Іменем України
10 березня 2025 року
м. Київ
справа № 303/7876/24
провадження № 61-2496ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 , на постанову Закарпатського апеляційного суду
від 04 лютого 2025 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Служби у справах дітей Івановецької сільської ради Мукачівського району, про визначення місця проживання дітей,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Служби у справах дітей Івановецької сільської ради Мукачівського району, про визначення місця проживання дітей.
Крім того, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою забезпечення позову.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області
від 28 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Вирішено вжити заходи забезпечення позову шляхом:
заборони ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії, спрямовані на перешкоди
ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітнього сина - ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої дочки - ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведенні спільного часу разом із дітьми, у тому числі без присутності ОСОБА_4 ;
встановлення безперешкодного спілкування ОСОБА_1 за номером телефону: НОМЕР_1 , з малолітнім сином - ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньою дочкою - ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , за допомогою телефону та/або програм інтернет-телефонії ( Viber, Telegram , WhatsApp) у режимах аудіо-та /або відеозв'язку конференції щодня тривалістю до однієї години, з урахуванням режиму та можливостей дітей;
визначення систематичних особистих побачень, особистого спілкування, а також проведення відпочинку ОСОБА_1 з малолітнім сином -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньою дочкою - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у публічних місцях (місцях загального користування таких як, але не виключно, парки, сквери, площі, кафе, розважальні заклади тощо) за його вибором, без присутності ОСОБА_4 , у радіусі 40 кілометрів від місця проживання (перебування чи знаходження) ОСОБА_4 та дітей (у будь-яких країнах без обмежень), з 12:00 год. до
18:00 год. кожної суботи та неділі кожного місяця;
зобов'язання ОСОБА_4 протягом п'яти днів з наступного дня після ухвалення рішення про забезпечення позову повідомити ОСОБА_1 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 або через SMS за номером телефону НОМЕР_1 номери мобільних телефонів, адресу проживання та перебування/фізичного місцезнаходження малолітнього сина - ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої дочки - ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
зобов'язання ОСОБА_4 письмово повідомляти ОСОБА_1 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 або через SMS за номером телефону
НОМЕР_1 про будь-яку зміну місця проживання чи перебування малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої дочки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із зазначенням точного місця їх проживання та перебування, а також про зміну контактних номерів телефонів, протягом трьох днів з моменту відповідної зміни.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 04 лютого 2025 року ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 листопада 2024 року в частині вимог про визначення систематичних особистих побачень, особистого спілкування, а також проведення відпочинку ОСОБА_1
з малолітнім сином - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньою дочкою - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у публічних місцях (місцях загального користування таких як, але не виключно, парки, сквери, площі, кафе, розважальні заклади тощо) за його вибором, без присутності ОСОБА_4 , у радіусі 40 кілометрів від місця проживання (перебування чи знаходження) ОСОБА_4 , та дітей (у будь-яких країнах без обмежень), з 12:00 год. до 18:00 год. кожної суботи та неділі кожного місяця, скасовано та в задоволенні такої вимоги відмовлено.
У іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
27 лютого 2025 рокупредставник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 лютого 2025 року.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, і його суть полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може спричинити неможливість виконання судового рішення.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
У разі вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення
в разі задоволення позову та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі
№ 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду
і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову
з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає
з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, а й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в частині вимог про визначення систематичних особистих побачень, особистого спілкування, а також проведення відпочинку батька з малолітніми дітьми у публічних місцях (місцях загального користування таких як, але не виключно, парки, сквери, площі, кафе, розважальні заклади тощо) за його вибором, без присутності ОСОБА_4 , у радіусі 40 кілометрів від місця проживання (перебування чи знаходження) ОСОБА_4 , та дітей (у будь-яких країнах без обмежень), з 12:00 год до 18:00 год кожної суботи та неділі кожного місяця, апеляційний судврахував предмет спору, який виник між сторонами, обраний вид забезпечення позову щодо доцільності та співмірності із заявленими позовними вимогами, дійшов правильного висновку, що такий вид забезпечення позову, як зазначив позивач, не може бути забезпечений з огляду на те, що діти перебувають за кордоном разом з відповідачем, що унеможливлює повноцінно забезпечити виконання заявленої вимоги.
Разом з тим забезпечення найкращих інтересів дитини не виключає можливого втручання у приватне та сімейне життя одного з батьків дитини і не завжди може відповідати найкращим інтересам одного з батьків (постанова Верховного Суду від 02 листопада 2022 року у справі № 686/8535/20).
Подібний висновок зроблено й у постанові Верховного Суду від 08 лютого
2023 року у справі № 501/488/21/21 (провадження № 61-11187св22).
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 лютого 2025 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Служби у справах дітей Івановецької сільської ради Мукачівського району, про визначення місця проживання дітей, відмовити.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
Є. В. Коротенко
М. Є. Червинська