Справа №: 272/1295/23
Провадження № 2/272/27/25
11 березня 2025 року
Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Карповця В.В.,
з участю секретаря судового засідання - Степанчук Т.В.,
з участю позивача - ОСОБА_1 , представника позивача (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_2 , відповідачки - ОСОБА_3 , представника відповідачки - ОСОБА_4 , представника третьої особи - Герасимчук А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в позовному провадженні в м. Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - служба у справах дітей Андрушівської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення графіку зустрічей, суд -
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив зобов'язати відповідачку не чинити йому перешкоди у вихованні та спілкуванні з дитиною та встановити графік зустрічей з дитиною.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13 жовтня 2020 року між ним та відповідачкою був укладений шлюб, від якого вони мають сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Поступово сімейне життя подружжя почало погіршуватись, що у кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних стосунків, а з часом і до розірвання шлюбу.
Через постійні сварки та непорозуміння позивач вирішив, що для нормального розвитку та морального спокою в першу чергу для сина їм краще жити окремо, проте він не припускав, що відповідачка буде перешкоджати йому у спілкуванні та виховуванні сина. Відповідачка з літа 2023 року не виходить на зв'язок і не дає йому можливості бачитись з сином. Позивач дуже любить свого сина і бажає приймати безпосередню участь у його вихованні.
Відповідачка повністю ігнорує та уникає позивача, вона фактично забрала його сина і не дає йому з ним бачитись, виховуючи в ньому неповагу до позивача, як до батька.
На даний час позивач проживає окремо від сина. Вони вже досить довгий період не живуть разом, у зв'язку з зазначеними обставинами.
Позивач звернувся до Служби у справах дітей Андрушівської міської ради з приводувжиття заходів щодо усунення перешкод та сприяння у вихованні, спілкування та зустрічі з його малолітнім сином. У відповідь служба у справах дітей АМР надала витяг з протоколу № 13 засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Андрушівської міської ради від 22 вересня 2023 року, відповідно до якої вирішила надати позивачу наступний графік зустрічі, а саме - в першу та другу неділю місяця, із 09:00 год. до 12:00 год. за попередньою домовленістю з матір'ю, в її присутності, за місцем проживання дитини.
Позивач із даним рішення категорично не погоджується, вважає, що графік зустрічі з дитиною обмежений та мізерний у часі (три години) для спілкування із дитиною, котру буде бачити лише двічі на місяць, окрім того, заперечує проти проведення часу з дитиною разом із колишньою дружиною, оскільки вона неодноразово поводила себе агресивно та підвищувала голос по відношенню до позивача.
Відповідачка перешкоджає у спілкуванні позивача із дитиною, її телефон для позивача заблокований, узгодити порядок зустрічі не є можливим з обставин викладених вище.
Ураховуючи зазначене ОСОБА_1 просить суд задовольнити позов та зобов'язати відповідачку не чинити йому перешкоди у спілкуванні з сином; визначити спосіб участіпозивача у вихованні та спілкуванні з сином, ОСОБА_5 , встановивши наступний порядок зустрічей з дитиною: 1 тиждень на місяць за місце проживання позивача без участі матері, з правом зміни часу за попередньою домовленістю між батьками та з врахуванням інтересів дитини; 14 календарних днів під час щорічної відпустки позивача, без участі матері з правом зміни часу за попередньою домовленістю між батьками.
Стягнути з відповідачки на користь позивача, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2147,20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 11000,00 грн.
24.04.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. У вказаному відзиві представника відповідачки зазначив, що позов є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано жодного доказу вчинення відповідачкою перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Позивачздійснив досудову процедуру врегулювання спору та звернення до третьої особи - служби у справах дітей Андрушівської міської ради про встановлення графіку зустрічей із дитиною. За наслідками його звернення 22.09.2023 на засіданні комісії з питань захисту дітей при виконавчому комітету Андрушівської міської ради затверджено графік зустрічей позивача із його сином. З протоколу засідання від 22.09.2023 чітко прослідковується той факт, що позивач жодним чином не заперечував щодо встановленого графіку зустрічей, і крім того ним самим особисто повідомлено, що він працює і має лише 1 вихідний день в місяць. В подальшому жодного звернення до служби у справах дітей Андрушівської міської ради з боку позивача про зміну графіку зустрічей із дитиною у зв'язку із обмеженням часу, який встановлений йому для побачень не було, та до матеріалів позову не надано.
Крім того, у поданому відзиві представник відповідачки зазначив, що позивач достеменно знаючи стан здоров'я дитини (у дитини наявні алергічні протипоказання) намагається, а інколи коли відповідачка цього не бачить, дає дитині продукти, які в подальшому викликають погіршення стану здоров'я. Вже неодноразово відповідачка після зустрічей з позивачем зверталась із дитиною до сімейного лікаря. Крім того, вже в період розгляду справи відповідачка знов звернулась до служби у справах дітей із заявою про такі факти.
Ураховуючи викладене відповідачка вважає, що графік зустрічей який затверджений комісією з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Андрушівської міської ради 22.09.2023 є цілком правильним та таким що повністю враховує інтереси дитини.
Щодо зустрічей позивача з сином в присутності відповідачки представник ОСОБА_3 у поданому відзиві зазначає, що дитина є алергіком і відповідач це достеменно знає, однак нехтує здоров'ям дитини і намагається їй давати заборонені для вживання продукти харчування. Дитина є малолітньою (на сьогоднішній день їй лише три роки), тому для визначення такого роду побачень (а саме у відсутності матері) необхідна кваліфікована консультація психолога, який би чітко визначив вік дитини, з якого дитина могла б знаходитись без присутності матері з батьком, і яким чином в його віці розлука з матір'ю вплине на його психологічний стан. У даному зустрічі з батьком без присутності матері слід розглядати не раніше 6 річного віку.
Щодо судових витрат представник відповідачки вказує, що відповідно до тексту позовної заяви чітко прослідковується той факт, що розрахунок (орієнтовний) судових витрат складається лише із сплати позивачем судового збору в розмірі 1073,60 грн., жодних інших обґрунтованих витрат позивач не наводить, а отже вимога щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 11000 грн. є безпідставною.
13 травня 2024 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій адвокат Резнік К.О. зазначила, що твердження відповідача про навмисне сприяння позивача у погіршенні стану здоров'я малолітнього ОСОБА_5 є надуманим та не підтверджене доказами. З метою збільшення проведення часу з сином позивач змінив свій робочий графік саме в такому порядку, в якому просить встановити порядок зустрічей.
Позивач вважає, що графік зустрічей, визначений службою у справах дітей АМР, мізерним, недоцільним та несправедливим, оскільки не дає можливості частіше спілкуватися з дитиною, спостерігати як син росте і розвивається. Крім того, таких графік не дає можливості приймати участь у вихованні сина.
ОСОБА_1 заперечує щодо зустрічей з сином у присутності відповідачки, оскільки остання неодноразово поводила себе агресивно та підвищувала голос по відношенню до позивача у присутності малолітньої дитини.
Крім того представник позивача зазначає, що витрати на правничу допомогу є співмірними зі складністю справи та підтверджуються відповідною квитанцією і актом виконаних робіт.
Ураховуючи викладене представник позивача просила відхилити доводи представника відповідача, позовні вимоги задовольнити.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили суд позов задовольнити повністю з мотивів викладених в позовній заяві.
Відповідачка та її представник в судовому засіданні просили відмовити щодо задоволення позовних вимог з урахуванням відзиву.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Андрушівської міської ради в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог покладається на розсуд суду.
Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідачки, представника відповідачки, представника третьої особи, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Встановлено, що з 13 жовтня 2020 року сторони перебували в шлюбі, який було розірвано рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області №288/429/22 від 09.06.2022 ( а.с.9-11).
Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12).
Відповідно до витягу з протоколу №13 засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Андрушівської міської ради від 22.09.2023 вирішили затвердити графік зустрічей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з його малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в першу та другу неділю місяця, із 09 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв. за попередньою домовленістю з матір'ю, в її присутності за місцем проживання дитини (а.с.13-14).
Відповідно до витягу з протоколу №8 засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Андрушівської міської ради від 15 травня 2024 року вирішили попередити ОСОБА_1 про адміністративну відповідальність відповідно до ст. 184 КУпАП. Контроль за виконанням даного рішення покласти на службу у справах дітей Андрушівської міської ради (а.с.91).
Копіями заяв від ОСОБА_3 від 11.08.2024, 01.09.2024, 08.09.2024, , 06.10.2024, 13.10.2024 підтверджується те, що ОСОБА_1 на зустріч із сином не прийшов (а.с.109,110,111,112,113).
Згідно довідки - характеристики на ОСОБА_3 від 21.10.2024 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із нею проживають її батьки. Вона працює асистентом вчителя в Бровківському ліцеї. Мати забезпечила дитину задовільними умовами проживання. Син ОСОБА_6 завжди охайно виглядає. Відношення матері та сина гармонійні. Конфліктних ситуацій та скарг від сусідів за час проживання не надходило. Спиртними напоями не зловживає. Батько дитини, зі слів сусідів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , не приїздить до сина. Батько неналежним чином здійснює виконання своїх батьківських обов'язків щодо піклування про здоров'я сина, його фізичний, духовний та моральний розвиток (а.с.117).
Згідно висновку за результатами психологічного дослідження від 30.10.2024, ОСОБА_3 звернулась на консультацію у зв'язку із тим, що не може дозволити відвідувати без своєї присутності колишньому чоловікові, ОСОБА_1 , його рідного сина ОСОБА_5 . За словами матері, ОСОБА_3 , рідний батько дитини схильний до вживання наркотичних речовин та до агресивної поведінки з проявами фізичного насильства, якого неодноразово зазнала мати дитини вагітною і після народження малюка. Батько дитини, ОСОБА_1 , тривалий період часу не цікавиться сином та не відвідував його навіть тоді коли обіцяв. Хлопчик мало знає рідного батька, не називає його «татом», не запитує про нього та не чекає зустрічі з ним. У дитини після зустрічі з батьком посилюються невротичні прояви у вигляді логоневрозу (заїкання), бо хлопчик не має емоційного зв'язку з батьком та сприймає його як сторонню особу. ОСОБА_5 має такі індивідуально - психологічні особливості: на контакт йти не хоче. Хлопчиком було діагностовано байдуже ставлення до батька та не виявлено у дитини бажання зустрічатися з ним. Батько не має впливу на нього. Мати, ОСОБА_3 для сина є авторетною особою, наявний емоційний зв'язок, доброзичливе спілкування під час консультації (а.с. завор. стор. 117).
Згідно із вимогами ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Виховання та розвиток дітей є обов'язком батьків відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України.
Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини та мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства (ст. 151 СК України).
Статтею 153Сімейного кодексуУкраїни передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до вимог ст. 157 Сімейного Кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому із батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Стаття 9 Конвенції про права дитини передбачає право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Такі ж положення містяться у ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства».
Таким чином, законодавством України закріплено обов'язок того із батьків, який проживає окремо, брати участь у вихованні дитини. У іншого з батьків виникає зустрічний обов'язок не чинити цьому перешкоди.
Згідно статті 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
Згідно зі ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Як слідує з матеріалів справи та встановлено у процесі розгляду справи відповідачка не чинить перешкод у спілкуванні з малолітнім сином.
Суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б вказували на утворення перешкод для спілкування позивача з сином.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд враховує насамперед інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дітьми та участь у їх вихованні, бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні з дитиною, та приходить до висновку про можливість визначення порядку періодичних тимчасових побачень батька з дитиною виключно у присутності матері - відповідачки у справі, оскільки дитина є малолітньою, у зв'язку з віком не здатна у повній мірі самостійно виконувати елементарні функції власного догляду. Також суд враховує, що через вік дитини неможливо виключати неусвідомлення нею розлучення батьків, сутності їх стосунків, що теж може сприйматись як дискомфорт, тому спілкування дитини з батьком у відсутності матері може стати травматичним. При цьому суд враховує, що право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування малолітньої дитини з батьком відповідає її інтересам.
Враховуючи викладені обставини та інтереси дитини, суд відмовляє в позовній вимозі щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, тому позов підлягає до часткового задоволення, шляхом визначення способу участі батька у спілкуванні з дитиною відповідно графіку, запропонованого службою у справах дітей Андрушівської міської ради.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11000,00 грн., суд приходить до наступного висновку.
Сторона відповідача у відзиві на позовну заяву висловила свої заперечення щодо витрат на професійну правничу допомогу, вказавши про те, що заявлений розмір є неспівмірним, завищеним та відсутні докази понесення витрат у заявленому розмірі.
Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст.59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
- чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін;
- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
- дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Разом з тим, у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила чи має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача надано: ордер на надання правничої допомоги, договір № 19/07-23-ОД про надання правової допомоги від 19.07.2023, акт приймання наданих послуг за договором №19/07-23-ОД від 19.07.2023, квитанція від 18.12.2023 про перерахунок коштів за надання правової допомоги згідно договору №19/07-23-ОД в сумі 11000 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Доводи представника відповідачки щодо не надання стороною позивача доказів понесених витрат у розмірі заявленому позивачем, спростовуються правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постановах по справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18, а саме витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Відтак, враховуючи вище викладене та положення ст. 141 ЦПК України, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки витрат за надання правничої правової допомоги на користь позивача в сумі 2000,00 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи по справі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги щодо усунення перешкод у користуванні з дитиною, тому судовий збір стягується лише за одну позовну вимогу і покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягає стягненню з відповідача у сумі 536,80 грн.
На основі встановленого та керуючись ст.ст. 141, 150, 151, 153, 157-159 Сімейного кодексу України, ст.ст.10-13,76-82,89,95,141, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визначити спосіб участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: кожну неділю місяця, із 09 год. 00хв до 12 год. 00 хв. за попередньою домовленістю з матір'ю ОСОБА_3 , в її присутності, за місцем проживання дитини.
У задоволенні позовної вимоги щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 536,80 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області.
Повний текс рішення складено 12.03.2025.
Суддя:В. В. Карповець