Справа №731/117/25
Провадження №3/731/70/25
13 березня 2025 року с-ще Варва
Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:
судді Савенка А.І.,
за участю секретаря Тарасенко Д.В.,
розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, який надійшов з Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , директора ПП «ПОЖМАСТЕР» (код ЄДРПОУ: 36326591; юридична адреса: вул. Зарічна, 68, с-ще Варва Прилуцького району Чернігівської області, 17600), інформація щодо наявності інвалідності чи статусу УБД відсутня, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч. 1 ст.163-1 КУпАП, -, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №144/25-01-07-02-06 від 13 лютого 2025 року посадова особа - директор ПП «ПОЖМАСТЕР» ОСОБА_1 за адресою: вул. Зарічна, 68, с-ще Варва Прилуцького району Чернігівської області вчинив адміністративне правопорушення, яке виявлене згідно акта документальної позапланової перевірки невиїзної перевірки від 27 грудня 2024 року №18582/Ж5/25-01-07-02-01, та полягає у порушенні ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4. ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що сплачується до державного бюджету всього на суму 133 572 грн. ПДВ, в т. ч. за жовтень 2019 року, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Не визнаючи вини у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 звернувся до суду із письмовими поясненнями, в яких вказав, що податкове повідомлення-рішення було ним оскаржено, рішення не прийнято, акт перевірки не є належним доказом у справі, господарська операція була відображена у податковому та бухгалтерському обліку належним чином, просив закрити провадження за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Частиною 1 статті 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у виді штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Пунктом 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Згідно з п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Так само у п.п. 49.18.1 Податкового кодексу України зазначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України).
З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складено 13 лютого 2025 року. З протоколу вбачається, що правопорушення було вчинено за результатами господарської діяльності у жовтні 2019 року.
Суд зважає, що норми КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02 серпня 2013 року №6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права «триваючими» визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.
Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17 зазначив, що триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Дана правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2018 у справі №242/924/17, від 18 грудня 2019 року у справі №158/286/17 та у постанові від 19 травня 2020 року у справі №404/1794/16-а (2-а/404/924/16).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не є триваючим правопорушенням, оскільки вважається скоєним у момент складання та подання відповідальною за ведення фінансово-господарської діяльності особою податкової звітності за відповідний період, тому на момент розгляду даної справи по суті, закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП, оскільки як встановлено вище правопорушення вчинено за результатами господарської діяльності у жовтні 2019 року, що, відповідно до вимог п. 7 ст. 247 КУпАП, є підставою для закриття провадження в справі.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Дана норма є імперативною і не передбачає обов'язку суду визначати питання винуватості чи невинуватості особи, оскільки за своєю суттю є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно висновків рішення ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року, у разі закриття провадження у справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.
Крім цього, суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV; ). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Верховний суд у своїй постанові від 11 липня 2018 року по справі №308/8763/15-а вказав, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. При цьому, наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Отже, наявність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
З огляду на викладене, суд констатує, що вказане у протоколі правопорушення не є триваючим. Отже, на момент розгляду справи сплинув встановлений законом строк для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; про закриття справи.
Керуючись ч. 1 ст. 163-1, ст. 38, 247, ст. 284 КУпАП,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Варвинський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А.І. Савенко