Справа № 162/112/25
Провадження № 2/162/91/2025
12 березня 2025 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі
головуючого судді Цибень О.В.,
за участю секретаря судових засідань Будько І.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,
Від позивача 06.02.2025 року до Любешівського районного суду Волинської області надійшов вказаний позов.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за час спільного проживання позивача із відповідачем без реєстрації шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 . На даний час сторони проживають окремо, дочка проживає з позивачем, перебуває на повному її утриманні. Позивач на разі перебуває у відпустці по догляду за малолітньою дитиною до досягнення нею трьох років, тому не має можливості працевлаштуватися. Крім щомісячної допомоги при народженні дитини інших доходів не отримує. Матеріальне становище ОСОБА_2 , його працевлаштування, наявність інших утриманців позивачу невідомі. На підставі викладеного позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на її утримання в розмірі 3000 гривень щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною трьохрічного віку.
Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 07.02.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін.
Сторони в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату час та місце розгляду справи. Заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позов від відповідача на адресу суду не надходили.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 25.07.2024 року встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є позивач - ОСОБА_1 та відповідач - ОСОБА_2 .
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №2025/000946276 від 22.01.2025 року позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 22.01.2025 року.
Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов життя №58 від 24.01.2025 року, комісією виявлено, що ОСОБА_1 зареєстрована і проживає у батьківському будинку разом з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батько ОСОБА_3 проживає окремо в іншому населеному пункті.
Відповідно до довідки про доходи від 07.01.2025 року ОСОБА_1 за період з липня по жовтень 2024 року отримувала лише допомогу по вагітності в межах 8147-7096 гривень.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ч.9 ст.7 СК України).
Тлумачення як ст. 7 СК України загалом, так і ч.9 ст. 7 СК, свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.
Відповідно до ст. 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.2 ст. 91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
Тлумачення ч.2 ст. 84, ч.2 ст. 91 СК України свідчить, що для виникнення права на утримання потрібна сукупність таких умов: проживання з жінкою (чоловіком) дитини, яка не досягла трьох років; походження дитини від жінки, чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою (кровне споріднення) або наявність між ними іншого юридичного значущого зв'язку (усиновлення); можливість другої сторони надавати матеріальну допомогу.
Отже, матеріальне становище дружини, з якою проживає дитина, правового значення не має, а вирішальним є наявність у чоловіка - батька дитини можливості надавати матеріальну допомогу дружині.
Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
Як було встановлено судом, відповідач є батьком малолітньої дитини, яка проживає із матір'ю, позивач не працює, так як перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отже вона потребує матеріальної допомоги від свого чоловіка, що у свою чергу є його обов'язком відповідно до вимог ст. 84 СК України.
Відповідно до ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позов не подав, як і будь-яких документів, які б містили відомості з приводу обставин, що мають істотне значення для визначення розміру стягуваних аліментів, як то працевлаштування, розміру доходів, наявності інших осіб на утриманні, стану його здоров'я.
За таких обставин, виходячи з принципу добросовісності та розумності, суд вважає позов підставним та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК України (час, протягом якого сплачуються аліменти одному з подружжя), аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 гривень, встановлений Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VІ з урахуванням ставок судового збору станом на 01 січня 2025 року.
Керуючись ст. 81,274-279,354,430 ЦПК України, ст. 7, 79-80, 84, 94 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 3000 (три тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 06.02.2025 року до досягнення дитиною ОСОБА_3 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Любешівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ