Справа № 641/391/25
Провадження № 2/641/1137/2025
13 березня 2025 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Кожихової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кузьменко О.М.,
розглянув у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів
Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_3 ) звернулася до Комінтернівського опйонного суду м. Харкова з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , неустойку (пеню) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів (30.05.2024) до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені на користь ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Позовна заява вмотивована тим, що відповідач з травня 2024 року не сплачує аліментів, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 09.01.2025, отже ОСОБА_1 , як одержувач аліментів, має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожень день прострочення від дня прострочення сплати аліментів.
Виклад позиції відповідача
Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Комінтернівського районного суд м. Харкова від 22.01.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 27.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 20.02.2025.
У судове засідання, призначене на 20.02.2025 відповідач не з'явився, у зв'язку з чим судове засідання було відкладено на 13.03.2025. .
Позивач у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву в якій зазначила, що у разі неявки відповідача не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився. Про дату, час і місце судових засідань повідомлялася своєчасно та належним чином. Поштові відправлення повернулись до суду з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою" та "за закінченням терміну зберігання", що згідно зі ст. 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Також за вказаним номером мобільного телефона у позові, до відповідача направлялися SMS-повістки, які згідно довідки про доставку останній отримував. Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у її відсутності до суду не надходило.
Відповідно до протокольної ухвали суду від 13.03.2025, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб сторони перебували у зареєстрованому шлюбі та рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.07.2020 у справі № 641/3895/20 шлюб розірвано. 17.01.2023 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений шлюб, який розірваний рішенням Харківського районного суду Харківської області від 03.04.2024 справа № 635/1114/24.
Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 від 05.06.2009, зареєстрований відділом реєстрації Пісочинської селищної ради, а.с. 12), та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_4 від 19.03.2014, зареєстрованого відділом реєстрації Пісочинської селищної ради, а.с. 13).
Відповідно до судового наказу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30.05.2024 року у справі № 641/3418/24 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки від його заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 24.05.2024 і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 18.05.2024 укладено шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 .
Згідно розрахунку заборгованості по виплаті аліментів, виконаного державним виконавцем Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Є.С.Ковальової, заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.01.2025 складає 33 360 (тридцять три тисячі триста шістдесят) грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частинами першою, другою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
У ст. 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 25.04.2018 по справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), яка відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Так, правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Пеня за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: р = (А1 х 1% х Q1) + (А2 х 1% х Q2) +(An х 1% х Qn), де:
р - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; А1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; А2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач вчасно та належним чином виконував свої зобов'язання зі сплати аліментів. При цьому згідно розрахунку заборгованості по виплаті аліментів, виконаного державним виконавцем Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Є.С.Ковальової, заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.01.2025 складає 33 360 грн. Щомісячна сума платежу 4170 грн.
Отже, суд дійшов висновку про навяність підстав для стягнення з відповідача пені за несплату аліментів. Протилежного суду не доведено.
Згідно наданого позивачкою розрахунку неустойка (пеня) за несплату аліментів за період з 30.05.2024 по 21.01.2025 складає 42 742,50 грн. Судом перевірено правильність наданого розрахунку за формулою: р = (А1 х 1% х Q1) + (А2 х 1% х Q2) +(An х 1% х Qn), та встановлено відповідність вказаної суми 42742,50 грн вказаним розрахункам.
В той же час позивачка в позовній заяві просить суд стягнути пеню по день винесення рішення судом.
Як вже зазначалося вище, відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Днем ухвалення рішення у вказаній справі є 13.03.2025, отже здійснівши розрахунок пені за формулою: р = (А1 х 1% х Q1) + (А2 х 1% х Q2) +(An х 1% х Qn), загальна сума пені за період від першого дня прострочення (30.05.2024) до дня ухвалення рішення судом (13.03.2025) становить 47 121 грн (правильність розрахунку також перевірена на сайті https://calculator.in.ua/web/penalty-alimony).
Водночас загальна сума заборгованості по аліментах за період з 24.05.2024 по лютий 2024 року включно (заборгованість за березень ще не є простроченою) становить 41 700 грн.
Згідно ч. 1 ст. 196 СК України розмір пені, що підлягає стягненню з боржника, не може перевищувати 100 відсотків заборгованості аліментів, в даному випадку сума пені згідно розрахунку перевищує заборгованість по аліментах.
Враховуючи, що відповідач допустив прострочення сплати аліментів на утримання дітей, беручи до уваги, що сума пені є більшою за розмір заборгованості, стягненню з відповідача підлягає пеня, яка дорівнює розміру заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 41700 грн.
Висновки за результатами розгляду заяви
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Судові витрати
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до положення п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 81, 89, 90, 264-268, 293, 315, 317 ЦПК України, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 30 травня 2024 року по 13 березня 2025 року у розмірі 41 700 (сорок одна тисяча сімсот) гривен 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою; АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривен 20 (двадцять) копійок.
Копію заочного рішення надіслати сторонам протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса; АДРЕСА_2 .
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.
Повний текст судового рішення складено та підписано 13.03.2025
Суддя Г.В.Кожихова