Є.у.н.с.512/179/25
Провадження №2/512/194/25
с-ще Саврань
"12" березня 2025 р.
про повернення позовної заяви
Суддя Савранського районного суду Одеської області Брюховецький О.Ю. розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Варшавський К.А. в інтересах ТОВ "Свеа Фінанс звернувся до Савранського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до змісту якої просить:
стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місце знаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6) заборгованість за Договором №525387572 від 26.12.2021 року У розмірі 45 552,36 грн. (Сорок п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві гривні 36 копійок);
Судові витрати, пов'язані з розглядом цієї позовної заяви, у встановленому законодавством порядку покласти на відповідача, та стягнути їх з нього в повному обсязі на користь позивача.
Перевіряючи матеріали поданої позовної заяви на відповідність вимогам статей 175-177 ЦПК України, суд дійшов висновку, що така підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з наступних підстав.
Статтею 175 ЦПК України визначено основні вимоги до позовної заяви.
Частиною другою статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Частинами п'ятою, шостою статті 43 ЦПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини восьмої статті 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Рішенням Вищої Ради Правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення № 1845/0/15-21), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Згідно із пунктом 8 Положення № 1845/0/15-21 підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений веб-сервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
За приписами абзацу 1 пункту 9 Положення № 1845/0/15-21 процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Пунктом 24 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Відповідно до пункту 5.4 Положення № 1845/0/15-21 електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов'язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.
За приписами пункту 16 Положення № 1845/0/15-21 процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.
Згідно із пункту 26 Положення № 1845/0/15-21 електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22, провадження № 14-48цс22, висловила правову позицію, відповідно до якої вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов'язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Тобто, особи, які виконали свій обов'язок, встановлений ч. 6 ст. 14 ЦПК України, з реєстрації Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» можуть звернутися до суду з відповідним процесуальним документом або в письмовій формі, або в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису.
Судом встановлено, що подана представником позивача позовна заява не є створеною із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду та не надіслана засобами відповідної підсистеми ЄСІТС, як встановлено у пункті 26 Положення №1845/0/15-21.
В свою чергу, з поданих позивачем документів, судом встановлено, що останнім через електронний кабінет в Електронному суді в якості додатку до позовної заяви, який (документ, сформований в системі «Електронний суд» 04.03.2025 року), подано сканкопію паперової позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором, що не відповідає вимогам наведеного вище Положення в частині тих, що визначені для подання електронних документів, а саме: документ у формі позовної заяви, яка є заявою по суті справи, створено без застосування вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форми документу, передбаченої Інструкцією користувача Електронного суду, із підписанням кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсиланням засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Така заява прикріплена, як додаток (зображення, відеофайли тощо), тому накладення представником електронного цифрового підпису на копію позовної заяви не свідчить про дотримання вимог щодо її підписання, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.
Відтак, така сканкопія позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки є копією позовної заяви, а не безпосередньо її оригіналом.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 9901/82/21, від 21.07.2021 у справі № 9901/76/21 зроблено висновок про те, що звернення з позовною заявою у спосіб, який не передбачений чинним процесуальним законодавством є підставою для повернення позовної заяви як такої, що подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
На підставі вищевикладеного, сформовану не у спосіб, передбачений ЦПК України позовну заяву не можна вважати підписаною у встановленому порядку, наслідком чого є повернення позовної заяви.
Крім того згідно частини 1 статті 175 ЦПК України, позовна заява підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до частини 1 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч.3 ст.58 ЦПК України).
Процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії як «представництво» і «самопредставництво».
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02 липня 2020 року у справі №9901/39/20 звертала увагу на те, що з урахуванням положень статті 55 КАС України (яка відповідає положенням статті 58 ЦПК України) для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 по справі №303/4297/20 (провадження №14-105цс21) зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України. Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім'я одного з працівників довіреності.
Разом з цим, до матеріалів позовної заяви не до долучено документів, які б підтверджували, що Варшавський К.А. перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Свеа Фінанс», керівником якого видано відповідну довіреність, що виключає можливість самопредставництва.
В матеріалах справи міститься довіреність у порядку передоручення Варшавському К.А. щодо представництва в судах України ТОВ «Свеа фінанс» (а.с.3).
З доданої до позовної заяви довіреності ТОВ «Свеа фінанс», не вбачається, з яких підстав Варшавського К.А. видана довіреність, а саме, договору (зокрема трудового) або акту органу юридичної особи (розпорядження, наказу тощо).
Щодо довіреності у порядку передоручення, слід вказати наступне.
Суд зазначає, що за змістом статті 58 Закону України «Про нотаріат» довіреність, видана в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню після подання основної довіреності, в якій застережено право на передоручення, або після надання доказів того, що представник за основною довіреністю примушений до цього обставинами для охорони інтересів особи, яка видала довіреність. Довіреність, видана в порядку передоручення, не може містити в собі більший обсяг прав, ніж їх передано за основною довіреністю. Строк дії довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана.
Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті (частина друга статті 245 ЦК України).
У разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним (частина перша статті 219 ЦК України).
Надана суду копія довіреності від 24.10.2024, з якої вбачається, що Кашпура М.Л. (директор ТОВ «Свеа Фінанс») уповноважує Варшавського К.А. представляти інтереси товариства в порядку передоручення, оформлена не у встановленому законом порядку, так як нотаріально не посвідчена.
З доданої до позовної заяви довіреності ТОВ «Свеа Фінанс», не вбачається з яких підстав Варшавському К.А. видана довіреність, а саме, договору (зокрема трудового) або акту органу юридичної особи (розпорядження, наказу тощо).
Отже, позовна заява, яка подана Варшавським К.А. в інтересах ТОВ «Свеа Фінанс» подана неповноважним представником та підписана особою, яка не має права її підписувати, а тому вона підлягає поверненню.
Будь-яких інших документів, які б підтверджували повноваження Варшавського К.А. діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» в порядку самопредставництва на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), тобто без окремого доручення, суду не надано.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України, позовна заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно з ч.6 ст.185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.185 ч.4 п.1, 258-260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення заяви надіслати особі, яка її подала.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: О.Ю. Брюховецький