Ухвала
11 березня 2025 року
м. Київ
справа № 743/813/24
провадження № 61-3016ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу адвоката Блохіної Наталії Вікторівни як представника ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі судового наказу Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 29 листопада 2022 року у справі № 743/797/22 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, і до досягнення дитиною повноліття;
на підставі судового наказу Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10 квітня 2024 року у справі № 743/483/24 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/4 до 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, і до досягнення дитиною повноліття.
Ріпкинський районний суд Чернігівської області рішенням від 14 листопада 2024 року позов задовольнив частково. Зменшив розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі судового наказу Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10 квітня 2024 року у справі №743/483/24 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/4 до 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, і до досягнення дитиною повноліття. В решті позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Чернігівський апеляційний суд постановою від 14 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 14 листопада 2024 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. Зменшив розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі судового наказу Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 29 листопада 2022 року у справі № 743/797/22 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання даною постановою апеляційного суду законної сили, і до досягнення дитиною повноліття. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
09 березня 2025 року адвокат Блохіна Н. В. як представник ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 лютого 2025 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Предметом позову у цій справі є зменшення розміру аліментів, отже, справа є малозначною в силу вимог закону і окремого визнання її такою не потребує.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову в відкритті провадження) в справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Посилання представника заявника в касаційній скарзі на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та пункти 1, 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України, є підставою касаційного оскарження судового рішення, передбаченими пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, втім не є доводом, який у розумінні підпунктів «а» - «г» пункту 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу підтверджує наявність випадку/випадків, який/які дає/дають право вважати судове рішення таким, що підлягає касаційному оскарженню.
Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Верховний Суд зауважує, що зазначення підстав касаційного оскарження є лише вимогою до форми та змісту касаційної скарги відповідно до цивільного процесуального закону, проте не є безумовною підставою для відкриття провадження у справі на рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржуване судове рішення ухвалено у малозначній справі і воно не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Блохіної Наталії Вікторівни як представника ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов