Номер провадження 22-ц/821/547/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №712/10608/24 Категорія: 310020000 Токова С.Є.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
12 березня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т.Л.
судді Карпенко О.В., Сіренко Ю.В.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача адвоката Юрченко Ю.В. на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.01.2025 (повний текст складено 21.01.2025, суддя в суді першої інстанції Токова С.Є.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,
у вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, яким просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09.09.2024 та до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 16.08.2016 вона з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі, на даний час шлюб не розірвано, проте відповідач з нею за однією адресою не проживає.
До шлюбу та в період шлюбу у них народилися двоє синів- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають разом з нею та перебувають на її утриманні.
Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, тому вона звернулась з указаною позовною заявою до суду про стягнення аліментів.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.01.2025 позов у справі задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 вересня 2024 року та до досягнення дітьми повноліття.
При цьому суд виходив з того, що відповідач не заперечує проти стягнення з нього аліментів у розмірі 1/3 частини його доходів, а позивачем не було надано достатніх доказів щодо необхідності стягнення аліментів у розмірі, що перевищує мінімальний рекомендований розмір аліментів,та визначений судом розмір аліментів належним чином відповідатиме встановленим при розгляді справи фактичним обставинам, а також засадам розумності та справедливості.
Додатковим рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.02.2025 доповнено рішення суду від 21.01.2025 вказівкою у його резолютивній частині "Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання ".
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача адвокат Юрченко Ю.В. подала 05.02.2025 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зазначає, що судом не встановлено, що відповідач не має на утриманні інших дітей та у 2023 році придбав автомобіль, вартість якого перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи. Також вказує, що відповідачем не надано доказів неможливості сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі частини всіх його доходів.
Відзиву на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходило.
За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. У даному випадку предметом спору є вимоги про стягнення аліментів, розмір яких не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
При розгляді справи встановлено, що сторони по справі є батьками малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується їх свідоцтвами про народження.
З матеріалів справи вбачається, та не заперечується відповідачем, що малолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживають разом з мамою ОСОБА_1 за однією адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки за доводами позивача діти сторін проживають з матір'ю та перебувають на її утриманні, між сторонами справи наявний спір щодо розміру витрат кожного з батьків на дитину, позивач для його вирішення звернулася до суду з позовом в цій справі.
Правовідносини сторін у справі, які виникли на підставі викладених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.
Відповідно до положень ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; ч.3 ст.181 СК України - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина; ст.182 СК України - при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Аналогічні роз'яснення містить п.17 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Згідно ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7,8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Згідно із ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою ВРУ №789-Х1І від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного духовного і соціального розвитку.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідач, як батько дітей, зобов'язаний утримувати їх до досягнення повноліття - ст.180 СК України.
За наявності між батьками спору щодо здійснення обов'язку утримувати дітей тим з батьків, який безпосередньо не утримує їх, суд першої інстанції в цій справі прийшов до вірного висновку про те, що з відповідача слід стягнути аліменти в розмірі 1/3 частини доходів щомісячно, що належним чином враховуватиме інтереси дітей.
Згідно з ч.3 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Безпідставним є посилання позивача на те, що розмір аліментів повинен становити 1/2 частину доходів відповідача, оскільки на ОСОБА_1 , як на позивача, покладається обов'язок доказування і в частині визначення розміру аліментів, що підлягають стягненню, проте вона не обґрунтувала необхідності стягнення на дітей аліментів у заявленому нею розмірі та не подала щодо саме такого розміру аліментів належних, допустимих та достовірних доказів, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.ст. 77, 78, 79, 81 ЦПК України).
Стягувач може претендувати на такий розмір аліментів, потребу в яких він довів. Головну роль відіграють потреби дитини та фінансова спроможність платника аліментів. Тобто, розмір аліментів має бути пропорційним потребам дитини. Тягар доведення необхідного розміру аліментів лежить на стягувачу.
Щодо посилань представника позивача у поданій нею апеляційній скарзі на наявність у відповідача рухомого майна (автомобіля), апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Отже, єдиний винятковий випадок, коли є можливим прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом строку,- це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи, у цьому випадку на позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Оскільки додані до апеляційної скарги докази не досліджувались місцевим судом, а скаржницею не наведено обґрунтування неможливості їх подання доказів до суду першої інстанції, вказані докази, а також доводи, на підтвердження яких вони були подані, до уваги апеляційним судом не приймаються.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.01.2025 у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.01.2025 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 12.03.2025.
Суддя-доповідач
Судді