13 березня 2025 року
м. Київ
справа № 127/11158/23
провадження № 61-2887ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Третьої вінницької державної нотаріальної контори, про встановлення факту проживання однією сім'єю,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2025 року.
Разом із касаційною скаргою заявниця подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання касаційної скарги, посилаючись на частину першу статті 8 Закону України «Про судовий збір» та мотивуючи тим, що на даний час перебуває у скрутному майновому становищі. ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи, отримує допомогу по інвалідності, інших доходів не має. До клопотання додає довідку Департамента соціальної політики Вінницької міської ради Управління соціального захисту населення про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує соціальну допомогу, розмір якої у 2024 році склав 30693,00 грн.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз клопотання про звільнення від сплати судового збору свідчить, що вказані обставини, не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору. Оскільки повно не характеризують майновий стан ОСОБА_1 та не свідчать про відсутність у неї інших доходів чи майна.
До касаційної скарги не додано будь-яких доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору та відсутності коштів призначених для сплати судового збору на момент подання касаційної скарги. Такими документами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (зокрема і фіскальних органів), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо. Тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
У зв'язку з наведеним, заявниці за подання касаційної скарги до Верховного Суду необхідно сплатити судовий збір або надати документи, які підтверджують звільнення від сплати судового збору.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як убачається зі змісту оскаржуваного судового рішення ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у 2023 році.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 684,00 грн.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту сьомого пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
З урахуванням зазначеного вище судовий збір за подання касаційної скарги становить 2 147,20 грн (2 684,00 х 0,4 х 200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.
У відповідності до вимог частини другої і третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6, 8 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
У задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ю. Гулейков