12 березня 2025 року
м. Київ
справа № 754/1278/24
провадження № 61-2832ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Отрощенко Юлія Миколаївна, на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 січня 2025 року у справі за позовом за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про витребування майна із чужого незаконного володіння,
У січні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому з урахуванням уточнення, просив витребувати із чужого незаконного володіння квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Деснянський районний суд міста Києва рішенням від 01 липня 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Зубко А. О. подала апеляційну скаргу.
Представником ОСОБА_5 , яка є донькою ОСОБА_2 , - адвокатом Зубко К. Л. до суду апеляційної інстанції подано клопотання про зупинення провадження у даній справі у зв'язку з тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер позивач ОСОБА_2 .
Київський апеляційний суд ухвалою від 22 січня 2025 року зупинив провадження у цивільній справі № 754/1278/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про витребування майна із чужого незаконного володіння, до залучення до участі у справі правонаступників.
03 березня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Отрощенко Ю. М., через засоби поштового зв'язку, подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 22 січня 2025 року та закрити провадження у справі.
Перевіривши доводи касаційної скарги та оскаржуване судове рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження в цій справі з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Пунктом 1 частини першої статті 253 ЦПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктами 1, 3 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.
Апеляційним судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 о 08:50 в місці Гдиня Поморське воєводство республіки Польща.
Також судом встановлено, що спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Процесуальне правонаступництво - це заміна під час провадження у цивільній справі сторін або третіх осіб іншими особами, до яких переходять права та обов'язки у спірних правовідносинах.
Суд будь-якої інстанції зобов'язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов'язків відповідної особи, а правонаступник існує.
Питання процесуальної правосуб'єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу.
Не є перешкодами для з'ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами.
Такі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 752/16818/18 (провадження № 61-8339св22), від 09 серпня 2023 року у справі № 758/2928/19 (провадження № 61-5939св23).
Під час вирішення питання про залучення правонаступників до участі у справі суд повинен встановити, чи допускають спірні правовідносини правонаступництво та чи відомі особи, які прийняли спадщину. Саме для встановлення осіб, які прийняли спадщину, статтею 251 ЦПК України передбачено обов'язок суду зупинити провадження у справі, правовідносини в якій допускають правонаступництво (постанова Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі № 760/9496/21 (провадження № 61-10690св22)).
Тобто залучення правонаступника сторони у справі є обов'язком, а не правом суду.
Встановивши, що позивач у даній справі - ОСОБА_2 помер, та врахувавши, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зупинив провадження в цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 251 ЦПК України до залучення до участі у справі правонаступників.
При цьому в оскаржуваному судовому рішенні апеляційний суд належним чином обґрунтував свій висновок щодо зупинення провадження у справі.
Заміна будь-якого учасника справи судом не носить виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу, зокрема для своєчасного розгляду і вирішення справи з метою ефективного захисту оспорюваних прав сторони.
Подібні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).
Апеляційний суд встановив, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, а доводи касаційної скарги не спростовують вказаної обставини та зводяться до незгоди із заявленими позовними вимогами ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Захист права власності не належить до тих прав, які відповідно до статті 1219 ЦК України є особистими і стосовно яких правонаступництво недопустиме, оскільки здійснення цього права не пов'язано з певною особою, а тому може здійснюватися і спадкоємцями цієї особи на передбачених законом умовах.
Такі висновки викладено в постанові Верховного Суду від 01 листопада 2023 року у справі № 296/11089/20 (провадження № 61-8994св23).
Враховуючи вищевикладене, доводи касаційної скарги не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (пункт 45 рішення Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року у справі «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), пункти 37, 38 рішення Європейського суду з прав людини від 19 грудня 1997 року у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії).
Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосовування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Отрощенко Юлія Миколаївна, на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 січня 2025 року у справі за позовом за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко