Справа №760/1525/25 1-кс/760/1802/25
22 січня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання ОСОБА_2 про доручення проведення слідчої (розшукової) дії,
До слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва надійшло вищеказане клопотання.
У поданому клопотанні ОСОБА_2 просить: зобов'язати слідчих СВ Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві розшукати осіб, якими скоєно кримінальні правопорушення, кваліфіковані за статтями 129, 190 КК України у кримінальному провадженні № 12024105020001620 від 05 листопада 2024 року; доручити слідчим СВ Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві надати дозвіл на тимчасовий доступ до документів, що зберігаються у ТСЦ МВС № 8046 за адресою: м. Київ, Столичне Шосе, 104; надати слідчим СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ; накласти арешт на автомобіль Skoda Octavia 2006, зареєстрований за ОСОБА_3 ; накласти арешт на автомобіль Opel Astra Sports Tourer, 2011 року випуску, VIN НОМЕР_1 .
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 20 січня 2025 року для розгляду зазначеного клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
Вивчивши клопотання та дослідивши додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з частиною першою статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Положеннями частини першої статті 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
З матеріалів скарги вбачається, що заявником оскаржується бездіяльність уповноважених осіб органу досудового розслідування, яка полягає у не проведенні слідчих (розшукових) дій та процесуальних дій в межах кримінального провадження № 12024105020001620 від 05 листопада 2024 року.
Пунктом 7 частини першої статті 303 КПК України передбачене право на оскарження постанови про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Так, Главами 20 та 21 КПК України передбачені види слідчих дій, які поділяються на гласні слідчі дії (допит, пред'явлення для впізнання, обшук, огляд, слідчий експеримент, освідування особи, призначення експертизи) та негласні слідчі (розшукові) дії (втручання у приватне спілкування, обстеження, обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, спостереження за особою, річчю або місцем, аудіо-, відеоконтроль місця, контроль за вчиненням злочину, виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (експертизи), використання конфіденційного співробітництва).
Разом з тим, з матеріалів поданого клопотання не вбачається, що ОСОБА_2 звертався до слідчого з клопотанням про проведення відповідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
Отже, вимогами статті 303 КПК України передбачено вичерпний перелік дій, бездіяльності та рішень слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню на досудовому провадженні, а оскаржувана ОСОБА_2 бездіяльність слідчого щодо не проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, про вчинення яких ним клопотання до слідчого не подавалося, не відноситься до таких рішень, що можуть бути оскаржені до слідчого судді на досудовому розслідуванні.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що згідно з частиною п'ятою статті 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого. Тож, з урахуванням викладеного, а також положень статті 307 КПК України, повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий, дізнавач або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий, дізнавач, детектив, прокурор самостійно.
Відповідно до частини четвертої статті 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_2 в частині зобов'язання слідчих СВ Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві провести слідчі (розшукові) та процесуальні дії в межах кримінального провадження № 12024105020001620 від 05 листопада 2024 року.
Що стосується клопотання в частині вимог про накладення арешту на автомобілі, то слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Частиною третьою статті 171 КПК України встановлено, що у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов (частина перша статті 61 КПК України).
Положенням частини другої статті 61 КПК України передбачено, що права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Отже, ОСОБА_2 може звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна лише з метою забезпечення цивільного позову, маючи при цьому процесуальний статус цивільного позивача.
Проте, з доданих до клопотання матеріалів не вбачається, що ОСОБА_2 має процесуальний статус цивільного позивача в межах кримінального провадження № 12024105020001620 від 05 листопада 2024 року. Докази подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду відсутні. Крім того, у клопотанні не зазначено розмір позовних вимог.
Отже, у порушення частин першої, третьої статті 171 КПК України ОСОБА_2 не доведено право на звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна як цивільного позивача, а також не зазначено відомостей щодо розміру позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його слідчому та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, оскільки клопотання подано без додержання вимог статті 171 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне повернути його ОСОБА_2 на підставі частини третьої статті 173 КПК України для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 24, 171, 172, 303, 304, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у відкритті провадження за ОСОБА_2 в частині зобов'язання слідчих СВ Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві провести слідчі (розшукові) та процесуальні дії в межах кримінального провадження № 12024105020001620 від 05 листопада 2024 року.
Клопотання ОСОБА_2 в частині накладення арешту на транспортні засоби, повернути заявнику.
Встановити строк для усунення недоліків сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали заявником для усунення недоліків.
Копію ухвали, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати заявнику.
Ухвала в частині відмови у відкритті провадження може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1