Справа № 359/13480/24
Номер провадження 2/373/341/25
(заочне)
10 березня 2025 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
під головуванням судді Свояка Д.В.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:
Представник позивача - Руденко К.В. звернувся до суду з вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №3240-1495-2 від 05.12.2023 станом на 09.12.2024 у розмірі 68875,00 грн; стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі 2422,40 грн та 10000,00 грн витрати на правову допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Фінансова компанія «Процент» та відповідачем 05.12.2023 був укладений кредитний договір №3240-1495-2, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 грн, строком на 365 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Універсал Банк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5% від суми кредиту за кожен день користування.
Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином,внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 09.12.2024 становить 68875,00 грн, а саме: 5000,00 грн - заборгованість за кредитом, 63875,00 грн - заборгованість за відсотками.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:
Ухвалою суду від 21.01.2025 відкрито провадження в даній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 20.02.2025 у справі призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 10.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату розгляду справи повідомлені, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У зв'язку з цим, відповідно до вимог ст.280, 281 ЦПК України, судом ухвалено здійснювати заочний розгляд справи.
Судом встановлено наступні обставини:
05.12.2023 між сторонами був укладений кредитний договір №3240-1495-2 в електронній формі за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 5000,00 грн, строком на 365 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Універсал Банк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5% від суми кредиту за кожен день користування.
Вказаний договір засвідчений електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідача.
У пп. 1.7. договору вказано, що товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить позичальникові. Переказ суми кредиту здійснюється товариством через платіжний сервіс FONDY(ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС», здійснює діяльність переказу коштів без відкриття рахунків, веб-сайт https://fondy.ua) або іншим способом.
Того ж дня відповідачем підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту, інформаційне повідомлення та інформацію щодо власних контактних номерів.
До позову додана копія Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТОВ «Фінансова компанія «Процент».
До позову додані витяги з інформаційно-телекомунікаційної системи товариства щодо хронології дій укладення кредитного договору №3240-1495-2 від 05.12.2023 та анкети-заяви на кредит №33860 від 05.12.2023.
Як вбачається з довідки №697958705 з платіжного сервісу FONDY, 05.12.2023 було перераховано кошти у розмірі 5000,00 грн за договором 3240-1495-2 від 05.12.2023 на картковий рахунок № НОМЕР_2 ХХХХ74.
Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача, станом на 09.12.2024 борг за договором 3240-1495-2 становить 68875,00 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 5000,00 грн, заборгованість за відсотками - 63875,00 грн.
Норми права, застосовані судом:
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст.1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі і на умовах встановлених договором.
Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, а згідно з п.2 ч.1 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінка аргументів сторін, доказів.
Судом встановлено, що підписавши кредитний договір №3240-1495-2, відповідач прийняв умови надання всіх послуг, зокрема, строк кредитування, плату за кредит, порядок погашення кредиту, відповідальність.
Позивачем було передано відповідачу на виконання договору, визначену в ньому суму коштів, що підтверджується довідкою №697958705 з платіжного сервісу FONDY від 05.12.2023.
Відповідно до умов кредитного договору позивачем нараховані відсотки за користування кредитом за ставкою 3,5% за кожен день користування, що становить 63875,00 грн.
Оскільки строк дії кредитного договору не продовжувався, зміни до договору не вносились, то положення щодо зменшення денної процентної ставки, встановлені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ від 22.11.2023, на зазначений кредитний договір не поширюються.
Отже, відповідачем не було дотримано умов договору та не погашено вчасно заборгованість, розмір якої обрахований розрахунком заборгованості та відповідає умовам договору.
За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2422,40 грн судового збору.
Представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
На підтвердження витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн до заяви долучені копії договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреності від 03.06.2024, акту №3 приймання-передачі наданих послуг №3 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024, витягом з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №3 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024, платіжних інструкцій №1104 від 30.09.2024, №1392 від 06.12.2024.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Верховного Суду від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18 зазначено, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема у рішеннях від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Представником позивача не надано детальний опис виконаних робіт, а беручи до уваги, що справа є малозначною і розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, за результатом оцінки доказів, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, що лише на 28 грн менше за прожитковий мінімум для працездатних осіб, відповідатимуть критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за кредитним договором № 3240-1495-2 від 05.12.2023 в розмірі 68875 (шістдесят вісім гривень вісімсот сімдесят п'ять) гривень 00 копійок, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок; заборгованість за відсотками у розмірі 63875 (шістдесят три тисячі вісімсот сімдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» судові витрати у розмірі 5422 (п'ять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, які складаються із: судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні найменування сторін та інших учасників справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», код ЄДРПОУ 14466388, місцезнаходження: б-р Вацлава Гавела, 48, м. Київ, 03124;
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Д. В. Свояк