іменем України
Справа №377/37/25
Провадження №2/377/141/25
12 березня 2025 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Малишенко Т.О., за участю секретаря судового засідання - Маряхіної І.В., сторони не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 - про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
20 січня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява, у якій позивач просить стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ "ОКСІ БАНК" МФО: 325990) заборгованість за Кредитним договором № 5062276 від 23.07.2021 року у розмірі 20015,00 грн., судові витрати у розмірі 2 422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.07.2021р. за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «МІЛОАН», ОСОБА_2 подано Заявку на отримання кредиту № 5062276. Дана заява знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ «МІЛОАН» направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору № 5062276 від 23.07.2021р., який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства.
Відповідно до умов Кредитного договору, до укладення Договору отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на веб- сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього Договору. ПРАВИЛА надання фінансових кредитів ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» розміщені для ознайомлення на офіційному веб-сайті Кредитодавця.
Хронологія вчинення дій щодо укладення Кредитного договору у формі електронного правочину, інформація з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «МІЛОАН» про надсилання відповідачем SMS на номер Відповідача та інформацією з електронного файлу (LogFile застосування коду) щодо підтвердження підписання Позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір у формі електронного правочину містяться у Кредитному договорі - «Порядок укладення договору».
Таким чином, Відповідач уклав Договір про споживчий кредит № 5062276 від 23.07.2021 р. з ТОВ «МІЛОАН» (ЄДРПОУ: 40484607) та на підставі платіжного доручення Відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 5000 грн.
ЗГІДНО ПРАВИЛ, Товариство не отримує повні реквізити Банківської картки, які необхідні для здійснення операцій по карті через Інтернет. Для платіжних операцій по картах Товариством використовуються відповідні сертифіковані платіжними системами сервіси. Захист реквізитів карт у базах даних таких сервісів відповідає міжнародному стандарту PCI DSS. Payment Card Industry Data Security Standard - це міжнародний стандарт безпеки даних індустрії платіжних карток, що є сукупністю вимог щодо забезпечення безпеки данихвласників платіжних карток, які передаються, зберігаються і обробляються в інформаційних інфраструктурах організацій.
Відповідач не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 11.11.2021р. згідно умов Договору відступлення прав вимоги №12Т, ТОВ «МІЛОАН» (ЄДРПОУ: 40484607) відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 5062276 від 23.07.2021р. на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746), а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до Відповідача.
Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 20 015,00 грн., із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 5000 грн.; - заборгованість за відсотками становить 15 015,00 грн.; - заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; - заборгованість за пенею становить 0 грн.
Керуючись ст. 512 - 514, 516 ЦК України та у зв'язку з істотними порушеннями Відповідачем умов Кредитного договору № 5062276 від 23.07.2021р., Позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу Відповідача, зазначену в Кредитному договорі № 5062276 від 23.07.2021р., направлено Повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору № 5062276 від 23.07.2021р.
Не зважаючи на це, Позичальник не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором № 5062276 від 23.07.2021р.
Ухвалою суду від 13.02.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 12.03.2025 року.
18.02.2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 , - адвоката Дяченко К.О., до суду електронною поштою надійшов відзив на позовну заяву, в якому просили застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволенні позову. Посилаючись на те, що позовна заява була подана позивачем 24 січня 2025 року, а саме поза межами строків трьох річної позовної давності. Позивачем в позові вказано про те, що 23.07.2021 року в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «МІЛОАН», ОСОБА_2 подано Заявку на отримання кредиту № 5062276. В такий спосіб Відповідач уклав Договір про споживчий кредит № 5062276 від 23.07.2021 р. з ТОВ «МІЛОАН» (ЄДРПОУ: 40484607) та на підставі платіжного доручення Відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 5000 грн.
Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання.
Згідно умов Договору відступлення прав вимоги №12Т, ТОВ «МІЛОАН» (ЄДРПОУ: 40484607) відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 5062276 від 23.07.2021р. на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746), а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до Відповідача.
23.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_2 було укладено електронний договір про споживчий кредит № 5062276, паперова копія якого додана до позовної заяви. Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору № 5062276 кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах і в строки/терміни, що визначені договором. В пункті 1.2. кредитного договору № 5062276 зазначено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000.00 гривень у валюті: українські гривні. З пунктів 1.3.-1.4. кредитного договору № 5062276 вбачається, що кредит надається строком на 30 днів з 23.07.2021 (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 22.08.2021. Як вбачається з пунктів 1.5.1.-1.5.2., 1.6.-1.7. кредитного договору № 5062276, комісія за надання кредиту: 00,00 гривень, яка нараховується за ставкою 7.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 15,00 гривень, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Відповідно до пункту 2.1. кредитного договору № 5062276 кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. Згідно з пунктом 2.2.1. кредитного договору № 5062276 позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1.-1.5.2. договору, в термін (дату), вказаний в п. 1.4.. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п. 1.3. договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною п. 1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6. договору, в сумі та на умовах, визначених п. 2.3. договору.
Строк кредитування за договором про споживчий кредит № 5062276 від 23.07.2021 закінчився 22.08.2021 року. Доказів того, що строк кредитування договору про споживчий кредит № 5062276 від 23.07.2021 продовжувався в порядку, передбаченому вказаним договором, суду позивачем не надано.
Також позивачем не доведено факту належного відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором 5062276 від 23.07.2021 від первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН».
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Вона обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків.
Метою встановлення в законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, можна зробити висновок, що об'єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб'єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зазначений трирічний строк діє після порушення суб'єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).
Так з періоду сплину дії Кредитного договору, а саме з 22.08.2021 до моменту звернення Позивача до суду, а саме 24.01.2025 року сплинув трьох річний строк позовної давності.
24.02.2025 року від представника позивача ТОВ «Діджи Фінанс» Сіміч М.О. до суду через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив. Як вбачається зі змісту поданого Відповідачем, відзиву на позовну заяву, останнім не оспорюється: факт укладення (підписання) договору про споживчий кредит № 5062276 від 23.07.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та факту отримання фінансових послуг від Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» у вигляді надання кредитних коштів за договором про споживчий кредит № 5062276 від 23.07.2021 у розмірі 5000,00 грн., невиконання Відповідачем зобов'язання щодо повернення кредиту.
Щодо безпідставності доводів Відповідача про необґрунтованість заявленого Позивачем розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит № 5062276 від 23.07.2021. Як зазначалося у позовній заяві, та не оспорюється Відповідачем у відзиві на позовну заяву, між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_2 було укладено договір про споживчий кредит № 5062276 від 23.07.2021. Згідно з п. 1.2. Кредитного договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 5000,00 грн. у валюті: Українські гривні. Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору, кредит надається строком на 30 днів з 23.07.2021 (строк кредитування). Пунктом 1.4. Кредитного договору, визначено, що термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 22.08.2021. Зазначеним пунктом також передбачено, що користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Отже, на відміну від продовження (пролонгації) строку кредитування на пільгових умовах, продовження строку кредитування на стандартних (базових) умовах з процентною ставкою 5% не передбачало вчинення від позичальника певних дій, окрім як самого факту продовження користування кредитними коштами. Позивач вважає, що у спірному випадку строк кредитування пролонговувався та максимально міг бути продовженим на 60 днів, а тому проценти за користування кредитом слід нараховувати на 30 днів (строк початкового кредитування) + 60 днів продовження строку кредитування на стандартних (базових) умовах).
Зазначені обставини свідчать про те, що умовами Кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку договору, а також погодили умови і строк нарахування процентів за користування кредитом. Тобто, якщо Відповідач не згодний з розрахунком заборгованості, наданим Позивачем чи ставить під сумнів правильність розрахунку заборгованості, він має право замовити спеціальну експертизу для отримання відповідного висновку з метою подальшої подачі його на розгляд суду.
Окремо, зауважують, що як вбачається згідно з доданої до позовної заяви Відомості про щоденні нарахування та погашення, яка підготовлена ТОВ «МІЛОАН», нарахування відсотків на суму 15015,00 грн мало місце виключно в межах строку кредитування, з урахуванням пролонгацій, тому посилання Відповідача на відсутність доказів, що кредитодавцем було направлено вимогу про сплату процентів, у відповідності до пункту 4.2 договору про споживчий кредит, або вона була доведена іншим чином до відома відповідача, є безпідставною, оскільки такі нарахування відсотків не здійснювалися.
11.11.2021 згідно з умовами Договору відступлення прав вимоги №12Т ТОВ «МІЛОАН» (ЄДРПОУ: 40484607) відступлено право вимоги за Кредитним договором № 5062276 від 23.07.2021 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746), а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до Відповідача. На підтвердження відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит № 5062276 від 23.07.2021 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» від ТОВ «МІЛОАН», Позивачем долучено серед додатків позовної заяви: - копію договору відступлення прав вимоги №12Т від 11.11.2021; - копії платіжних інструкцій, як докази, здійснення оплати за договором відступлення прав вимоги №6Т від 11.11.2021 (13 шт.); - витяг з Додатку №1 до договору відступлення прав вимоги №12Т від 11.11.2021.
Звертають увагу Суду, що Витяг з Додатку до Договору відступлення прав вимоги №6Т від 11.11.2021, було посвідчено Сторонами, з однієї Сторони - Генеральним директором ТОВ «МІЛОАН» Вінніченко О.В., і іншої Сторони - Директором ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» Романенко М.Е. Враховуючи те, що в Додатку №1 до Договору відступлення прав вимоги №12Т від 11.11.2021, міститься інформація щодо великої кількості боржників, яка є таємницею фінансової послуги, розкриття якої має здійснюватися у визначеному законом порядку, до позовної заяви долучалося саме Витяг з означеного додатку, що містить лише дані Відповідача.
Більш того, договір відступлення прав вимоги №12Т від 11.11.2021 не визнаний недійсним у встановленому порядку, тобто презумпція правомірності правочину, передбачена ст. 204 ЦК України, не спростована.
Щодо відсутності правових підстав для застосування позовної давності. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом» від 11 березня 2020 року впроваджено дію карантину. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного Кодексу України були продовжені на строк дії такого карантину (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
24.02.2022 Законом України «Про правовий режим воєнного стану в Україні» введено режим воєнного стану. Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Дія карантину завершена 01 липня 2023 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023. Тобто загальна позовна давність (три роки) для звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу за означеним договором про споживчий кредит № 5062276 від 23.07.2021, продовжується на термін впровадження дії карантину та воєнного стану, а отже враховуючи продовження строків позовної давності на строк дії карантину з 11.03.2020 та зупинення перебігу позовної давності на строк дії воєнного стану з 24.02.2022, Позивачем не пропущений строк позовної даності з часу виникнення у нього права вимоги за означеним кредитним договором і до цього часу, а отже доводи Відповідача, що позовні вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заявлені за межами строку позовної давності, є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.
В призначене судове засідання 12.03.2025 року сторони не з'явились.
Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час і місце якого повідомлений належним чином через електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу, та зворотним поштовим повідомленням про отримання 21.02.2025 року процесуальних документів. До суду від представник ТОВ «Діджи Фінанс» Романенко М.Е. надійшла заява, в якій просив судові засідання проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся за останньою відомою адресою реєстрації, проте конверт із процесуальними документами повернуто до суду з відміткою про причину повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». Також повідомлялася через оголошення на офіційному веб-сайті «Судової влади України». Відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подано. Враховуючи відзив на позов від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Дяченко К.О., відповідачу достеменно відомо про розгляд даної справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено з матеріалів справи, що 23.07.2021 року в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «МІЛОАН», ОСОБА_2 подано Заявку на отримання кредиту № 5062276.
23.07.2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «МІЛОАН» та ОСОБА_2 було укладено електронний договір про споживчий кредит № 5062276, паперова копія якого додана до позовної заяви, шляхом підписання обома сторонами електронними підписами, відповідно до пунктів 1.1.-1.2. якого, за цим договором товариство зобов'язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) на суму 5000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, на умовах встановлених цим договором. Кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (а. с. 12-16).
Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору № 5062276 кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах і в строки/терміни, що визначені договором.
В пункті 1.2. кредитного договору № 5062276 зазначено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000.00 гривень у валюті: українські гривні.
З пунктів 1.3.-1.4. кредитного договору № 5062276 вбачається, що кредит надається строком на 30 днів з 23.07.2021 (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 22.08.2021.
Як вбачається з пунктів 1.5.1.-1.5.2., 1.6.-1.7. кредитного договору № 5062276, комісія за надання кредиту: 00,00 гривень, яка нараховується за ставкою 7.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 15,00 гривень, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована.
Відповідно до пункту 2.1. кредитного договору № 5062276 кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Згідно з пунктом 2.2.1. кредитного договору № 5062276 позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1.-1.5.2. договору, в термін (дату), вказаний в п. 1.4.. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п. 1.3. договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною п. 1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6. договору, в сумі та на умовах, визначених п. 2.3. договору.
Пунктом 2.2.2. кредитного договору № 5062276 передбачено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3.
З пункту 2.2.3. кредитного договору № 5062276 вбачається, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена п. 1.5.2. процентна ставка протягом первісного строку кредитування, визначеного п. 1.3. договору, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену п. 1.6. договору. Якщо визначена п. 1.5.2. договору процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах згідно з п. 2.3.1.2. продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6. договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою, встановленою п. 1.6. договору, та процентною ставкою, визначеною п. 1.5.2. договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.
Відповідно до пункту 2.3.1. кредитного договору № 5062276 продовження вказаного в п. 1.3. договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах.
Згідно з пунктом 2.3.1.1. кредитного договору № 5062276 позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т. ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту: строк продовження 3 дні, максимальний розмір комісії 3.00%; строк продовження 7 днів, максимальний розмір комісії 5.00%; строк продовження 15 днів, максимальний розмір комісії 10.00%. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за ставкою, визначеною п. 1.5.2. договору.
Відповідно до пункту 2.3.1.2. кредитного договору № 5062276 позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п. 1.6. договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
В пункті 2.4.1. кредитного договору № 5062276 визначено, що позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого п. 1.4. договору, а у випадку пролонгації не пізніше дати завершення періоду, на який продовжено строк кредитування.
Пунктом 3.2.6. кредитного договору № 5062276 визначено, що кредитодавець має право, крім інших передбачених законодавством та цим договором прав, відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу чи делегувати (доручати здійснення) свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.
Відповідно до пункту 3.3.2. кредитного договору № 5062276 позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором у порядку, строки та терміни, передбачені п.п. 1.1.-1.6. та п. 2.4. цього договору.
Як зазначено у пункті 4.2. кредитного договору № 5062276, у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6. договору, в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених статтею 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частини другої 2 статті 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6. договору.
Відповідно до платіжного доручення № 51956268 від 23.07.2021 платник ТОВ «Мілоан», перерахувало отримувачу ОСОБА_2 , призначення платежу - кошти згідно договору 5062276, код банку visa рахунок НОМЕР_3 суму 5000,00 гривень.. (а.с. 18)
У пункті 1 ч. 1 ст. 512 та ст. 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
11.11.2021 року згідно умов Договору відступлення прав вимоги №12Т, ТОВ «МІЛОАН» ЄДРПОУ: 40484607 відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 5062276 від 23.07.2021р. на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» ЄДРПОУ: 42649746, а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до Відповідача, копія якого долучена до матеріалів справи (а. с. 21-28)
Відповідно до умов договору відступлення прав вимоги №12Т клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.
Платіжними інструкціями підтверджено перерахування ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» коштів ТОВ «Мілоан» (а. с. 32-35).
Відповідно до Витягу з Додатку до договору факторингу №12Т від 11.11.2021р, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги до боржника ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 , договір 5062276 від 23.07.2021, сума 20015,00 грн., тіло 5000,00 грн., відсотки 15015,00 грн. (а.с. 29)
Таким чином, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до Відповідача.
Питання дійсності договору відступлення прав вимоги №12Т від 11.11.2021, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», в установленому законом порядку не оспорено.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як зазначено у ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина 1). 2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої цієї статті).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
За змістом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом ч. 1 ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що договір № 5062276 про споживчий кредит від 23.07.2021 року укладено в електронній формі.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У пункті 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ч. 7 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675-VIII).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них (частина 5 статті 11 Закону України № 675-VIII).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII).
Таким чином, 23 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 був укладений договір № 5062276 про споживчий кредит. Сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в електронній формі та підписаний електронними підписами, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст. 627 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 526 цього Кодексу передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 611 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
З розрахунку заборгованості ТОВ «Мілоан» за договором № 5062276 від 11.11.2021, вбачається, що відповідач отримав в кредит грошові кошти в сумі 5000 гривень, не погашав заборгованість за вказаним кредитним договором, що призвело до заборгованості за кредитним договором та становить 20015,00 гривень, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 5000,00 гривень, заборгованості за відсотками 15015,00 гривень. (а.с. 19-20)
Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з укладеного договору № 5062276 від 11.11.2021, договору відступлення прав вимоги № 12Т від 11.11.2021 року, беручи до уваги, що позивачем надано достатні докази виникнення зобов'язання з укладеного договору та їх неналежного виконання відповідачем ОСОБА_2 , суд вважає правильним задовольнити позов в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним договором в сумі 20015,00 гривень.
Щодо правових підстав для застосування позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ( ст.257 ЦК України).
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.
Законом України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19» (далі Закон №540-ІХ) розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12, яким передбачено, що строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Закон України від 30 березня 2020 року №540-ІХ набрав чинності 02.04.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на території України карантину, встановленого з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України « Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Враховуючи те, що на всій території України було запроваджено карантин, а під час дії карантину строки, визначені статтею 257 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину, введення на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено та який діє на час розгляду справи, а перебіг позовної давності, визначений ЦК України, зупиняється на строк дії такого стану, то позивач звернувшись до суду з цим позовом 20 січня 2025 року, просить стягнути кошти за договором від 23.07.2021 року, тобто у межах продовженого Законом № 540-ІХ строку давності, оскільки строк позовної давності не сплинув.
З урахуванням наведеного, оскільки станом на час розгляду справи заборгованість ОСОБА_2 перед ТОВ «Діджи Фінанс» не сплачена, при цьому суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження протилежного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача, є правомірними, а тому підлягають задоволенню.
Судові витрати.
Відповідно до пункту 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом пункту 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За правилом частини третьої вказаної статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як зазначено у пункті 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Судом встановлено, що адвокат Стародуб Ірина Володимирівна надала позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» професійну правничу допомогу на підставі договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01 листопада 2024 року, укладеного між адвокатом Стародуб Іриною Володимирівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (а.с.44-46).
Як вбачається з пункту 1.1. договору про надання правової допомоги № 42649746, клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу (правничу допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Деталі предмету договору встановлюються додатковими угодами.
Пунктом 2.1. договору про надання правової допомоги № 42649746 передбачено, що адвокат на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов'язання з надання наступної юридичної допомоги, зокрема, представляє у встановлено порядку інтереси клієнта в господарських, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів. Підписувати та подавати до суду від імені клієнта позовні заяви, відзиви та заперечення.
В підпункті 3.1.4. пункту 3.1. договору про надання правової допомоги № 42649746 визначено, що клієнт приймає на себе наступні зобов'язання, зокрема, оплачувати юридичну допомогу у відповідності до умов розділу 4 договору.
Відповідно до пунктів 4.1., 4.2., 4.4.-4.5. Розділу 4 «Порядок здійснення розрахунків» договору про надання правової допомоги № 42649746 загальна вартість послуг складається з вартості наданих юридичних послуг (поточне супроводження), згідно тарифної сітки, вказаної у п. 4.8. даного договору, а також гонорару, який зазначений у п. 4.9. даного договору. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку. За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом юридичної допомоги і її вартість. Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокату письмові аргументовані заперечення на акт.
30 грудня 2024 року між Адвокатом Стародуб Іриною Володимирівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено Додаткову угоду № 5062276 до договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01 листопада 2024 року (а.с.47).
Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди № 5062276 розширено розділ «1. Предмет договору» та доповнено новим пунктом такого змісту: «1.2. адвокат зобов'язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_2 .
Згідно з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Стародуб Іриною Володимирівною, необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» про стягнення кредитної заборгованості, складеного 30 вересня 2024 року адвокатом Стародуб Іриною Володимирівною, на підставі договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01.11.2024 та додаткової угоди до нього, адвокат надав наступні послуги: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» - 1,5 години, вартість однієї години 1 500,00 гривень, загальна вартість - 2 250,00 гривень; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи - 3 години, вартість однієї години 1 000,00 гривень, загальна вартість - 3 000,00 гривень; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) - 1 година, вартість однієї години 750,00 гривень, загальна вартість - 750,00 гривень, разом 6 000,00 гривень (а. с. 48).
Як вбачається з Акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), підписаного 30 грудня 2024 року між адвокатом Стародуб Ірина Володимирівна та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги № 42649746 від 01.11.2024, Додаткової угоди, на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Стародуб І.В., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» про стягнення кредитної заборгованості, склали цей акт про те, що адвокат надав, клієнт прийняв правничу (правову) допомогу загальною вартістю 6 000,00 гривень, зокрема: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» - 1,5 години, вартість однієї години 1 500,00 гривень, загальна вартість - 2 250,00 гривень; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи - 3 години, вартість однієї години 1 000,00 гривень, загальна вартість - 3 000,00 гривень; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) - 1 година, вартість однієї години 750,00 гривень, загальна вартість - 750,00 гривень, разом - 6 000,00 гривень (а.с.49).
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Враховуючи час, затрачений адвокатом Стародуб Ірина Володимирівна на правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, формування додатків до позовної заяви (письмові докази), суд вважає, що розмір витрат, пов'язаних з професійною правничою допомогою, в сумі 6 000 гривень є обґрунтованим та підтвердженим належними доказами у цій справі.
За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, то виходячи з положень ст.141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 гривень.
За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,40 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990) заборгованість за договором про споживчий кредит № 5062276 від 23.07.2021 року у розмірі 20015,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІ ФІНАНС» судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2 422 гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІ ФІНАНС» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено 13 березня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 42649746, юридична адреса: м. Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8. адреса для листування: 07406, Київська область, м. Бровари, вул Симона Петлюри, 21/1.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2
Суддя Т. О. Малишенко