Справа № 168/1332/24
Провадження № 2/168/47/25
13 березня 2025 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі
головуючого-судді Хаврони О.Й.,
з участю: секретаря Островерхої Т.С.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши в селищі Стара Вижівка в залі суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.
На обґрунтування позову зазначає, що перебувала в шлюбі з відповідачем, обоє ж батьками неповнолітнього сина ОСОБА_4 , 2008 року народження. Відповідач не бере участі у вихованні дитини, не спілкується, не відвідує сина, не цікавиться здоров'ям дитини, успіхами в навчанні, не підтримує морально і матеріально. Фактично з трирічного віку вона самостійно замається вихованням сина, а відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов'язків. Органом опіки та піклування надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача. Позивач позбавити відповідача батьківських прав.
Позивач підтримала у судовому засіданні позовні вимоги, дала пояснення аналогічні наведеним, додала, що відповідач після розірвання шлюбу до сина не навідується, не спілкується з дитиною, не надає жодної допомоги по вихованню та утриманню сина. Просить позов задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов з наведених в ньому підстав,
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 19, 25), про причини неявки суд не повідомляв, відзив на позов не подавав, у зв'язку із чим, враховуючи згоду позивача, суд проводить заочний розгляд справи (в порядку, встановленому ст. 280 ЦПК).
Представник третьої особи у поданій заяві просить розглянути справу без його участі, позов підтримує, просить постановити рішення, яке не суперечитиме інтересам дитини.
Суд, заслухавши позивача, представника позивача, свідка, думку неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Позивачка та відповідач перебували в шлюбі, який розірваний рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 квітня 2011 р. Її батьками є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради від 10.10.2024 р. № 336 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його сина ОСОБА_4 .
Висновок органу опіки обґрунтований тим, що на засідання комісії з питань захисту прав дітей 24.09.2024 р. ОСОБА_3 не з'явився, а факти невиконання ним батьківських обов'язків підтверджуються рядом документів, письмових заяв сусідів позивачки.
Згідно з довідкою від 16.09.2024 № 01-45/44 ОСОБА_4 навчається в 11 класі Тойкутського ліцею, після зміни місця проживання навчального закладу не змінив. Батько не проживає зі сім'єю, у вихованні дитини не бере участі, з класним керівником на зв'язок не виходив, на батьківські збори не з'являвся. Навчанням дитини займається мама.
Суду надано ряд письмових заяв сусідів позивачки, в яких вказується, що відповідач до сина не навідується, участі в вихованні дитини не бере.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 дала пояснення про те, що є хресною мамою позивачки, а відповідача також знає з дитинства. Повідомила, що після одруження та народження сина, відповідач не цікавився сином, рідко бачила його з дитиною. У даний час їй відомо, що відповідач взагалі до сина не навідується і ним не цікавиться дитиною. Зловживає алкоголем.
Суд заслухав також і неповнолітнього ОСОБА_4 , який пояснив, що останній раз спілкувався з батьком коли був в третьому класі, і батько прийшов до нього в школу. Зараз йому 16 років, батько з ним не спілкується, не навідується, не цікавиться його життям. Не телефонував жодного разу, в гості не приходив, хоча знає де вони живуть. Один раз він випадково на вулиці в м.Ковелі з батьком зустрівся, батько лише привітався з ним і вона не спілкувалась взагалі. Висловив думку про те, що йому особисто буде легше, якщо батько не буде позбавлений батьківських прав.
Вирішуючи позов, суд враховує також і наступне.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 СК України, на підставі якої заявлено позов, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків повинно бути навмисним, тобто особа має повністю розуміти наслідки своєї винної поведінки.
Позбавлення батьківських прав (тобто позбавлення прав на виховання, захист інтересів, на відібрання дитини від інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття, і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, що тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України) і допускається лише у разі, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, за наявності вини в діях батьків.
Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У частинах 7, 8 статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Суд виходить у цій справі з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце не тільки коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, що є основою батьківського піклування дитиною. Але й коли батьки, надаючи дитині житло та необхідне харчування, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини.
Правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено у статті 166 СК України.
Так, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).
Згідно з висновком органу опіки, наданим на виконання положень ст. 19 СК України, визнано доцільним позбавлення відповідача батьківських прав.
Суду надано завірену нотаріально завірену заяву ОСОБА_3 від 11.09.2024 р., у якій він вказує, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , з дитиною не проживає з 2012 року, не виховує, не утримує, не виконує батьківські обов'язки.
Суд не бере цю заяву до уваги, оскільки заява відповідача не може слугувати підставою для задоволення позову, оскільки відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства та не відповідає інтересам дитини.
Суд повторює, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на батьків і допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Водночас встановлені в судовому засіданні обставини, в сукупності доводять існування обставин, що свідчать про ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків. Суд встановив, що відповідач кілька років зі сином взагалі не спілкувався і не цікавиться його життям, хоча жодних перешкод для цього йому не чинитися.
Суд також звертає увагу на те, що відповідач, будучи обізнаним про розгляд справи про позбавлення його батьківських справ, не прибув у судове засідання, хоча повідомлявся належним чином, чим не виявив інтересу до питання його батьківських прав, а отже і до виховання дитини.
Суд дійшов висновку, що за встановлених обставин не буде можливим та дієвим застосування до відповідача попередження про недопустимість такої поведінки, а отже наявні підстави вважати, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків, а тому позов належить задовольнити.
Керуючись ст.ст. 164, 165, 155, 166 СК України, ст.ст. 12, 13, 89, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 282, 289, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 7 від 08.05.2008 року зареєстрований Тойкутською сільською радою Ковельського району Волинської області.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1211 (тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо учасниками справи не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_2 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКП НОМЕР_1 .
Представник позивача: адвокат Півень Геннадій Валерійович, місце здійснення адвокатської діяльності вул. Косачів 8, м. Ковель Волинська область.
Третя особа: виконавчий комітет Ковельської міської ради Волинської області, адреса місця знаходження: вул. Незалежності, 73, м.Ковель Волинська область, код в ЄДРПОУ 04051313.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКП НОМЕР_2 .
Суддя О. Й. Хаврона