13 березня 2025 року Справа № 280/10994/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом - ОСОБА_1
до - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
27 листопада 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ПФУ в Харківській області № 232730022552 від 15.10.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Харківській області зарахувати до страхового стажу період навчання з 01.09.1980 по 03.07.1982 згідно довідки Фахового коледжу Класичного приватного університету № 006/24 від 11.03.2024, періоди роботи з 23.08.1982 по 22.08.1985, з 23.09.1985 по 29.04.1988, з 05.12.1989 по 24.11.1997, 25.02.1998 по 25.11.1998, з 20.05.2002 по 03.01.2003 - згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 08.10.2024 з урахуванням зазначених періодів;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь позивача судові витрати у розмірі 1 211,20 грн.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що 08.10.2024 вона звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління ПФУ в Харківській області № 232730022552 від 15.10.2024 в призначенні пенсії за віком було відмовлено у зв'язку із недостатністю страхового стажу.
Органами Пенсійного фонду України було розраховано страховий стаж у розмірі 14 років 05 місяців 05 днів, при цьому не було зараховано періоди трудової діяльності позивачки згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 05.09.1982 у зв'язку із виправленням дати народження особи на титульній сторінці трудової книжки, яке не завірене належним чином, а також період її навчання з 01.09.1980 по 03.07.1982 згідно довідки № 006/24 від 11.03.1982 у зв'язку із відсутністю номерів та дат наказів про зарахування та відрахування з навчання.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернулася до суду із даним адміністративним позовом. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 02.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання суду відповіді на відзив. Встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання суду заперечення. Запропоновано учасникам справи надати до суду: докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, додаткові докази або пояснення; всі наявні в них документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі; довіреності на представників; документи про правовий статус сторін, належним чином засвідчені копії документів у справу.
У встановлений ухвалою від 02.12.2024 строк відповідач правом на подачу відзиву не скористався.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив достатність підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
08.10.2024 позивач звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 232730022552 від 15.10.2024 в призначенні пенсії за віком було відмовлено у зв'язку із недостатністю страхового стажу.
Відповідачем було розраховано страховий стаж у розмірі 14 років 05 місяців 05 днів. До страхового стажу позивача не було зараховано періоди її трудової діяльності, зазначені в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 05.09.1982 у зв'язку із виправленням дати її народження на титульній сторінці трудової книжки, яке не завірене належним чином, а також період її навчання з 01.09.1980 по 03.07.1982 згідно довідки № 006/24 від 11.03.1982 у зв'язку із відсутністю номерів та дат наказів про зарахування та відрахування з навчання.
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 05.09.1982 р. позивач:
- з 1980 р. по 1982 рік навчалась в Запорізькому кооперативному технікумі (згідно диплома № 329969);
- 23.08.1982 прийнята бухгалтером в об'єднання з торгівлі продовольчими товарами;
- 12.03.1983 у зв'язку із ліквідацією продоб'єднання переведена в Акімівську райспоживспілку бухгалтером Кирилівського РТП;
- 22.08.1985 звільнена з посади по ст. 38 КЗпП за власним бажанням.
- 23.09.1985 була прийнята на роботу старшим комірником в Кирилівський комбінат комунальних підприємств;
- 05.05.1986 переведена на посаду нормувальника;
- 21.06.1986 переведена на посаду бухгалтера ККП;
- 29.04.1988 звільнена із займаної посади на підставі ст. 38 КЗпП по догляду за дитиною до 8 років;
- 05.12.1989 прийнята бухгалтером в Кирилівське РТП Якимівської райспоживспілки;
- 01.07.1992 переведена заступником головного бухгалтера;
- 24.11.1997 звільнена за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням штату;
- з 25.02.1998 по 25.11.1998 стояла на обліку в Якимівському районному центрі зайнятості та отримувала державну допомогу по безробіттю;
- 20.05.2002 прийнята на посаду головного бухгалтера КП «Будівництво»;
- 03.01.2003 звільнена з посади на підставі ст. 38 КЗпП за власним бажанням.
Трудова книжка серії НОМЕР_1 була заведена 05.09.1982 за місцем першої роботи позивача і заповнена відповідальною за ведення трудових книжок особою відділу кадрів. При цьому, було повністю заповнено всі наявні графи на титульному аркуші трудової книжки, внесено інформацію про прізвище, ім'я, по батькові, дату народження, освіту, професію, спеціальність, дату заповнення, проставлено підпис особи, відповідальної за ведення трудових книжок. У подальшому дівоче прізвище « ОСОБА_2 » було змінене на шлюбне « ОСОБА_3 », про що внесено відповідний запис на внутрішній стороні обкладинки. Відтак, трудова книжка містить повну і достатню інформацію для підтвердження її належності позивачу, а незначне підправлення в одній із цифр дати народження не створює підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів у її дійсності.
Згідно записів Диплому серії НОМЕР_2 , виданого Запорізьким кооперативним технікумом 03.07.1982 (реєстраційний номер 3569), ОСОБА_4 вступила до вказаного навчального закладу у 1980-му році і у 1982-му році завершила повний курс технікуму за спеціальністю «Бухгалтерський облік».
Трудова книжка НОМЕР_1 від 05.09.1982 також містить запис про навчання в Запорізькому кооперативному технікумі із зазначенням років навчання (з 1980 року по 1982 рік) із посиланням на документ, на підставі якого внесено запис - диплом № НОМЕР_3 ).
Згідно відомостей, зазначених в довідці № 006/24, виданій 11.03.2024 Фаховим коледжем Класичного приватного університету, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчалась у Запорізькому кооперативному технікумі на денному відділенні з 01.09.1980 по 03.07.1982 за спеціальністю «Бухгалтерський облік» і отримала диплом Д № ВТІ-329969, виданий 03.07.1982 за реєстраційним № 3569. Наказ про зарахування № 191 від 23.08.1980. Наказ про відрахування у справі відсутній (термін закінчення навчання підтверджується датою видачі диплома). Також довідка містить відомості щодо реорганізації Запорізького кооперативного технікуму і подальших перейменувань закладу.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
За приписами статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.
На підставі статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Частиною першою статті 4 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Згідно частини 1 статті 24 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частина 2 статті 24 закону України № 1058-IV від 09.07.2003 передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частина 4 статті 24 закону України № 1058-IV від 09.07.2003 визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим законом.
Закон «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набрав чинності з 01.01.2004. До вказаної дати порядок обчислення стажу визначався Законом України «Про пенсійне забезпечення». Тобто періоди трудової та іншої діяльності, що проходили до 01.01.2004 підлягають зарахуванню до страхового стажу відповідно до статей 56-63 закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до статті 56 закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно зі статтею 62 закону України № 1788-XII від 05.11.1991, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На час первісного заповнення трудової книжки діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974 (далі за текстом - Інструкція).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Інструкції, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців. Прийом на роботу без трудової книжки не допускається.
Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції, заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції, питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовані Постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 06.09.1973 № 656 «Про трудові книжки робітників та службовців» (далі за текстом - Постанова) та даною Інструкцією.
Відповідно до пункту 1 Постанови встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 13 вказаної Постанови при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, підприємстві засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою.
При цьому, відповідно до пункту 18 Постанови відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.
Спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, яка містить аналогічні вимоги щодо порядку ведення трудових книжок.
Отже, обов'язок по здійсненню записів у трудовій книжці покладено на керівників підприємств, власників або уповноважені ним органи, а не на працівника, відтак, відповідальність за правильність вчиненого запису, так само, як і тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці, не можуть бути перекладені на працівника.
Оскільки трудова книжка, яка є основним документом, що підтверджує трудову діяльність, містить всю необхідну інформацію про періоди роботи позивача, зазначений документ є достатнім для підтвердження її трудового стажу, відтак дії відповідача щодо незарахування періодів роботи на підставі трудової книжки до страхового стажу є незаконними.
Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на наявність незавіреного належним чином виправлення у даті народження, оскільки наведення однієї з цифр дати народження є несуттєвим, а незначні недоліки при заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Саме такої позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а.
Оцінюючи законність рішення відповідача в частині незарахування до загального стажу періоду навчання в Запорізькому кооперативному технікумі з 01.09.1980 по 03.07.1982 згідно довідки № 006/24 від 11.03.2024 суд виходить з наступного.
Згідно положень частини 4 статті 24 закону України № 1058-IV від 09.07.2003, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим законом.
Відповідно до підпункту «и» пункту 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590 (в редакції, чинній на момент навчання), крім роботи в якості робочого або службовця до загального стажу роботи зараховується також навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних навчальних закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах, тощо).
Згідно положень пункту «д» частини 3 статті 56 закону України № 1788-XII від 05.11.1991, до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно пункту 8 Порядку, період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Дипломом серії НОМЕР_2 , виданим Запорізьким кооперативним технікумом 03.07.1982, та трудовою книжкою НОМЕР_1 від 05.09.1982 позивача підтверджується навчання у Запорізькому кооперативному технікумі у період з 1980 по 1982 роки. Точні дати початку та завершення періоду навчання в зазначених документах відсутні.
Разом із тим, до заяви про призначення пенсії за віком була додана довідка № 006/24, видана 11.03.2024 Фаховим коледжем Класичного приватного університету, якою підтверджуються факт навчання позивача у Запорізькому кооперативному технікумі на денному відділенні з 01.09.1980 по 03.07.1982 за спеціальністю «Бухгалтерський облік» і отримання нею диплому Д № ВТІ-329969, виданого 03.07.1982 за реєстраційним № 3569. Відомості, зазначені в довідці про навчання повністю узгоджуються із даними трудової книжки та диплому.
Оскільки в довідці № 006/24 від 11.03.2024 зазначені відомості про точний період навчання, вказана довідка повністю відповідає вимогам п. 8 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993, і є належним та достатнім документом для зарахування цього періоду у страховий стаж.
У відповідності до положень статті 101 закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Частиною 3 статті 44 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» також закріплено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Відтак неврахування періоду навчання у технікумі із посиланням на відсутність у довідці номерів та дат наказів про зарахування та відрахування з навчання, є необґрунтованим і незаконним.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 211,20 грн. Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору сплачену позивачем при зверненні до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 139, 243, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 232730022552 від 15.10.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу період навчання з 01.09.1980 по 03.07.1982, згідно довідки Фахового коледжу Класичного приватного університету № 006/24 від 11.03.2024, періоди роботи з 23.08.1982 по 22.08.1985, з 23.09.1985 по 29.04.1988, з 05.12.1989 по 24.11.1997, 25.02.1998 по 25.11. 1998, з 20.05.2002 по 03.01.2003 - згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 08.10.2024 з урахуванням зазначених періодів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) на користь позивача судові витрати у розмірі 1 211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 13 березня 2025 року.
Суддя Сацький Р.В.