Ухвала від 12.03.2025 по справі 240/25641/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

(про відмову у роз'ясненні судового рішення)

12 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/25641/21

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Токаревої М.С., розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №240/25641/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року у справі №240/25641/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправною бездіяльність та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.03.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

На виконання рішення суду від 05 квітня 2022 року судом виготовлено виконавчі листи, які видано позивачу.

До Житомирського окружного адміністративного суду позивачем подано заяву про роз'яснення судового рішення, в якій просить роз'яснити рішення в частині виконання, а саме в частині розрахункової величини.

Розгляд заяви про роз'яснення судового рішення здійснюється у порядку письмового провадження без участі учасників справи.

Визначаючись щодо наявності підстав для роз'яснення судового рішення, суд зазначає про таке.

Частиною 1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч.2 ст.254 КАС України).

Положеннями ч.3 ст.254 КАС України передбачено, що суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч.4 ст.254 КАС України).

Відповідно до ч.5 ст.252 КАС України ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.

Аналіз викладених норм, дає підстави для висновку, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить.

Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).

Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Так, у поданій заяві позивач просить роз'яснити щодо застосування необхідної розрахункової величини при здійсненні обрахунку встановленої судовим рішенням доплати до пенсії пенсії, як непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Втім, слід відмітити, що в рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року, чітко та зрозуміло викладено його зміст та підстави, які слугували для зобов'язання відповідача призначити та щомісячно проводити ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та визначено розрахункову величину для її обрахунку, що що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Таким чином, суд вважає, що рішення викладено з додержанням норм, передбачених КАС України.

З огляду на вказане та враховуючи раціональність вищезазначених критеріїв доцільності роз'яснення судового рішення, у задоволенні заяви позивача про роз'яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року необхідно відмовити, оскільки підстави для задоволення такої заяви відсутні.

Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення від 05 квітня 2022 року в адміністративній справі №240/25641/21.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя М.С. Токарева

Попередній документ
125817373
Наступний документ
125817375
Інформація про рішення:
№ рішення: 125817374
№ справи: 240/25641/21
Дата рішення: 12.03.2025
Дата публікації: 17.03.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (27.12.2022)
Дата надходження: 22.09.2021
Предмет позову: визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити дії