониження суми 30945,29 грн згідно ПКМУ №1 від 03.01.2025 - 26 754,99 грн. При цьому, врахована індексація ОСНП 2022 3186,26 грн, індексація базового ОСНП 2023 1500,00 грн, індексація базового ОСНП 2024 1500,00 грн., щомісячна доплата до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Суд звертає увагу на те, що статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 за №4059-ІХ (надалі по тексту також - Закон №4059-ІХ) установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані), у тому числі, відповідно до Закону № 2262-ХІІ (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України 03.01.2025 прийнято постанову №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", пунктом 1 якої установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення - до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10, 11, 13, 17, 21 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11, 13, 17, 21 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5, 0,4, 0,3, 0,2 і 0,1 відповідно.
Ця постанова набрала чинності з дня опублікування та застосовується з 1 січня 2025 року.
Отже, що починаючи з 01.01.2025, відбулась зміна чинного нормативно-правового регулювання щодо визначення розміру пенсій, проте, такі правовідносини перебувають поза межами предмету спору в цій справі, виникли після ухвалення судом рішення від 10.07.2024, при цьому, суд не надавав та не міг надавати їм оцінку в межах розгляду даної справи.
Оскільки відповідні обставини на момент прийняття рішення у даній справі не існували та виникли пізніше, то у випадку незгоди із розміром пенсії, визначеним відповідачем з 01.01.2025, позивач має право оскаржити відповідні рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду в загальному порядку.
З огляду на вищезазначене, суд доходить до висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом подання заяви в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому, відповідно, у такий спосіб неможливо захистити чи відновити права позивача.
За таких обставин, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів, які свідчать про наявність протиправних рішень, дій чи бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, вчинених на виконання рішення суду від 10.07.2024 у справі №280/4141/24, підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 КАС України, відсутні.
Керуючись ст.241, 243, 248, 294, 383 КАС України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі №280/4141/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 13.03.2025.
Суддя М.О. Семененко