Справа № 750/7263/24
Провадження № 2/750/93/25
13 березня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
суддіСупруна О.П.,
секретар Прохоренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради,
24.05.2024 позивач звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою судді від 29.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.07.2024.
23.07.2024 підготовче засідання відкладено на 03.10.2024 у зв'язку з витребуванням від Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради висновку щодо розв'язання спору.
03.10.2024 підготовче засідання відкладено на 14.11.2024 у зв'язку з неявкою сторін.
14.11.2024 підготовче засідання відкладено на 27.12.2024 у зв'язку з клопотанням представника позивача.
Ухвалою суду від 27.12.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10.02.2025.
10.02.2025 розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Супруна О.П. у відпустці; судове засідання для розгляду справи по суті відкладено на 13.03.2025.
У судове засідання 11.03.2025 учасники справи не з'явилися, про час і місце розгляду справи оповіщалися в установленому законом порядку. Представник позивача подав письмову заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, зазначивши про підтримку позову, дав згоду на заочний розгляд справи. Відповідач відзиву не подав, сторони про причини неявки не повідомили.
За письмовою згодою представника позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, у відповідності до статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України).
За правилом частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 9).
Із 06.12.2018 неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем реєстрації батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 02.05.2024 № 2024/004435314 та відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 612073 від 28.05.2024 (а.с. 14, 16).
Позивач стверджує, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах, шлюб між ними зареєстровано не було. Після припинення між сторонами відносин з травня 2023 року вони проживають окремо, а неповнолітній син ОСОБА_4 частину часу проживає з матір'ю, а частину з батьком, через що часто виникають суперечки. Батько дитини вчиняє психологічний тиск на дитину, через що син не може перебувати з матір'ю тоді, коли хоче, а тільки у визначені дні тижня. Указані обставини погано відображаються на успішності дитини у школі, оскільки сину важко сконцентруватися на навчанні, планувати відпочинок та дозвілля через постійні переїзди до місць проживання батьків. Позивач вважає, що проживання дитини саме з нею буде найкращим чином відповідати інтересам сина, за місцем спільного з ОСОБА_4 проживання є всі необхідні умови для його розвитку. Крім того, позивач має стабільний дохід, власне житло та звертає увагу, що жодних перешкод для спілкування дитини з батьком не чинитиме.
Указані обставини підтверджуються наступними доказами:
-довідкою ДП «Ліси України» від 12.04.2024, виданою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в тому, що вона дійсно працює на посаді начальника відділу виробництва і збуту Філії «Чернігівське лісове господарство» ДП «Ліси України» з 25.11.2004 і по теперішній час (наказ на прийняття на роботу від 24.01.2004 № 327-К) (а.с. 8);
-довідкою станом на 17.04.2024 про склад зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 18.04.2024 № 2184 та копією договору купівлі-продажу від 10.12.1986, з яких убачається, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 10, 11-13), тобто має власне житло, де проживатиме з сином ОСОБА_4 ;
-копіями чеків, квитанцій, актів виконаних робіт, квитків, якими підтверджується безпосередня участь матері дитини в життя сина ОСОБА_4 , забезпечення його нормального фізичного та духовного розвитку, організації його дозвілля (а.с. 51-69).
Крім того, із висновку виконавчого комітету Чернігівської міської ради як органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 11.11.2024 № 750, убачається, що комісія з питань захисту прав дитини вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю - ОСОБА_1 (а.с. 40-41).
Як убачається з висновку виконавчого комітету Чернігівської міської ради як органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 11.11.2024 № 750, спільне життя сторін не склалось, тому з травня 2023 року батьки дитини проживають окремо. За попередньою домовленістю між батьками, ОСОБА_4 періодично проживає у кожного з батьків. ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , де створені необхідні умови для навчання та відпочинку дитини, про що складений відповідний акт. ОСОБА_1 працює на посаді начальника відділу виробництва і збуту філії «Чернігівське лісове господарство» ДП «Ліси України» та має самостійний дохід. ОСОБА_6 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де створені необхідні умови для навчання та відпочинку дитини, про що складений відповідний акт. ОСОБА_2 документів на підтвердження наявності самостійного доходу не надав. Відповідно до довідки Чернігівської загальноосвітньої школи № 25, в якій навчається ОСОБА_4 , мати регулярно відвідує школу та цікавиться успіхами дитини у навчанні. Батько, у період з 02.09.2024 по 21.10.2024, в школі не з'являвся. Як убачається з висновку оцінки потреб сім'ї Чернігівського міського центру соціальних служб, обоє батьків здатні задовольнити потреби дитини. Питання щодо надання висновку про визначення місця проживання дитини 31.10.2024 було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини у присутності батьків дитини. Батькам ОСОБА_4 рекомендовано провести діагностичне обстеження дитини психологом Чернігівського міського центру соціальних служб на предмет ставлення дитини до матері і батька. Розгляд питання було перенесено на наступне засідання комісії. Повторно дане питання було розглянуте на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 04.11.2024, у присутності батьків дитини. ОСОБА_6 повідомив членам комісії, що ОСОБА_4 не проходив діагностичного обстеження, оскільки в нього не було часу надати дозвіл на проходження дитиною обстеження (а.с. 40-41).
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ і набула чинності для України 27.09.1991), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частини першої статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Статтею 11 Закону «Про охорону дитинства» встановлено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до частини другої статті 150 Сімейного кодексу України (далі за текстом - СК України) батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, моральний та духовний розвиток.
Відповідно до положень частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
За приписами статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті (частина перша статті 157 СК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ і набула чинності для України 27.09.1991), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
При цьому, незважаючи на принцип 6 Декларації прав дитини, яким передбачено, що малолітня дитина може бути розлучена з матір'ю лише за виняткових обставин, суд при прийнятті рішення надає перевагу частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 та керується цією нормою, яка передбачає, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11.07.2017 (заява
№ 2091/13), Європейський суд з прав людини указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі необхідно брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв'язки із сім'єю, крім випадків, коли доведено, що сім'я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16.07.2015 у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).
У ході судового розгляду встановлено, що подальше проживання неповнолітнього ОСОБА_4 разом з матір'ю відповідатиме його інтересам, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач піклується про сина, бере активну участь у його вихованні, духовному та фізичному розвиткові, забезпечує його матеріально. Позивачем надані суду докази, які свідчать про те, що вона створила усі належні умови для виховання та розвитку дитини.
Ураховуючи вимоги закону, суд вважає за доцільне визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд зауважує, що вирішення справи на користь позивача не впливає на право батька неповнолітнього ОСОБА_3 спілкуватися з ним та приймати участь у його вихованні.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір'ю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання:
АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Третя особа: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, місцезнаходження: вул. Івана Мазепи, 19, м. Чернігів, код ЄДРПОУ - 43649710.
Суддя