13 березня 2025 рокуСправа № 280/1368/24 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я, розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про прийняття звіту щодо виконання судового рішення в адміністративній справі
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. № 158 Б, код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі №280/1368/24 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. № 158 Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024 у справі №280/1368/24 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови (оформлені листами від 02.02.2024 № 1968-342/П-02/8-0800/24 та від 09.02.2024 року № 2309-2173/П-02/8-0800/24) та бездіяльність у не здійсненні перерахунку раніше призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб: на 01 січня 2021 року - виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» та розрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2021 рік», у розмірі 2270 гривень; на 01 січня 2021 року - виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» та розрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2022 рік», у розмірі 2481 гривень; на 01 січня 2023 року - виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2023 рік», розрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривень, - на 01.01.2024 виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2024 рік», розрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 3028 гривні;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з урахуванням компенсації інфляційних втрат на час виплати перерахунку відповідно до вимог статті 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн, встановленого на 01.01.2021 абзацом четвертим статті 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2021 рік», за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2481,00 грн, встановленого на 01.01.2022 абзацом четвертим статті 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2022 рік», за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн, встановленого на 01.01.2023 абзацом четвертим статті 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2023 рік», з 01.01.2024 виходячи розрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривні, встановленого на 01.01.2024 абзацом 4 статті 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2024 рік».
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України у справі задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області протягом одного місяця з дня отримання цієї ухвали, подати до Третього апеляційного адміністративного суду звіт про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано до Третього апеляційного адміністративного суду заяву про прийняття звіту про виконання постанови суду.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року відмовлено в прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року, заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено частково, встановлено новий строк для подання боржником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області звіту про повне виконання рішення суду, а саме шляхом зобов'язання подати до Третього апеляційного адміністративного суду звіт про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у місячний строк з дня набрання цією ухвалою законної сили. В задоволені іншої частини заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано до Третього апеляційного адміністративного суду заяву, відповідно до якої просило прийняти звіт про виконання постанови суду.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025 відмовлено в прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року. Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено. Встановлено новий строк для подання боржником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області звіту про повне виконання рішення суду, шляхом зобов'язання подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у строк один місяць з дня набрання цією ухвалою законної сили.
03.03.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано до Запорізького окружного адміністративного суду заяву вх. № 9876, відповідно до якої Управління просить прийняти звіт про виконання постанови суду. У звіті відповідач покликається на те, що постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024 у справі №280/1368/24 було виконано відповідачем відповідно до покладених зобов'язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.
Позивачем 04.03.2024 подано до суду заперечення вх. № 9941 на звіт відповідача, в яких вказано, що повного виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі № 280/1368/24 боржником, як витікає зі звіту, так і не відбулося, так як нарахована боржником заборгованість не виплачена. Вказує, що ГУ ПФУ надає копію листа до ПФУ від 31.01.2025 за номером 0800-08-5/9389, проте ані відповіді, ані підтвердження направлення цього листа до ПФУ суду не надається. Зазначає також, що ГУ ПФ України в Запорізькій області та його керівник не надали доказів, які підтверджують вжиття ними всіх необхідних заходів для призначення бюджетних асигнувань, які є достатніми і вичерпними для виконання постанови суду. Покликається на те, що відповідно до загальновідомої практики Європейського суду з прав людини державні органи не можуть виправдовувати невиконання судового рішення відсутністю коштів. Просить відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області у прийнятті звіту.
Суд, розглянувши заяву відповідача та заперечення позивача, дослідивши звіт про виконання постанови суду, зазначає наступне.
Згідно із статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частинами 1, 2, 4 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Вказаною нормою законодавець встановив обов'язок учасників справи щодо обов'язкового виконання рішень суду та їх відповідальність за невиконання таких рішень. Зазначена норма не передбачає будь-яких припущень або виключень щодо виконання частини судового рішення, не визначає яку частину рішення сторона повинна виконати обов'язково, а яку може не виконувати за наявності будь-яких причин.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі “Скордіно проти Італії». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі “Сіка проти Словаччини»).
Обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в яких є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Суд зазначає, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.
Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Судовий контроль за виконанням судового рішення полягає у перевірці судом належного, точного та своєчасного виконання судового рішення у спосіб отримання звіту про таке виконання або спонукання до виконання судового рішення через визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у справі; наявність судового контролю за виконанням судового рішення передбачає безпосереднє виконання останнього та виключає можливості подання окремого позову, предметом якого є протиправні дії або бездіяльність суб'єкта, який має виконати таке рішення
Питання, пов'язані із здійсненням судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовані статтею 382 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини 1-3, 5, 6 статті 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 3 статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 - 3 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин 2 та/або 3 статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Так, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з урахуванням компенсації інфляційних втрат на час виплати перерахунку відповідно до вимог статті 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн, встановленого на 01.01.2021 абзацом четвертим статті 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2021 рік», за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2481,00 грн, встановленого на 01.01.2022 абзацом четвертим статті 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2022 рік», за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн, встановленого на 01.01.2023 абзацом четвертим статті 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2023 рік», з 01.01.2024 виходячи розрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривні, встановленого на 01.01.2024 абзацом 4 статті 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2024 рік».
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області надало суду новий звіт про виконання постанови суду, строк подання якого не було пропущено відповідачем.
Надіючи оцінку поданому звіту в контексті виконання відповідачем постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року, суд зазначає наступне.
Так, на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024 у справі №280/1368/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Розмір щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 розраховано Головним управлінням з урахуванням вимог постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024 у справі №280/1368/24, та станом на 01.01.2021 рік складає 169977,60 грн, станом на 01.01.2022 складає 185777,28 грн, станом на 01.01.2023 складає 200977,92 грн, станом на 01.01.2024 складає 226736,64 грн.
Залишок невиплачених коштів за період з 01.01.2021 по 31.12.2024 на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024 у справі №280/1368/24 після перерахунку склав 1628147,70 грн.
Головним управлінням здійснено розрахунок компенсації втрати частини доходів в сумі 279328,00 грн, про що свідчить долучений до справи розрахунок компенсації.
Вказані обставини вже були досліджені та встановлені Третім апеляційним адміністративним судом в ухвалі від 30.01.2025. Спір щодо нарахованих сум між сторонами відсутній.
При цьому, відмовляючи у прийнятті звіту, Третій апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 30.01.2025 зазначив наступне: «….доказів того, що відповідачем щомісяця надається інформація про потребу в бюджетних асигнуваннях з метою виплати заборгованості з дати ухвалення рішення суду та набрання його законної сили, матеріалами справи не підтверджуються…».
В свою чергу, позивач також покликався на те, що ГУ ПФ України в Запорізькій області та його керівник не надали доказів, які підтверджують вжиття ними всіх необхідних заходів для призначення бюджетних асигнувань, які є достатніми і вичерпними для виконання постанови суду.
З приводу вказаних обставин, суд зауважує, що у звіті, поданому відповідачем 03.03.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зазначило, що Управління перед Пенсійним фондом України порушувало питання щодо виділення бюджетних коштів на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, в тому числі задля можливості фінансування виплати здійснених позивачу нарахувань, про що свідчить лист від 31.01.2025 №0800-08-5/9389. На підтвердження вказаних доводів надано вказаний лист.
Також, заявою про долучення доказів вх. № 10712 від 06.03.2025 відповідачем було надано лист Пенсійного фонду України від 05.03.2025 №2800-030202-9/15065, який, по суті, є відповіддю на лист від 31.01.2025 №0800-08-5/9389 та повідомляє наступне; "...нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень. Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджено. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік після його затвердження. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Відтак, виплата коштів, нарахованих на виконання постанови Третього апеляційного суду від 27.06.2024 у справі № 280/1368/24 щодо ОСОБА_1 , здійснюється в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.".
Тож, наданими відповідачем докази, підтверджується, що відповідач вживає залежні від нього заходи, для виконання постанови Третього апеляційного суду від 27.06.2024 у справі № 280/1368/24. Також, відповідачем наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, зокрема, черговість виплат на виконання рішень суду.
Тому, з огляду на положення статті 382-3 КАС України, у суду відсутні підстави для відмови у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання постанови Третього апеляційного суду від 27.06.2024 у справі № 280/1368/24.
Слід наголосити, що приймаючи звіт суб'єкта владних повноважень, суд жодним чином не підтверджує факт повного виконання судового рішення, а лише засвідчує, що відповідачем наведені обгрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, а також заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення і останні, на думку суду, є достатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Відповідно до ч.11 ст.382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про необхідність встановлення нового строку для подання звіту у строк три місяці з дня набрання цією ухвалою законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.241, 243, 248, 382 КАС України, суд -
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання постанови Третього апеляційного суду від 27.06.2024 у справі № 280/1368/24.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області новий строк для подання звіту про виконання постанови Третього апеляційного суду від 27.06.2024 у справі № 280/1368/24 - три місяці з дня набрання цією ухвалою законної сили.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення.
Суддя Л.Я. Максименко