Провадження № 11-сс/821/107/25 Справа № 695/243/25 Категорія: ст. 181 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
12 березня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ( відеоконференція) ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 лютого 2025 року про відмову у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Курахове, Мар'їнського району, Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований як внутрішньо-переміщена переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , освіта середня, офіційно не працюючого, не одруженого, на утриманні осіб не маючого, інвалідом будь-якої групи, учасником та ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, депутатом будь - якого рівня, учасником бойових дій не є, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, -
Слідча слідчого відділу Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_9 звернулася до суду з погодженим прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_6 клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 лютого 2025 року клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою залишено без задоволення.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
1) прибувати до кабінету слідчого, прокурора, суду, за першою вимогою;
2) цілодобово не відлучатися з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, крім випадків необхідності прибуття в укриття в разі оголошення повітряної тривоги на час воєнного стану;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
4) утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками, експертами, а також іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_7 у присутності слідчого чи прокурора;
4) постійно носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали - до 19 квітня 2025 року включно.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вищевказану ухвалу скасувати через невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України. Просить винести нову ухвалу, якою обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком в межах строку досудового розслідування.
В апеляційній скарзі, прокурор вказує, що наведені в клопотанні слідчого дані об'єктивно свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину.
Зазначає, що встановлено наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ризик можливого переховування від органу досудового розслідування обґрунтовується: відсутністю стійких соціальних зв'язків за місцем проживання підозрюваного, оскільки ОСОБА_7 офіційно не одружений, ніде не працює, неповнолітніх дітей на утриманні не має, місце реєстрації не збігається із фактичним місцем проживання, крім того тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 8 років;
- ризик незаконного впливу на свідків в даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваний проживає в м. Золотоноша, Черкаської області, де проживають свідки та очевидці кримінального правопорушення, та будучи на волі матиме реальну можливість здійснювати незаконний вплив на свідків, які були залучені при проведенні слідчих дій за участю підозрюваного, шляхом вмовлять, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань з метою уникнення ним кримінальної відповідальності. Крім того, на даний час проводяться оперативно-розшукові заходи на встановлення всіх можливих свідків даного злочину, а тому підозрюваний ОСОБА_7 може впливати тим чи іншим способом на них, а також вжити заходів, щодо знищення не віднайдених речових доказів;
- ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення: пояснюється тими, що ОСОБА_7 не працює, а тому можлива злочинна його діяльність є єдиним джерелом його доходу, і підозрюваний, перебуваючи на волі, може продовжити таку злочинну діяльність, вчиняючи нові корисливі злочини;
- ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - обґрунтовується тим, що обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій підозрюваного під час вчинення злочину, що підтверджує схильність та здатність останнього приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, а відтак дає підстави вважати, що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Дослідивши матеріали справи, доводи прокурора у підтримку апеляційної скарги, думку підозрюваного та його захисника, які заперечували проти її задоволення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено слідчим суддею, у провадженні СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12025250370000054 від 16.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Органами досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється в тому, що він 18 січня 2025 року близько 09 год. 47 хв., перебуваючи неподалік будівлі, що розташована за адресою: вул. Шевченка, 153, м. Золотоноша, Черкаської області, незаконно, всупереч встановленому законом порядку обігу наркотичних засобів - Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, умисно, з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів збув, продавши 5 (п'ять) таблеток наркотичного засобу, які згідно висновку судово-хімічної експертизи № СЕ-19/124-25/273 8-НЗПРАП від 18.02.2025, містить в своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, загальна маса наркотичного засобу метадону в таблетках становить 0,046 грама за грошові кошти в сумі 200 гривень, особі із зміненими анкетними даними ОСОБА_10 , який надав добровільну згоду на залучення його до проведення оперативної закупки.
18.02.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
У ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які вказують на обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_7 , яка підтверджується: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.02.2025; протоколом про результати огляду, ідентифікації грошових коштів від 18.02.2025; протоколом про результати особи залученої до проведення негласних слідчих дій та вручення грошових коштів від 18.02.2025; протоколом видачі предметів від 18.02.2025; протоколом обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 від 18.01.2024; протоколом допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; висновком експерта № СЕ-19/124-25/2738-НЗПРАП від 18.02.2025; повідомленням про підозру ОСОБА_7 від 18.02.2024.
Частина перша статті 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частина 4 статті 194 КПК України встановлює, що, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 п. 1 п.п. с) Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
З мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону виконав, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_7 цілодобовий арешт.
На думку колегії суддів цілодобовий домашній арешт щодо ОСОБА_7 зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти ризику можливої втечі чи переховування від органу досудового слідства, ризику можливого незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Наявність на даній стадії у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_7 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, долученими до клопотання слідчого та ніким з учасників не оспорюється, а тому не перевіряється апеляційним судом.
Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_7 у вчиненні можливого інкримінованого йому злочину, та вважає, що стороною обвинувачення не доведено існування підстав, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
З матеріалів провадження вбачається, що підозрюваний ОСОБА_7 не має міцних соціальних зв'язків, не одружений, відомості про утриманців відсутні, не працює, є тимчасово переміщеною особою.
Встановлені вище дані про особу підозрюваного, а також те, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, можуть свідчити про ступінь існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Водночас, надаючи оцінку заявленим в апеляційній скарзі прокурора доводам, апеляційний суд приймає до уваги ту обставину, що під час апеляційного розгляду скарги прокурор не надав жодних доказів, які б дали підстави вважати, що до підозрюваного ОСОБА_7 необхідно застосувати найтяжчий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому, судова колегія враховує, що підозрюваний ОСОБА_7 присутній під час розгляду апеляційної скарги прокурора, в якій ставиться питання про погіршення його становища, що в свою чергу характеризує його як особу, яка навпаки не намагається переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Отже, доводи прокурора про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу тримання під вартою апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на беззаперечних доказах та не доведені прокурором під час апеляційного розгляду скарги.
Зважаючи на вище викладене, колегія суддів, приходить до висновку про залишення запобіжного заходу, визначеного слідчим суддею.
На думку апеляційного суду, одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, не можуть бути єдиними підставами для застосування відносно останнього найбільш суворого запобіжного заходу а повинні оцінюватись в сукупності з наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, матеріалами які характеризують особу підозрюваного та його поведінку після вчиненого.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції залишає ухвалу без змін.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 193, 194, 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 лютого 2025 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: