Справа № 643/14408/24
Провадження № 2/643/1192/25
12.03.2025 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Семенової Я.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Кашуби Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 57 625,34 гривень, а також понесені судові витрати у розмірі сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9200,00 гривень.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог позивач зазначив, що 12.02.2020 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту 491020045, відповідно до умов якого АТ «Альфа-Банк» надав позичальнику кредит у сумі 36 114,23 грн, строк кредиту - 60 місяців, на споживчі потреби з відсотковою ставкою 39,90% річних. Посилався, що договір з відповідачем укладено в електронній формі. Зазначив, що АТ «Альфа-Банк» взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконав та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в сумі 36 114,23 грн, в свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, унаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 20 вересня 2021 року склала 57 625,34 грн, яка складалася з тіла кредиту в розмірі 35 880,03 грн, та заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 21 745,31 грн.
Зазначив, що 20.09.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором 491020045 від 12.02.2020, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем.
Аргументи учасників справи
Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався.
06 березня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Яковенко О.Г. через підсистему «Електронний суд» надійшли пояснення по справі, у яких остання посилалася, що відповідач визнає вимогу щодо стягнення з неї заборгованості за кредитним договором в розмірі 57 625,34 гривень та не заперечує проти її задоволення, але просить відмовити в задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу по справі в розмірі 9 200,00 грн.
Рух справи
Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 28 листопада 2024 року залишив без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», надав позивачу строк - 5 днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 13 грудня 2024 року продовжив Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» строк для усунення недоліків позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, надав строк - 5 (п'ять) днів з дня вручення копії ухвали.
Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 26 грудня 2024 року продовжив Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» строк для усунення недоліків позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, надав строк - 5 (п'ять) днів з дня вручення копії ухвали.
Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 14 січня 2025 року відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін, призначив судове засідання.
Участь у справі сторін та інших учасників справи
Представник позивача у судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином, 16 січня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» Плачинди К.О. надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача. У поданій заяві представник позивача зазначив про підтримання позовних вимог у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не повідомили. Скористалися своїм процесуальним правом на подання письмових пояснень по справі.
За правилами п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи сторін.
Ураховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
12.02.2020 відповідачем ОСОБА_1 підписано оферту на укладання угоди про надання кредиту №491020045, відповідно до якої ОСОБА_1 запропонувала АТ «Альфа-Банк» укласти Угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Умови споживчого кредиту: тип кредиту - «Кредит готівкою», сума кредиту - 36 114,23 грн, процентна ставка - 39,90%, тип ставки - фіксована, строк кредиту - 60 міс. Під час користування кредитом ОСОБА_1 запропонувала Банку надавати їй послуги з розрахунково-касового обслуговування, за надання яких встановити комісійну винагороду: за надання кредиту 0,00% від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті на укладення Угоди без ПДВ, за обслуговування кредиту 0,00% від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті без ПДВ. Дата повернення кредиту - 13.02.2025 (а.с. 5, 36).
Підписанням цієї оферти позичальник беззаперечно підтверджує, що перед укладанням угоди ознайомлений, в тому числі у письмовій формі: зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; з нормами закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ.
Також сторонами був підписаний Додаток №1 до Угоди про надання кредиту №491020045 від 12.02.2020, який є невід'ємною частиною договору, яким визначено Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг (а.с.5 зворот, 37), а також Паспорт споживчого кредиту (а.с. 6, 38).
Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджено випискою по особовому рахунку за період з 12 лютого 2020 року по 20 вересня 2021 року (а.с. 16-22).
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, станом на 20 вересня 2021 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором №491020045 від 12.02.2020 становить 57 625,34 грн, з яких 35 880,03 грн - заборгованість за кредитом, 21 745,31 грн - заборгованість по відсотках (а.с. 23).
03 липня 2024 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу №3 згідно з п. 2.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор (ТОВ «ФК «Еліт Фінанс») зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт (АТ «Альфа Банк») відступає Фактору, а Фактор набуває належне Клієнтові право вимоги до боржників (які надалі, в залежності від контексту, іменуються «Боржники» або «Боржник») за договорами (надалі іменуються «Основні договори» або «Основний договір», в залежності від контексту), перелік яких наведено в Додатку № 1-1 до Договору (а.с. 8-12).
Пунктом 2.3 Договору передбачено, що право вимоги вважається відступленим Фактору з дати оплати Фактором ціни вимоги відповідно до п. 4.2. договору. В дату здійснення оплати Фактором ціни вимоги відповідно до п. 4.2 Договору Сторони цього Договору підписують Акт приймання-передачі Реєстру боржників, за формою, встановленою в додатку № 2 до цього договору.
Відповідно до п. 4.2 зазначеного Договору факторингу, фактор зобов'язаний передати в розпорядження Клієнту грошові кошти і сплатити Клієнтові ціну прав вимоги в розмірі 12 844 800 гривень 00 копійок шляхом перерахування на рахунок Клієнта № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Альфа-Банк», у дату підписання договору.
Згідно з актом приймання-передачі Реєстру Боржників від 20 вересня 2021 року до Договору Факторингу №3 від 20.09.2021, підписаним між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» 20 вересня 2021 року, у відповідності та на виконання Договору факторингу №3 від 20.09.2021 АТ «Альфа-Банк» передав, а ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» отримав право вимоги, детальний опис складових якого наведений в Додатку №1-1 до Договору (а.с. 13).
Відповідно до копії платіжного доручення №559 від 20 вересня 2021 року ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» перерахував АТ «Альфа-Банк» 12 844 800,00 гривень за право вимоги згідно з договором факторингу №3 від 20.09.2021 (а.с. 14).
Як убачається з виписки з додатку до договору факторингу №3 від 20.09.2021, яка містить підписи представника АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», право вимоги за договором №491020045 від 12.02.2020 було відступлено ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» в сумі 57 625,34 грн, з яких: 35 880,03 грн - залишок по тілу кредиту, 21 745,31 грн - залишок по відсотках (а.с. 15).
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
У ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Разом з тим, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
За правилами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як було встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 підписала Оферту на укладання угоди про надання кредиту №491020045 від 12.02.2020, в якій погоджено всі істотні умови договору.
Факт видачі відповідачу кредитних коштів та користування ними підтверджується випискою по картковому рахунку, яка додана позивачем до позову.
Як це унормовано вимогами ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Правилами ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.
Правилами ст. 517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як це закріплено вимогами ст. 526 ЦК України.
Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України визначає.
За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.
АТ «Альфа-Банк» відповідно до договору факторингу №3 від 20 вересня 2021 року передало ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» право вимоги до відповідача за кредитним договором №491020045 в сумі 57 625,34 грн.
Отже, позивачем доведений факт наявності у відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором №491020045 від 12.02.2020 в сумі 57 625,34 гривень.
На час розгляду справи судом відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Крім того, суду були надані письмові пояснення від представника відповідача, в яких остання зазначила, що відповідач ОСОБА_1 в повному обсязі визнає позовні вимоги ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про стягнення з неї заборгованості в сумі 57 625,34 гривень.
Розподіл судових витрат
Згідно з платіжною інструкцією №5464 від 08 листопада 2024 року при пред'явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 гривень.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 гривень.
Крім зазначеного, у пред'явленому позові позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9200,00 гривень.
06 березня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Яковенко О.Г. через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення по справі, в яких остання просила відмовити в задоволенні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 200,00 грн. В обґрунтування заявленої позиції посилалася, що справи даної категорії мають сталу судову практику, порядок відкриття провадження у цивільній справі та строки судового розгляду таких справ чітко визначені Цивільним процесуальним кодексом України, що не потребує докладання додаткових зусиль при вивченні зазначених питань, тож відображені в акті приймання-передачі наданих послуг № 1 від 15.07.2024 витрати двох годин на правовий аналіз документів замовника та ще двох годин на складання позовної заяви не є об'єктивними та обґрунтованими. З огляду на визнання відповідачем позовних вимог представник позивача не був вимушений витрачати час на складання відповіді на відзив та інших заяв по суті справи, клопотань та/або заяв з процесуальних питань.
Як убачається з наданих представником позивача документів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, 03 липня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» та адвокатом Литвиненко О.І. було укладено Договір про надання правничої допомоги №03-07/24, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, адвокат надає клієнту послуги захисту прав та інтересів клієнта під час розгляду судом будь-якої інстанції справ, у якій клієнт є учасником. Пунктом 1.2 Договору погоджено, що судова справа в процесі розгляду якої адвокатом будуть надані послуги клієнту, перелік послуг та їх вартість визначається сторонами у додатках до цього договору.
У п. 3.1 Договору №03-07/24 сторони погодили, що вартість послуг адвоката встановлюється з розрахунку, що ціна однієї години затраченого адвокатом часу на надання послуг становить 2000,00 грн без ПДВ. Конкретні суми до оплати наводяться у Акті (актах) приймання-передачі наданих послуг, надісланих адвокатом та погоджених із клієнтом.
Відповідно до копії Акту №1 приймання-передачі наданих послуг від 15.07.2024 адвокат Литвиненко О.І. надала, а ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» прийняв юридичні послуги відповідно до договору №03-07/24 про надання правничої допомоги від 03.07.2024: первинна консультація, період надання послуги - 0,5 година, вартість - 1 000,00 грн; правовий аналіз наявних документів у замовника, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства, правових висновків Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, період надання послуги - 2 години, вартість - 4 000,00 грн; підготовка та подання позовної заяви, період надання послуги - 2,1 години, вартість - 4 200,00 грн. Всього вартість наданих послуг - 9200,00 грн.
Згідно з платіжною інструкцією №4948 від 01 жовтня 2024 року ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було перераховано адвокатові Литвиненко О.І. суму 9200,00 грн, призначення платежу: оплата згідно з договором №03-07/24 про надання правничої допомоги від 03.07.2024 без ПДВ.
Водночас до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Литвиненко О.І. щодо відмови у задоволенні вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9200,00 грн.
На думку суду, визначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу не є обґрунтованими та доведеними у контексті наданих нею послуг із урахуванням складності справи, обсягу нормативно-правових актів, використаних адвокатом та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг з розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, у зв'язку з чим суд, ураховуючи наявність заяви представника відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, вважає, що наявні підстави для часткового відшкодування витрат на правничу допомогу.
Так, суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Отже, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони; врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якої надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням наведеного, оцінюючи об'єктивно як складність цієї справи, враховуючи предмет спору з урахуванням ціни позову за майновою вимогою, розумну необхідність судових витрат у цій справі, дійсне опрацювання адвокатом законодавчої бази по суті спору та складання відзиву на позовну заяву, який за своїм обсягом містить три сторінки тексту з посиланням на правові норми, а також з огляду на приписи п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для задоволення заяви представника позивача у загальній сумі 3 000,00 гривень, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг.
За приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, суд погоджується з доводами представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Яковенко О.Г., викладеними у поясненнях про те, що справи даної категорії мають сталу судову практику, що не потребує докладання додаткових зусиль при її вивченні, розмір заявлених до відшкодування відповідачем витрат на правову допомогу в сумі 9200,00 гривень є неспівмірним із складністю справи та витраченим часом на здійснення правового аналізу документів замовника, формування правової позиції та на підготовку та подачу позову. Відтак, ураховуючи обсяг наданих адвокатом Литвиненко О.І. юридичних послуг ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у даній справі у виді вивчення судової практики, підготовки та складання позовної заяви, зміст якого становить за обсягом три сторінки, суд доходить висновку, що розмір належних до відшкодування відповідачем позивачу понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 гривень буде співмірним до складності даної справи, витраченим адвокатом часу на підготовку та подання позовної заяви та на формування правової позиції у справі з вивченням відповідної судової практики.
Разом з тим, посилання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Яковенко О.Г. у поясненнях на те, що у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу необхідно відмовити, то суд вважає такі посилання представника відповідача його суб'єктивною оцінкою, які спростовуються матеріалами справи щодо обсягу наданих юридичних послуг представником позивача - адвокатом Литвиненко О.І. ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».
За правилами п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, при цьому розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Зі змісту вказаних вище правих норм вбачається, що саме склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), акт виконаних робіт (детальний опис робіт, наданих послуг).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та, постановах Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20, 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц та від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами. Під час розгляду питання про розподіл судових витрат відповідачем та її представником не доведено неспівмірність витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом Литвиненко О.І. ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» та наявності підстав для відмови ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у стягненні на його користь з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
З огляду на викладене вище, ураховуючи складність справи, яка розглядалась у порядку спрощеного провадження із ціною позову 57 625,34 грн, мала нетривалий час судового розгляду, наявність заперечень відповідача щодо задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ураховуючи засади розумності, справедливості та співмірності, суд вважає за необхідне вимогу задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3 000,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором у сумі 57 625 (п'ятдесят сім тисяч шістсот двадцять п'ять) гривень 34 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ: 40340222, місцезнаходження: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 2;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 12 березня 2025 року.
Суддя : Я.Ю. Семенова