Провадження № 2/641/284/2025 Справа № 641/8212/23
03 березня 2025 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Маньковської О.О.,
за участю представника відповідача - адвоката Кузьміна Є.В.,
секретаря- Почерніної А.Д.,
при розгляді у відкритому судовому засіданні цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС ПЛЮС» (ТОВ «БРЕНТ+»), третя особа: Головне управління ДПС у Харківській області, про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави (в порядку ст. 1212 ЦК України),
Позивач звернувся до суду з уточненим позовом про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ «КЛАРІКС ПЛЮС» на його користь безпідставно набутих коштів у розмірі 161308,50 грн., інфляційного збільшення в сумі 98028,45 грн., 3 % річних в сумі 24273,64 грн. та судових витрат (в порядку ст. 1212 ЦК України).
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що у липні 2018 року побачив на АЗС у м. Харкові рекламу з продажу палива по привабливим цінам з посиланням на номер телефону. Зателефонувавши за вказаним номером, який виявився номером телефону ОСОБА_2 , остання пояснила, що замовлення палива відбувається лише за попередньою оплатою шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківські реквізити на картку Приват Банку. Домовившись про суттєві умови щодо придбання палива, ОСОБА_2 надіслала ОСОБА_1 через месенджер Viber номер картки, на яку необхідно сплачувати грошові кошти й повідомила, що після перерахування коштів позивач зможе протягом року отримати паливо у визначених ним місцях заправки, які також будуть надіслані у месенджері Viber. 30.07.2018 року позивач замовив паливо, на що ОСОБА_2 надіслала позивачу у Viber смс з наступною інформацією: «Счет № 037962 от 30.07.2018 р. на суму 7173,00 грн». Всього позивач здійснив 20 оплат на загальну суму 161308,50 грн. З інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк», позивачу стало відомо, що картка, на яку ним перераховувались грошові кошти, оформлена на ім'я відповідача - ОСОБА_2 , проте платежі були зараховані на рахунок юридичної особи ТОВ «БРЕНТ+», код ЄДРПОУ 41423131. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «БРЕНТ+» (код ЄДРПОУ 41423131) на даний час має назву - Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС ПЛЮС». Станом на дату подання позовної заяви - відповідачі не передали оплачений позивачем об'єм палива, а перераховані гроші - не повернули, тобто продовжують безпідставно утримувати у себе. Таким чином, позивач вважає, що його майнові права порушуються протиправним збереженням відповідачами грошових коштів, отриманих від позивача, у зв'язку з чим він звернувся до суду на підставі вимог ст. 1212 ЦК України за захистом порушених прав, просив стягнути з відповідачів - ОСОБА_2 та ТОВ «КЛАРІКС ПЛЮС» (ТОВ «БРЕНТ +») солідарно безпідставно набуті грошові кошти в сумі 161308,50 грн, інфляційне збільшення в сумі 98 025,45 грн. та 3% річних в сумі 24 273,64 грн., а також просив стягнути на свою користь судові витрати.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кузьмін Є.В. подав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволені позову, зазначив, що у період часу з 28.07.2017 року по 16.09.2019 року відповідач ОСОБА_2 перебувала у трудових правовідносинах з ТОВ «БРЕНТ+» на посаді керівника та отримала від ПАТ «ПриватБанк» пропозиціюз оформлення корпоративної карти. Так, карта видавалася на ім'я керівника юридичної особи, але при зарахуванні коштів за реквізитами карти, кошти надходили на рахунок юридичної особи, але не особисто керівнику юридичної установи. Крім того, представник відповідача вказав, що ОСОБА_1 має статус ФОП, про що останній не повідомив суд. В 2018 році ФОП ОСОБА_1 уклав угоду із ТОВ «БРЕНТ+», яким на той час керувала відповідач ОСОБА_2 . Предметом Договору була купівля - продаж ПММ, за допомогою Інтернет програми «Дизель - менеджер» через Інтернет-кабінет покупця, яким покупець сам «керує» після проведення оплати за ПММ. У зв'язку із звільненням ОСОБА_2 з посади керівника, станом на лютий 2024 року, вона не має доступу до програми «Дизель - менеджер» та до архівів цієї програми, у зв'язку із чим надати копію Договору купівлі-продажу ПММ між ТОВ «БРЕНТ+» та ФОП ОСОБА_1 - відповідач не має можливості. Проте, представник відповідача надає скрин-шоти сторінок кабінету продавця - ТОВ «БРЕНТ+» програми «Дизель - менеджер», які, на його думку, підтверджують наявність фінансово - господарських правовідносин між суб'єктами господарювання, а саме - продавцем ТОВ «БРЕНТ+» та покупцем - ФОП ОСОБА_1 та підтверджують факт отримання останнім ПММ, відповідно до здійсненої ним оплати за рахунками, долученими до позову.
Позивачем надано відповідь на відзив, в якому останній вказує на недопустимість та недостовірність наданих представником відповідача доказів, зауважує, що стороною відповідача не спростовано доводи, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кузьмін Є.В. подав заперечення на відповідь на відзив, в яких наголосив на тому, що ОСОБА_2 ніколи не спілкувалась з позивачем, не повідомляла реквізити для зарахування грошей, вказав, що належних доказів на підтвердження вказаних обставин позивач не надав.
Позивач подав додаткові пояснення, в яких зауважив, що ОСОБА_2 повідомила йому саме номер картки, оформленої на її ім'я, а не банківській рахунок ТОВ «БРЕНТ +». Крім того, позивач зазначив, що будь-яких договірних відносин з ОСОБА_2 та ТОВ «Брент +» (ТОВ «Кларікс Плюс») ніколи не мав, договорів не укладав. Просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідач ТОВ «КЛАРІКС ПЛЮС» (ТОВ «БРЕНТ +») в судове засідання не з'явився, повідомлялись про місце, час проведення судового засідання належним чином, відзив не надавали.
Представник третьої особи Головне управління ДПС у Харківській області подав до суду пояснення, в яких зазначив, що до повноважень ГУ ДПС в Харківській області не віднесено питання щодо стягнення безпідставно отриманих коштів у цивільні й справі між фізичними особами, просили розглядати справу за їх відсутності.
Позивач, відповідачі ОСОБА_2 , ТОВ «КЛАРІКС ПЛЮС» (ТОВ «БРЕНТ+), третя особа в судове засідання не з'явились, позивач, представник третьої особи надали до суду заяви, просили розглядити справу за їх відсутності.
Враховуючи подану позивачем ОСОБА_1 та представником третьої особи заяву про розгляд справи за їх відсутності, з огляду на те, що відповідач ТОВ «КЛАРІКС ПЛЮС» (ТОВ «БРЕНТ+») в судове засідання не з'явився, повідомлявся про місце, час проведення судового засідання належним чином, відзив не надавали, зважаючи на присутність в судовому засіданні представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кузьміна Є.В., який зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності інших учасників, крім того, повідомив, що відповідач ОСОБА_3 обізнана щодо місця, часу розгляду справи та не заперечує проти розгляду справи за її відсутності - суд, з врахуванням думки представника відповідача - адвоката Кузьміна Є.В., розглядає справу за відсутності вказаних осіб.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кузьмін Є.В. заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав, визначених у відзиві та запереченнях.
Суд, заслухавши думку представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кузьміна Є.В., дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому, однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. ст. 76-78, 81 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Так, з дублікатів квитанцій ПриватБанк, наданих позивачем ОСОБА_1 , вбачається, що за період з 30.07.2018 року по 10.04.2019 року, ОСОБА_1 здійснено 20 переказів грошових коштів, в загальному розмірі 161308,50 грн., на карту № НОМЕР_1 , одержувач - ОСОБА_2 , призначення платежу: на покупку дизельного палива (т.2, а.с. 32-50).
З листа АТ КБ «ПриватБанк» від 04.04.2024 року № 20.1.0.0.0/7-240306/32280 вбачається, що зазначені платежі в період з 30.07.2018 по 10.04.2019 року проведені та зараховані за призначенням одержувачу ФОП ОСОБА_2 (т.2, а.с.58).
Згідно листа АТ КБ «ПриватБанк» від 10.07.2024 року № 20.1.0.0.0/7-240613/54643, грошові кошти від ОСОБА_1 перераховувались на карту № НОМЕР_2 , що була оформлена на ім'я ОСОБА_2 та підв'язана до рахунку юридичної особи ТОВ «БРЕНТ +», вказана картка відкрита 02.04.2015 року та закрита 30.09.2021 року (т.2, а.с.59).
Відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_2 отримала картковий рахунок № НОМЕР_2 «Ключ до рахунку», дата відкриття 02.04.2018 року, до рахунку № НОМЕР_3 ТОВ «БРЕНТ+», код ЄДРПОУ 41423131.
Згідно копії трудової книжки, ОСОБА_2 з 28.07.2017 року працювала на посаді директора ТОВ «БРЕНТ +» (код ЄДРПОУ 41423131), звільнена з посади за угодою сторін Наказом № 82/1 від 16.09.2019 р. (т.1 а.с.87).
З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що станом на 26.04.2024 року, за кодом ЄДРПОУ 41423131 зареєстровано ТОВ «КЛАРІКС ПЛЮС» (т.2, а.с.63). Таким чином, відбулась зміна назви ТОВ «БРЕНТ +» на ТОВ «КЛАРІКС ПЛЮС».
Згідно відповіді Головного управління ДПС у Харківській області на заяву ОСОБА_1 від 04.06.2024 року, станом на 20.06.2024 року, ТОВ «КЛАРІКС ПЛЮС» знаходиться на обліку ГУ ДПС у Київській області (т.2, а.с.62).
З відповіді Головного управління ДПС у Харківській області від 25.05.2024 року № 2505 вбачається, що ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_4 ), суб'єктом господарювання не зареєстрована, на податковому обліку як ФОП або особа, що провадить незалежну професійну діяльність - не перебуває (т.2, а.с.60-61).
Згідно Листа Нацбанку від 24.04.2019 р. №57-0007/22460 «Щодо можливості використання суб'єктами господарювання картки «ключ до рахунку», з приводу продукту - картка "ключ до рахунку" АТ "КБ "ПриватБанк", Нацбанк зазначив, що для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів (зокрема корпоративних платіжних карток) суб'єктам господарювання відкриваються поточні рахунки (пункт 1.31 статті 1 "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та підпункт 6 пункту 2 розділу I Інструкція про відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків-резидентів і нерезидентів, затверджена постановою Правління Національного банку України від 01.04.2019 № 56).
Суб'єкти господарювання мають право використовувати корпоративні платіжні картки для здійснення платіжних операцій відповідно до режимів рахунків, установлених нормативно-правовими актами Національного банку, та умов договору з емітентом (пункт 2 розділу II та пункт 1 розділу III Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705, із змінами.
Картка «ключ до рахунку» є банківським продуктом, що за своїми функціональними властивостями належить до корпоративного електронного платіжного засобу, за допомогою якого її користувач має право ініціювати переказ коштів з поточного рахунку у порядку, визначеному договором та вимогами законодавства.
З огляду на вищевикладене та з врахуванням відомостей, зазначених АТ КБ «ПриватБанк», суд дійшов висновку, що карта № НОМЕР_2 АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_2 , на яку в період з 30.07.2018 року по 10.04.2019 року перераховувались позивачем ОСОБА_1 грошові кошти в кількості 20 переказів на загальну суму 161308,50 грн. - це корпоративна платіжна картка, що використовувалась як платіжний інструмент для здійснення розрахунково-касових операцій суб'єктом господарювання - ТОВ «БРЕНТ+» (ТОВ «КЛАРІКС ПЛЮС)», з фактичним зарахуванням вказаних грошових коштів на поточний рахунок № НОМЕР_3 ТОВ «БРЕНТ+» (ТОВ «КЛАРІКС ПЛЮС»).
Позивач ОСОБА_1 наявність будь-яких договірних відносин між ним та відповідачами - як з ТОВ «БРЕНТ+», так і з ОСОБА_2 - заперечує. Зазначає, що про те, що грошові кошти, які перераховувались ним в період з 30.07.2018 року по 10.04.2019 року на картку відповідача ОСОБА_2 та фактично зараховувались АТ КБ «ПриватБанк» на поточний рахунок № НОМЕР_3 ТОВ «БРЕНТ+» (ТОВ «КЛАРІКС ПЛЮС»), він дізнався під час судового розгляду.
Разом з цим, відповідачем ОСОБА_2 стверджується, що між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «БРЕНТ+» був укладений договір купівлі - продаж ПММ. На підтвердження вказаних обставин відповідачем надані скрин-шоти сторінок кабінету продавця - ТОВ «БРЕНТ+» програми «Дизель - менеджер», які судом оцінюються критично, як неналежні та недопустимі докази, оскільки відповідачем не визначено джерела вказаних доказів (т.1, а.с.92-107).
Інших доказів щодо існування будь-яких договірних правовідносин між позивачем та відповідачем ТОВ «КЛАРІКС ПЛЮС» (ТОВ «БРЕНТ+») - суду не надано. Сторонами не заявлялись клопотання щодо витребування будь-яких відомостей на підтвердження вказаних обставин. Сам позивач ОСОБА_1 стверджує, що будь-яких договірних відносин з ОСОБА_2 та ТОВ «БРЕНТ +» (ТОВ «КЛАРІКС КПЮС») не мав, договорів не укладав. Таким чином, твердження відповідача ОСОБА_2 щодо наявності договірних відносин між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «КЛАРІКС ПЛЮС» (ТОВ «БРЕНТ+») судом оцінюються критично як такі, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Обгрунтовуючи даний позов, позивач ОСОБА_1 посилається на вимоги ст.1212 ЦК України, вважає, що його майнові права порушуються протиправним збереженням відповідачами ОСОБА_2 та ТОВ «КЛАРІКС ПЛЮС» (ТОВ «БРЕНТ+») грошових коштів, отриманих від позивача.
Так, згідно вимог ч.1 ст.1212 ЦК України, Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Передбачений статтею 1212 ЦК України вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав. Отже, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов'язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі, та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом (стаття 1215 ЦК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Схожий по суті висновок зроблений в пункті 8.26. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), в якій вказано, що «водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах».
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зазначено, що: «добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Таким чином, в основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Тобто, безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов'язання (відсутній обов'язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, оскільки вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що при визначенні того, чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі, слід враховувати, що акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад, зокрема, добросовісності. Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов'язання (відсутній обов'язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому що вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.
Так, в даному випадку, позивач ОСОБА_1 , здійснював перерахування грошових коштів відповідачу ОСОБА_2 , будучи обізнаним, що між ним та відповідачами ОСОБА_2 та ТОВ «КЛАРІКС ПЛЮС» (ТОВ «БРЕНТ+») - відсутнє будь-яке зобов'язання (відсутній обов'язок для сплати коштів). При цьому позивач перераховував відповідачу ОСОБА_2 кошти тривалий час, а саме, в період з 30.07.2018 року по 10.04.2019 року, тобто, більш аніж півроку, регулярно, різними сумами, всього було перераховано 20 платежів. У призначеннях платежу позивач зазначав - «покупка дизельного топлива». Таким чином, оскільки позивач ОСОБА_1 не був зобов'язаний перераховувати кошти внаслідок відсутності договірних відносин, а також будь-яких інших зобов'язань, як з відповідачем ОСОБА_2 , так і з відповідачем ТОВ «КЛАРІКС ПЛЮС» (ТОВ «БРЕНТ+»), проте, він здійснював ці платежі протягом тривалого часу, регулярно, а тому, його поведінка щодо вимоги повернення цих коштів, виходячи з положень доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки, коли потерпіла особа вільно і без помилки погодилася на настання невигідних для себе наслідків) - є вочевидь суперечливою та недобросовісною.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «КЛАРІКС ПЛЮС»(ТОВ «БРЕНТ +») про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 161308,50 грн. Крім того, враховуючи, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в частині стягнення безпідставно набутих грошових коштів задоволенню не підлягають, в задоволенні вимог позивача в частині стягнення інфляційного збільшення в сумі 98028,45 грн. та 3 % річних в сумі 24273,65 грн - суд також відмовляє.
Беручи до уваги, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, судовий збір покладається на позивача, згідно вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 137, 139, 141, 206, 258, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС ПЛЮС» (ТОВ «БРЕНТ+»), третя особа: Головне управління ДПС у Харківській області, про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС ПЛЮС», адреса: Київська область, м.Бровари, вул. Ярослава Мудрого, буд.8;
Третя особа - Головне управління ДПС у Харківській області, адреса: м. Харків, вул. Пушкінська, 46.
Повний текст рішення складений 08.03.2025 року.
Суддя О.О.Маньковська