Справа № 953/2262/25
н/п 1-кс/953/1927/25
"12" березня 2025 р. м.Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова - ОСОБА_1 ,
за участю прокурора - ОСОБА_2 ,
власника майна - ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226130000119 від 07.03.2025 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
11 березня 2025 року до суду надійшло клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226130000119 від 07.03.2025 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, яке було вилучено 06 березня 2025 року під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: службове посвідчення військової частини НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_3 , видане 10 травня 2024 року дійсне до 10 травня 2028 року, службове посвідчення «Виконавчий комітет Харківської міської ради Харківської області» № 056 на ім'я ОСОБА_3 , мобільний телефон ТМ «Apple» моделі «Iphone 8», з номером IMEI: НОМЕР_3 , в якому міститься сім-картка мобільного оператора «Водафон» НОМЕР_4 .
Згідно з відміткою на поштовому конверті, клопотання про арешт майна направлено на адресу Київського районного суду м. Харкова 07 березня 2025 року.
Клопотання обґрунтовано тим, що СД Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226130000119 від 07.03.2025 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 06 березня 2025 року у приміщенні ТРЦ "Нікольський", що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 2, під час перевірки співробітниками ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області документів, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пред'явив службові посвідчення серії НОМЕР_2 та № 056, видані на його ім'я, з ознаками підробки. 06 березня 2025 року за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 2 проведений огляд місця події за участю ОСОБА_3 під час якого виявлено та вилучено: службове посвідчення військової частини НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_3 , видане 10 травня 2024 року дійсне до 10 травня 2028 року, службове посвідчення «Виконавчий комітет Харківської міської ради Харківської області» № 056 на ім'я ОСОБА_3 , мобільний телефон ТМ «Apple» моделі «Iphone 8», з номером IMEI: НОМЕР_3 , в якому міститься сім-картка мобільного оператора «Водафон» НОМЕР_4 .
Орган досудового розслідування встановив, що ОСОБА_3 у кінці травня 2024 року отримав вищевказані документи у відділенні «Нової пошти № 48», повідомлення про надходження вищевказаних документів до відділення Нової пошти він отримав на свій мобільний телефон ТМ «Apple» моделі «Iphone 8», з номером IMEI : НОМЕР_3 , в якому міститься сім-картка мобільного оператора «Водафон» НОМЕР_4 .
Прокурор вказує, що тимчасово вилучене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом та може містити в собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, є достатні підстави вважати, що предмети, вилучені під час проведення обшуку, відповідають вимогам ст. ст. 98, 170 КПК України з наведених вище підстав та з метою забезпечення збереження речових доказів, які мають значення для кримінального провадження, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.
Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Власник майна - ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання в частині накладення арешту на мобільний телефон, посилаючись на те, що вказаний мобільний телефон не є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання дійшов такого висновку.
Слідчий суддя встановив, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені дані про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, що підтверджується Витягом з кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № №12025226130000119 від 07.03.2025.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025226130000119 від 07.03.2025 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, проводить СД Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області.
Зі змісту протоколу огляду місця події від 06 березня 2025 року вбачається, що 06 березня 2025 року у період часу з 22 години 46 хвилин до 23 години 31 хвилин проведений огляд місяця події за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено: службове посвідчення військової частини НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_3 , видане 10 травня 2024 року дійсне до 10 травня 2028 року, службове посвідчення «Виконавчий комітет Харківської міської ради Харківської області» № 056 на ім'я ОСОБА_3 , мобільний телефон ТМ «Apple» моделі «Iphone 8», з номером IMEI: НОМЕР_3 , в якому міститься сім-картка мобільного оператора «Водафон» НОМЕР_4 , яке в подальшому було вилучено.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститись у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Положеннями ст. 64-2 КПК України встановлено, що третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Тимчасово вилучене майно, на яке прокурор просить накласти арешт, є предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, зберегло або може зберігати на собі сліди його вчинення, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Отже, відповідно до ст. 91 КПК України майно, на яке слідчий просить накласти арешт, має важливе доказове значення в рамках цього кримінального провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
Крім того, при прийнятті рішення, слідчий суддя враховує положення ст. 173 КПК України про розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, а також положення, передбачені ч. 11 ст. 170 КПК України, відповідно до яких заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Враховуючи правову підставу для арешту майна, а саме - внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за № 12025226130000119 від 07.03.2025 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, наслідки арешту, завдання кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що незастосування арешту може призвести до приховування, пошкодження, знищення, перетворення та відчуження тимчасово вилученого майна, а саме: службове посвідчення військової частини НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_3 , видане 10 травня 2024 року дійсне до 10 травня 2028 року, службове посвідчення «Виконавчий комітет Харківської міської ради Харківської області» № 056 на ім'я ОСОБА_3 , що може перешкодити кримінальному провадженню, тому приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання у цій частині.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна не надано та слідчим суддею не встановлено.
При цьому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання у частині накладення арешту на: мобільний телефон ТМ «Apple» моделі «Iphone 8», з номером IMEI: НОМЕР_3 , в якому міститься сім-картка мобільного оператора «Водафон» № НОМЕР_4 , не підлягає задоволенню, оскільки він не є доказом у вказаному кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за ч. 4 ст. 358 КК України.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора.
Слідчий суддя зауважує, що питання щодо визначення місця зберігання арештованого майна входить до дискреційних повноважень органу досудового розслідування у визначених законодавством межах та відповідно до положень Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України від 27 серпня 2010 року № 51/401/649/471/23/125.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025226130000119 від 07.03.2025 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на тимчасово вилучене 06 березня 2025 року під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: службове посвідчення військової частини НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_3 , видане 10 травня 2024 року дійсне до 10 травня 2028 року, службове посвідчення «Виконавчий комітет Харківської міської ради Харківської області», № 056, на ім'я ОСОБА_3 .
Майно, на яке накладено арешт, зберігати у встановленому законодавством порядку.
У задоволенні клопотання в іншій частині відмовити та негайно повернути тимчасово вилучене майно - мобільний телефон ТМ «Apple» моделі «Iphone 8», з номером IMEI: НОМЕР_3 , в якому міститься сім-картка мобільного оператора «Водафон» № НОМЕР_4 , власнику - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, у той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складений 13 березня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1